Рішення № 12052079, 24.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2010 р. Справа № 16/073-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі:

1.Міністерства Оборони України, м. Київ

2.Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району, смт. Макарів

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Макарів

про стягнення 19353,22 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача 1: не зявився;

від позивача 2: Нагорний О.В. довіреність б/н від 26.07.2010р. юрисконсульт;

від відповідача: не зявився;

від прокуратури: Лесько Г.Є. - посвідчення № 753 від 31.07.2009р. старший помічник військового прокурора.

Обставини справи:

Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства Оборони України 2. Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району (далі позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою № 2348 від 26.05.2010р. (Вх. №суду 3118 від 09.07.2010р.) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 19353,22 грн.

Відповідно до ухвали від 12.07.2010р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/073-10 та призначено її розгляд на 27.07.2010р. об 11 год. 20 хв. за участю повноважних представників сторін.

Представники прокуратури та позивача 2 в судовому засіданні 27.07.2010р. позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Враховуючи неявку представника позивача 1 та відповідача в судове засідання 27.07.2010р. та необхідністю витребування нових доказів, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 3 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору на 31.08.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Прокурор подав заяву № 3830 від 25.08.2010р. про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 920,39 грн. штрафу, 5467,50 грн. пені.

Зазначене клопотання судом не задовільняється, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 р. № 2453-VI, який набрав чинності 30.07.2010 р.), до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Зазначена заява прокурора, який відповідно до ч. 4 ст. 29 ГПК України користуються правами сторони, на боці якої прокурор бере участь у справі (в даній справі на боці позивача), подана після початку розгляду господарським судом справи по суті. Прокурор та позивач не позбавлені права заявити зазначені у заяві про збільшення позовних вимог суми до стягнення у окремому позовному провадженні.

Представник позивача 1 жодного разу в судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач жодного разу в судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не наддав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 12.07.2010р., від 27.07.2010р., від 31.08.2010р., від 16.09.2010р.

Однак, копії зазначених ухвал суду були повернуті поштовим відділенням звязку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “за зазначеню адресою не проживає”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами господарського суду Київської області від 12.07.2010р., від 27.07.2010р., від 31.08.2010р., від 16.09.2010р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 19.02.2001р. та у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №609703 від 18.08.2010р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, та позивача 2, присутніх в судових засіданнях, господарський суд

встановив:

Між Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району (Орендодавець-далі позивач) та Фізичною особою підприємця ОСОБА_1 (Орендар-далі відповідач) укладено договір оренди № 181 д-с від 09.11.2009р. (далі Договір оренди), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 144,0 кв. м в будівлі № 37 військового містечка №6 (далі Майно), що знаходиться на балансі Макарівської КЕЧ району, яке знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів-1, вул. Гагарінська 11-б, вартість якого визначена на 19.06.2009 року за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 89290 грн. (п. 1.1. Договору оренди).

Факт отримання відповідачем в оренду нежитлового приміщення будівлі № 37 військового містечка №6 площею 144,0 кв. м, що знаходиться за адресою: смт. Макарів-1, вул. Гагарінська 11-б, підтверджується актом про приймання-передачу від 09.11.2009р., згідно якого Фізична особа підприємець ОСОБА_1 прийняла будівлю №37 в оренду, про що свідчить її підпис засвідчений відбитком печатки.

Згідно п. 3.3. Договору оренди, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім. Зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та орендаря, підлягає заліку в рахунок подальших платежів (п. 3.6. Договору оренди).

Відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату орендної плати: №853 від 09.11.2009р. на суму 1 728,00 грн.; №866 від 23.11.2009р. на суму 650,65 грн.; №1032 від 31.12.2009р. на суму 906,76 грн.; №72 від 22.01.2010р. на суму 2 029,21 грн.; №134 від 18.02.2010р. на суму 2 083,68 грн.; №227 від 18.03.2010р. на суму 956,39 грн.; № 335 від 19.04.20101р. на суму 955,78 грн.

Відповідно до розрахунку позивача 2, який доданий до позовної заяви, відповідач частково оплатив заборгованість по орендній платі у розмірі 650,65 грн. по рахунку-фактури №866 від 23.11.2009р. на суму 650,65 грн.

Відповідач свої договірні зобовязання щодо орендної плати в повному обсязі не виконав, станом на час вирішення справи в суді., борг відповідача перед позивачем по орендній платі за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. в сумі 6 379,72 грн. оплачено не було, доказів сплати до суду не надано.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.11. Договору оренди відповідач зобовязаний здійснювати витрати, повязані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі, протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями, або укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг позивачу.

Між Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району (Виконавець-далі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Споживач-далі відповідач) укладено 2 договори про надання послуг з постачання теплової енергії: № 67 від 01.01.2010р. (далі Договір № 67), № 220 від 14.12.2009р. (далі Договір № 220) та договір про надання послуг з постачання електричної енергії № 69 від 01.01.2009р. (далі Договір № 69).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 69 позивач бере на себе зобовязання надійно постачати відповідачу електричну енергію в необхідних йому обсягах відповідно з гарантованим рівнем надійності і безпеки, а відповідач зобовязується сплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни передбачені цим договором.

Згідно п. 1.5. Договору № 69 отримання послуг здійснюється згідно з вимогами «Правил користування електричною енергією»затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 928 від 22.08.2002 року та інших нормативних актів і документів, які регламентують надання послуг.

Відповідно до п. 1.6. Договору № 69 показники приладу обліку на момент укладення договору 06507.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 69 платником за даними договорами є Фізична особа підприємець ОСОБА_1.

Сторони уклали Додаткову угоду № 1, згідно якої абзац перший пункту 2.5 викладено в такій редакції: «оплата за електричну енергію здійснюється шляхом перерахунку коштів по виставленим рахункам відповідно до показників зареєстрованих приладів обліку за діючим тарифом з урахуванням ПДВ протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку».

Відповідно до п. 1.1. Договорів № 67, № 220 позивач зобовязаний здійснювати надання теплової енергії, а відповідач забезпечити приймання та оплату послуг у кількості і за цінами згідно рахунків, представлених позивачем.

Згідно п. 3.2. Договорів № 67, № 220 отримання послуг з постачання тепловою енергією здійснюється згідно з вимогами наказу МО №80 від 25.03.85р., Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., наказу Міненерго України №307/262 від 28.10.99р. та інших нормативних актів і документів, які регламентують надання послуг.

Відповідно до п. 4.1. Договорів № 67, № 220 платником за даними договорами є Фізична особа підприємець ОСОБА_1.

Відповідно до п. 4.3. Договору № 67 послуги згідно даного договору надаються в розмірі: 27,0 - Гкал/рік. Вартість 1 Гкал теплової енергії визначається згідно додатку №1.

Відповідно до п. 4.3. Договору № 220 послуги згідно даного договору надаються в розмірі: 27,1 - Гкал/рік. Вартість 1 Гкал теплової енергії визначається згідно додатку №1.

Відповідно до п. 4.6. Договорів № 67, № 220 оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача згідно представленого рахунку на протязі 10 днів з дня його отримання.

Позивач 2 з грудня 2009р. по березень 2010р. свої зобовязання за Договорами № 67, № 220 виконав, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується рахунками-фактури: №1045 від 31.12.2009р. на суму 922,34 грн., №106 від 29.01.2010р. на суму 3 997,86 грн.; №200 від 26.02.2010р. на суму 4 990,26 грн.; №307 від 29.03.2010р. на суму 1 634,75 грн., які були виставлені відповідачу.

Позивач 2 з грудня 2009р. по березень 2010р. свої зобовязання за Договором № 69 виконав, надав відповідачу послуги з постачання електричної енергії, що підтверджується рахунками-фактури: №903 від 24.11.2009р. на суму 214,81 грн.; №904 від 21.09.2009р. на суму 8,15 грн.; №1015 від 31.12.2009р. на суму 291,30 грн.; №1016 від 31.12.2009р. на суму 10,93 грн.; №53 від 22.01.2010р. на суму 369,49 грн.; №54 від 22.01.2010р. на суму 13,55 грн.; №167 від 22.02.2010р. на суму 391,85 грн.; №168 від 22.02.2010р. на суму 14,02 грн.; №258 від 22.03.2010р. на суму 91,02 грн.; №259 від 22.03.2010р. на суму 3,25 грн., які були виставлені відповідачу.

Станом на час вирішення справи в суді у відповідача перед позивачем 2 залишилась несплаченою заборгованість по орендній платі в розмірі 6 397,72 грн., за отримані послуги з постачання електричної енергії 1408,37 грн., за отримані послуги з постачання теплової енергії 11 547,22 грн. Зазначена заборгованість також підтверджується наданим позивачем 2 розрахунком заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 2 направляв на адресу відповідача претензію № 155 від 10.02.2010р., з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше на встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не зявився, відзиву або доказів оплати наданих послуг суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі: 6 397,72 грн. по орендній платі за договором оренди № 181 д-с, 1 408,37 грн. заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії за договором № 69 та 11547,22 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за договорами № 67, № 220, а всього 19 353,22 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 19 353,22 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08002, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району (08001, Київська область, смт. Макарів-1, вул. Поштова, 23, код 24964524, р/р 31257273210586 ГУДК у Київської області, МФО 821018) 19353 (девятнадцять тисяч триста пятдесят три) грн. 22 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08002, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 193 (сто девяносто три) грн. 53 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко