Ухвала суду № 120522791, 22.07.2024, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/373/23

провадження № 2/197/176/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

22 липня 2024 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06.04.2023 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.01.2019 станом на 26.10.2021 у розмірі 18800,20 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою судді від 13 квітня 2023 року постановлено позовну заяву прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі, розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

Ухвалою судді від 19 червня 2023 року постановлено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача, повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився. Заяв, клопотань від нього не надходило.

Враховуючи, що сторони та їхні представники не прибули в судове засідання, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає можливим здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 28.01.2019 відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 28.01.2019.

Згідно з розрахунком позивача, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 13.12.2022 виникла заборгованість за цим договором у розмірі 18800,20 грн за тілом кредиту.

25.06.2024 від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, згідно з якою заборгованість була погашена відповідачем після подачі позову до суду. У заяві позивач просить повернути сплачений ним судовий збір.

Отже, відповідач після відкриття провадження у справі та до початку розгляду справи по суті добровільно погасив заборгованість перед відповідачем.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 від 20.09.2021 поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі закріплені у ст. 255 ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Ця правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 від 20.09.2021.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, вивчивши матеріали справи, суд вважає за потрібне закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Згідно зі ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022, прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2684 грн з 01.01.2023.

Сторони не звільнені від сплати судового збору.

Позивач просив стягнути з відповідача 18800,20 грн, 1,5 відсотка ціни позову менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позивачем було правильно сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У цьому випадку відповідач, добровільно сплативши заборгованість, тобто своїми діями фактично визнав позов. Враховуючи завдання цивільного судочинства щодо справедливого розгляду справ, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 12, 141, 142, 255, 256, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи: 21133352) до ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Повернути Акціонерному товариству «Універсал Банк» з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 18575000761 від 24.02.2023 при поданні позову, а саме 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО