Рішення № 12052107, 13.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2010 р. Справа № 10/112-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/112-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний центр»,

м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Біла Церква

про стягнення 32314,24 грн.

Представники:

від позивача: Бахматський К.А. - довіреність № 170-ЮВ від 19.03.2010 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Музичний центр»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 32314,24 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 05.06.2009 р. між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений Договір про відступлення права вимоги, на підставі якого у позивача виникло право вимоги у відповідача сплати заборгованості у сумі 28894,41 грн., яка утворилась у останнього у звязку із його неналежним виконанням умов Договору № КД-2/6 від 06.09.2006 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та відповідачем. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 3419,83 грн. пені.

Ухвалою суду від 25.05.2010 р. порушено провадження у справі № 10/112-10 та призначено її до розгляду.

В судових засіданнях 22.06.2010 р. та 13.07.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач особисто в судові засідання 22.06.2010 р. та 13.07.2010 р. не зявився, свого представника в судові засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 28.05.2010 р. та від 22.06.2010 р.; вимоги зазначених ухвал суду відповідач не виконав, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2006 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № КД-28/6 (далі-Договір від 06.09.2006 р.), відповідно до умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупцеві товар, а саме: аудіокасети, відеокасети, компакт-диски для лазерних систем зчитування з записом аудіовізуальних творів, фонограм, програм, баз даних з контрольними марками України, кількість та ціна якого визначена накладною або рахунком фактурою, а покупець зобовязується прийняти такий товар у власність і оплатити його на умов даного договору.

Умовами пункту 10.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2006 р., проте закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання ними зобовязань взятих в період дії договору. Термін дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі, якщо одна із сторін письмово не повідомить іншу за один календарний місяць про припинення його дії (п. 10.2 договору).

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 поставлено на підставі видаткових накладних № ВОР-00032 від 26.09.2008 р. на суму 9763,67 грн., № ВОР-00086 від 24.10.2008 р. - 3203,34 грн., № ВОР-00045 від 06.10.2008 р. - 5341,84 грн., № ВОР-00056 від 07.11.2008 р. - 3460,28 грн., № ВОР-0003 від 04.12.2008 р. - 7601,40 грн., а відповідачем особисто прийнято (про що свідчить особистий підпис відповідача на зазначених видаткових накладних) товар, всього на загальну суму 29370,53 грн.

Пунктами 2.2, 2.3 договору встановлено, що ціна товару вказується в кожній накладній на поставку, та яка може змінюватись на кожну партію товару, та підлягає сплаті з відстрочкою в 1 (один) місяць з моменту останньої поставки.

Проте, в порушення взятих на себе зобовязань згідно з умовами договору, відповідачем лише частково здійснено оплату вартості отриманого ним товару в сумі 476,12 грн., вартість товару в сумі 28894,41 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

05.06.2009 р. між позивачем (новий кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі-Договір від 05.06.2009 р.), відповідно до умов якого первісний кредитом передає, а новий кредитом приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № КД-28/6 від 06.09.2006р. (основний договір), укладений між первісним кредитом та фізичною особою-підприємцем Щербак Оксаною Миколаївною (боржник). Умовами зазначеного договору встановлено, що новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за основним договором, включаючи стягнення заборгованості в сумі 28894,41 грн. (п.п. 1.1, 1.2 Договору від 05.06.2009 р.).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобовязані може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання не зявився, письмових пояснень, доказів оплати товару не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Враховуючи, що на час прийняття рішення відповідачем не сплачена позивачу повна вартість отриманого товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 28894,41 грн. заборгованості визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, у звязку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору № КД-28/6 від 06.09.2006 р., на підставі п. 6.2, просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3419,83 грн.

Умовами п. 6.2 договору передбачено, що в разі порушення покупцем строків оплати товару, останній виплачує продавцю штраф у розмірі 0,1 % від загальної вартості отриманого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобовязання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочки виконання.

Оскільки, договором, а саме п. 6.2, передбачена відповідальність відповідача за порушення строків оплати товару у вигляді стягнення штрафу у розмірі 0,1 %, проте встановлено, що він стягується за кожен день прострочки платежу, то виходячі з приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою така неустойка визначена пенею.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3419,83 грн. пені, яка нараховані за період з 20.11.2009 р. по 19.05.2010 р., за обліковою ставкою НБУ - 12 %.

Проте, відповідно до ст. 55 ГПК України, судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що за вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 2937,33 грн., яка розрахована за обліковою ставкою Національного Банку України, яка діяла в період нарахування позивачем пені - 10,25 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

28894.4120.11.2009 - 19.05.201018110.2500 %0.056 %*2937.33 Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 512, 514, 525, 526, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Музичний центр»(юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 3, кв. 61-62; фактична адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, 6-Б; код ЄДРПОУ 32531882) 28894,41 грн. заборгованості, 2937,33 грн. пені, а також судові витрати: 318,32 грн. державного мита та 232,48 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інші частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов