Рішення № 120522799, 22.07.2024, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/423/24

Провадження № 2/938/192/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Мартищук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Акціонерного товариства "Ідея Банк",

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про:стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю :

представник позивача: не з`явився.;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до Верховинського районного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та страхування від 29.04.2021 в сумі 139139,77грн.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 21.06.2024.

В судове засідання 21.06.2024 учасники справи не з`явились. Позивач у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, за наявними в матеріалах справи доказами та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачка причин неявки не повідомила. Поштовий конверт, яким суд скеровував останній судову повістку про виклик до суду, ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками, повернувся на адресу суду, без вручення адресату, із відміткою установи зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

При цьому, суд звертає увагу на те, шо поштова кореспонденція направлялась відповідачці на її зареєстровану адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , згідно даних отриманих судом шляхом доступу до Єдиного державного демографічного реєстру.

За таких обставин, оскільки відповідачка будучи належно повідомленою про розгляд справи, вперше не з`явилась в судове засідання, та приймаючи до уваги, що станом на 21.06.2024 не закінчився встановлений судом строк для подачі нею відзиву на позов, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи в межах встановленого ЦПК України строку, на 18.07.2024.

В судове засідання 18.07.2024 відповідач повторно не з`явилась, причин неявки суду, не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик на її зареєстровану адресу місця проживання.

З метою перевірки інформації щодо отримання відповідачем судової повістки про виклик в судове засідання призначене на 18.07.2024, відповідне поштове відправлення було відстежено судом за трекінговим номером на офіційному сайті АТ "Укрпошта", та встановлено, що поштове відправлення повертається адресанту без вручення адресату, у зв`язку із тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою".

Окрім того, відповідачку додатково було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу даної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також повідомити про наслідки неявки в судове засідання.

Відповідно до ч.1, 4, 6, 7 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, чи у зв`язку із відмовою адресата отримати судову повістку, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до положень ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З огляду на викладене, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачці на її зареєстровану адресу місця проживання, про зміну якої, відповідачка суд не повідомляла, відповідачка вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, належним чином.

За змістом ст.275 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Статтею 43 ЦПК Українивизначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленою про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилась та не повідомила причин неявки, відзив на позов не подала, а позивач подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №938/224/24 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18.07.2024, є дата складення повного судового рішення -22.07.2024.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у позовній заяві позивач посилається на те, що 29.04.2021 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Е07.00112.007958996. За умовами вказаного кредитного договору відповідач отримала кредит в розмірі 118200,00грн зі сплатою 10,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Пунктом 3.1. вказаного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному веб-сайті банку.

Позивач зазначає,що вінповністю виконавсвої зобов`язаннязгідно Кредитногодоговору,що підтверджуєтьсямеморіальними ордерами.Натомість відповідач,отриманий кредиту встановленийдоговором термін,не повернула,та несплатила відсоткиза користуваннякредитом,а також іншіобов`язковіплатежі,тому позивачзмушений звернутисьза захистомсвоїх порушенихправ таінтересів досуду,а самепро стягненнязаборгованості,яка станомна 05.04.2024складає 139139,77грн,з якихпрострочений борг:76609,95грн;прострочені проценти14605,40грн;прострочена платаза обслуговуваннякредиту 47924,42грн.

Правова позиція відповідачів.

Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву, не подала.

Фактичні обставини встановлені судом.

29 квітня 2021 року між АТ «Ідея Банк», як кредитодавцем, ТзОВ «Нью Файненс Сервіс», як страховим агентом, та ОСОБА_1 , як клієнтом/ споживачем/ страхувальником, було укладено договір кредиту та страхування №Е07.00112.007958996, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 118200,00 грн., зі сплатою 10.99 % річних, строком на 30 місяців.

Відповідно до п.1.5, 1.7 договору, строк дії договору та дата повернення кредиту до 29.10.2023/

Пунктом 1.9 договору передбачено, що банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 111509,43грн. на рахунок позичальника НОМЕР_1 , який відкритий в AT «Ідея Банк» МФО 336310 та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 6690,57 гривні згідно з умовами договору добровільного страхування життя. Спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ «в AT «Ідея Банк» НОМЕР_2 через транзитний рахунок відкритий в AT «Ідея Банк».

Пунктом 1.3 встановлено, що процентна ставка за договором становить 10,99 % річних, та є змінюваною.

Відповідно до п.1.10 договору, змінювана процентна ставка, згідно п. 1.3 договору, визначається, як змінна частина ставки в розмірі 9,5% збільшена на маржу банку в розмірі 1,49%.

Відповідно до п.1.7 договору, під час користування кредитом, банк надає клієнту послуги щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором, та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку 1, як «Інші послуги банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунок банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно із діючими тарифами банку, які є невід`ємною частиною договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, та розміщені на веб-сайті банку:https://ideabank.ua.

В пункті 3.3. договору зафіксовано, що клієнт погоджується з тим, що ДКБОФО та тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, графік щомісячних платежів (Додаток №1 до договору) є невід`ємними складовими цього договору та зобов`язується виконувати їх умови.

Відповідно до п.9.8.2 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком за договором кредиту, що включає в себе: надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в контакт-центрі банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку, тощо.

Згідно меморіальних ордерів №10331764 від 29.04.2021, №10331770 від 29.04.2024, №10331766 від 29.04.2024., ОСОБА_1 отримала кошти від банку в сумі 118200,00 грн, згідно кредитного договору № №Е07.00112.007958996 (а.с.21).

АТ «Ідея Банк» виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером. Проте, відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором термін не виконала. Останній платіж відповідачка здійснила 30.01.2023 року, згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 29.04.2021 по 04.04.2024 (а.с.22-23).

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 05.02.2024 року на адресу ОСОБА_1 банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень та описом вкладення в цінний лист. Згідно цієї вимоги АТ «Ідея Банк» вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме: достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості, інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги, банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора (а.с. 26).

До матеріалівсправи долученодовідку-розрахунокзаборгованості ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №№Е07.00112.007958996станом на05.04.2024року,з якоговбачається,що загальназаборгованість відповідачки становить139139,77грн,з якихпрострочений борг:76609,95грн;прострочені проценти14605,40грн;прострочена платаза обслуговуваннякредиту 47924,42грн. (а.с.22-24).

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання відповідачкою зобов`язань за договором кредиту, отже є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

За загальним правилом статей15,16 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1,2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2ст.11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, у тому числі, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1статті 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 статтіст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також, згідно із ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частина 1 ст.612 ЦК України, визначає, що боржник (у даному випадку - відповідач) вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що за умовами договору кредиту та страхування №Е07.00112.00795899629 від 2021 року, АТ «Ідея Банк», як кредитодавець зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 118200,00 грн., зі сплатою 10.99 % річних, строком на 30 місяців.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно з кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами №10331764 від 29.04.2021, №10331770 від 29.04.2024, №10331766 від 29.04.2024.

Проте, відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.

Кредитор (АТ «Ідея Банк») в свою чергу скористався правом вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів і інших платежів та на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Зокрема, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 14.11.2023 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно з даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.

Таким чином, АТ «Ідея Банк» використав своє право, надане йому ч.2 ст. 1050 ЦК України, та змінив строк виконання основного зобов`язання, звернувшись до Кузик НМ. з відповідною вимогою.

Однак, відповідачка у встановлений строк зобов`язання за кредитним договором не виконала.

З довідки-розрахунку заборгованостіза кредитнимдоговором №Е07.00112.00795899629від 29.04.2021року вбачається,що ОСОБА_1 станом на05.04.2024має заборгованістьза кредитнимдоговором узагальному розмірі139139,77грн,з якихпрострочений борг:76609,95грн;прострочені проценти14605,40грн;прострочена платаза обслуговуваннякредиту 47924,42грн.(а.с.22-24).

Перевіряючи правильність здійснених позивачем нарахувань, суд заначає наступне.

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

На переконання суду, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватись будь - якою зустрічною оплатою збоку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Так як надання фінансового інструменту є фактично надання кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюються при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором , тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту - позичальнику.

Враховуючи наведене, Акціонерне товариство «Ідея Банк» не мало права встановлювати такий платіж за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, позовна вимога АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати прострочених платежів за обслуговування кредиту, є необґрунтованою і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме: нарахована сума простроченої плати за обслуговування кредиту у розмірі 47924,42 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, в судове засідання не з`явився та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача. Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 91215,35 грн, з яких прострочений борг: 76609,95грн; прострочені проценти 14605,40грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так при пред`явленні позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028грн.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідачки на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме, в сумі 1985,05 грн.

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №Е07.00112.007958996 від 29.04.2024 в сумі 91215,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 1985,05 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11);

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 22.07.2024.

Суддя Роман ДЖУС