Рішення № 12051837, 02.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.10 р.                     Справа № 2/241пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд”, м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Гранат”, м. Донецьк

про визнання недійсним правочину – договір купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 від 22.09.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд” та Відкритим акціонерним товариством „Гранат”

          За зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства „Гранат”, м. Донецьк

          до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд”, м. Донецьк

          про визнання права

За участю                                                            

представників сторін:

від позивача за первинним позовом: Савченко С.М. – за довір.

від відповідача за первинним позовом: Ауксутіс Е.С. – за довір.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Гранат”, м. Донецьк про визнання недійсним правочину – договір купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 від 22.09.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд” та Відкритим акціонерним товариством „Гранат”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на нікчемність договору купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 від 22.09.2010р., внаслідок недотримання сторонами його форми, у зв’язку з чим просить його визнати недійним. Як на правові підставі позову посилається на ст. 15, 16, 181, 203, 215, 657, 658 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що чинним Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом недійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов’язкову державну реєстрацію, оскільки нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Відкритим акціонерним товариством „Гранта” до початку розгляду господарським судом справи по суті в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд”, м. Донецьк про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Гранат” права власності на будівлю фруктосхованки літ. И-1 по вулиці Рогачівська, 1 у м. Донецьку, загальною площею 3139,20м2, будівлю прохідної літ. Л, убиральню літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О, огородження л 2-4, замощення ІV, по вулиці Рогачівській, 1 у м. Донецьку.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що у відповідача відсутні документи, що підтверджують його право власності на майно, у зв’язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд В С Т А Н О В И В :

22.09.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Гранат” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09.

За цим договором Продавець зобов’язується передати належну йому на праві власності будівлю Фруктосхованки з допоміжними спорудами розташовану за адресою: м. Донецьк, вул.. Рогачівська, буд. 1, загальною площею 3193,2м2 у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти будівлю Фруктосхованки з допоміжними спорудами, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул.. Рогачівська, буд. 1, загальною площею 3193,2м2 та сплатити за Нерухоме майно його вартість визначену договором.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за 450000,00грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата нерухомого майна здійснюється Покупцем протягом почти календарних днів зі дня укладення Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно до п. 2.3. договору Продавець зобов’язується передати нерухоме майно Покупцю протягом п’яти календарних днів зі дня повної оплати.

Пунктом 5.2. договору визначено, що право власності за даним договором переходить від Продавця до Покупця у день нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору у державному реєстрі правочинів.

Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено правило, згідно з яким договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" об'єкти нерухомого майна - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 ст.181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, пересування яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, за висновками суду, враховуючи, що предметом купівлі-продажу договором є будівля Фруктосхованки з допоміжними спорудами, тобто, нерухоме майно, договір купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 має бути укладено у письмовій формі та нотаріально посвідчено, проведено державну реєстрацію останнього.

Як встановлено судом, всупереч вимог ст. 657 Цивільного кодексу України сторонами договір купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 від 22.09.2010р. було укладено у простій письмовій формі.

Виходячи зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи вимоги про визнання нікчемним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 від 22.09.2010р. позивач посилається на недотримання сторонами форми правочину, обов’язкової для договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За таких обставин, враховуючи, що при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 від 22.09.2010р. сторонами не було додержано вимог закону щодо нотаріального посвідчення цього договору, останній є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

За приписом п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності.

З урахуванням викладеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд” про визнання недійсним правочину – договір купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 від 22.09.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд” та Відкритим акціонерним товариством „Гранат”, підлягає залишенню без задоволення.

Щодо зустрічних позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Гранат” про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Гранат” право власності на будівлю фруктосхованки літ. И-1 по вулиці Рогачівська, 1 у м. Донецьку, загальною площею 3139,20м2, будівлю прохідної літ. Л, убиральню літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О, огородження л 2-4, замощення ІV, по вулиці Рогачівській, 1 у м. Донецьку, то суд виходить з наступного.

Наказом Донецького регіонального відділення Фонду державного майна країни № 3676 від 27.07.1995р. перетворено структурний підрозділ ДП „Плодоовощ” – склад № 1 у відкрите акціонерне товариство „Гранат”. Встановлено, що акціонерне товариство є правонаступником реорганізованого ДП „Плодоовощ” з передачею визначеної планом приватизації частини майнових праві та обов’язків.

Згідно дот переліку майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству „Гранат”, до власності останнього перейшло, зокрема Фруктосхованка, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Рогачевського, б. 1.

14.01.2000р. Відкритим акціонерним товариством „Гранат” було отримано реєстраційне посвідчення № 7214 на право власності на будівлю фруктосховища.

Згідно із ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №393/3 від 27.09.2000р. було вирішено надати Відкритому акціонерному товариству „Гранат” земельну ділянку в користування під розміщення існуючої оптово-збутової бази по вулиці Рогачевського, 1 в Будьонівському районі строком на 15 років.

На підставі вказаного рішення між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради був підписаний договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1.2 договору оренди від 18.12.2000р. на земельних ділянках знаходяться існуючі оптово-збутова база.

При цьому, згідно з п.4.1 договору від 18.12.2000р. вказані земельні ділянки надані в оренду позивачу під розміщення та експлуатацію оптово-збутової бази по вул.. Рогачевського, 1 в Будьонівському районі.

Відповідно до інвентаризаційної справи, виданої Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, реєстраційного посвідчення про право власності, позивач є власником будівель фруктосховища, що розташоване за адресою: вул.. Рогачавська, 1.

Як вказує позивач, для власних потреб ним на орендованій земельній ділянці за власні кошти було здійснено реконструкцію належного йому на праві власності нерухомого майна та будівництво прохідної .

Згідно із ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст.319 Цивільного кодексу України позивач як власник будівлі фруктосхованки літ. И-1, розташованої по вул.Рогачівській, 1 у м.Донецьку має право, зокрема, проводити реконструкцію будівлі та будівництво прохідної.

Згідно ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме.

Частиною 5 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Вказаний пункт статті 376 Цивільного кодексу України також передбачає можливість визнання за особою права власності на самочинне будівництво.

При цьому, з урахуванням вимог вказаного пункту ст.376 Цивільного кодексу України, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно у даному випадку є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Як вказувалось вище, позивач на момент проведення самочинного будівництва був користувачем земельної ділянки, на якій вказане будівництво було розташоване.

Згідно з наданими до матеріалів справи будівельно-технічним висновком за результатами проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам будівлі фруктосхованки літера И-1 та прохідної літера Л, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул.. Рогачівська,1, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбасартпроект”, в результатів натурального огляду будівлі фруктосхованки літера И-1 площею 3193,2м2 та будівлі прохідної літера Л встановлено, що технічний стан будівельних конструкцій об’єкту огляду визнано добрим, та не перешкоджає подальшій експлуатації; перепланування будівлі фруктосхованки літера И-1 та будівництво будівлі прохідної літера Л проведено без порушення державних будівельних норм та правил.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 та п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Позов про визнання права власності це недоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов’язаних з позбавленням володіння.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про визнання права власності за відкритим акціонерним товариством „Гранат” ну будівлю фруктосхованки літ. И-1 по вул.. Рогачівська, 1, у м. Донецьку, загальною площею 3139,2м2, будівлю прохідної літ. Л, убиральню літ. М, навіс літ. , навіс літ. О, огородження л 2-4, замощення ІV, по вулиці Рогачівська, 1, у м. Донецьку підлягають задоволенню.

Судові витрати за первинним позовом покладаються на позивача, а за зустрічним позовом підлягають віднесенню на відповідача за зустрічним позовом в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтрей”, м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Гранат” про визнання недійсним правочину – договір купівлі-продажу нерухомого майна № 22/09 від 22.09.2010р., укладений між ТОВ „Донпромтрейд” та ВАТ „Гранат” – відмовити повністю.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Гранат”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд”, м. Донецьк про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Гранат” права власності на будівлю фруктосхованки літ. И-1 по вулиці Рогачівська, 1 у м. Донецьку, загальною площею 3139,20м2, будівлю прохідної літ. Л, убиральню літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О, огородження л 2-4, замощення ІV, по вулиці Рогачівській, 1 у м. Донецьку – задовольнити повністю.

Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства „Гранат” (83030, м. Донецьк, вул.. Рогачівська, буд. 1, ЄДРПОУ 23345977) на будівлю фруктосхованки літ. И-1 по вулиці Рогачівська, 1 у м. Донецьку, загальною площею 3139,20м2, будівлю прохідної літ. Л, убиральню літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О, огородження л 2-4, замощення ІV, по вулиці Рогачівській, 1 у м. Донецьку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донпромтрейд” (83009, м. Донецьк, вул.. Новоросійська, 9а, ЄДРПОУ 34705821) на користь Відкритого акціонерного товариства „Гранат” (83030, м. Донецьк, вул.. Рогачівська, буд. 1, ЄДРПОУ 23345977) судові витрати: державне мито в розмірі 4500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя