Рішення № 12051664, 04.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.10 р.                     Справа № 14/242                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Лідер”,

ЄДРПОУ 32924364, м.Єнакієве

до відповідача 1. Лутугінського державного науково-виробничого валкового комбінату,

ЄДРПОУ 00187369, м.Лутугино

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія

„АДА-БРОК”, ЄДРПОУ 32187429, м.Донецьк

про стягнення 18420 000 грн. 00 коп.

Суддя Левшина Г.В.          

Представники:

від позивача: Іванов Д.В.-по дов.

від відповідача 1: Каплієнко В.Є.-в.о.заст. директора з правових питань

від відповідача 2: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Лідер”, м.Єнакієве, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Лутугінський державний науково-виробничий валковий комбінат, м.Лутугино, до відповідача 2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „АДА-БРОК”, м.Донецьк, про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 18420 000,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем 1 умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 14.10.2008р. №Б48/1410/010.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву від 26.10.2010р. №180/288, в якому підтвердив наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 18420000,00 грн., проте позовні вимоги не визнав, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Відповідач 2 в судові засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень поштової кореспонденції від 21.10.2010р., від 28.10.2010р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача 1, господарський суд встановив:

14.10.2008р. між ТОВ „Фінансова Компанія „АДА-БРОК” (повіреним), що діяв на підставі ліцензії АВ №362334 від 14.09.2007р.), та ТОВ „УГК-2000” (довірителем) був підписаний договір доручення №Б48/1410/009 на продаж цінних паперів, відповідно до умов якого повірений взяв на себе зобов’язання продати від імені та за рахунок довірителя пакет цінних паперів з реквізитами, обговореними в п.1.2 даного договору. Вид замовлення – продаж цінних паперів за ціною, що не менше 18420000,00 грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Оплата цінних паперів, зазначених у п.1.2 договору, повинна здійснюватись між довірителем та третьою особою (п.3.1 договору доручення).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту підписання договору купівлі-продажу цінних паперів на виконання договору доручення (п.5.1 договору доручення).

14.10.2008р. між ТОВ „УГК-2000”, від імені якого діяв повірений ТОВ „Фінансова Компанія „АДА-БРОК, та відповідачем 1 був підписаний договір №Б48/1410/010 купівлі-продажу цінних паперів.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору ТОВ „УГК-2000” виступило продавцем, а відповідач 1 покупцем наступних цінних паперів:

Згідно п.1.2 договору від 14.10.2008р. №Б48/1410/010 загальна сума угоди становить 18420000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В розділі 3 договору від 14.10.2008р. №Б48/1410/010 сторонами було узгоджено порядок реєстрації переходу права власності на цінні папери. Зокрема, сторони на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору, здійснюють переоформлення прав власності на цінні папери, що є предметом даного договору. Поставка цінних паперів, що є предметом даного договору, здійснюється в межах депозитарної системи України. Продавець зобов’язаний в строк, передбачений п.3.1 договору, забезпечити передачу до зберігача розпорядження про списання цінних паперів на користь покупця.

Як встановлено судом, 27.10.2008р. сторонами було підписано акт приймання-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів від 14.10.2008р. №Б48/1410/010, за яким продавцем було передано, а покупцем прийнято цінні папери.

Виконання ТОВ „УГК-2000” своїх зобов’язань з передачі у власність відповідачу 1 цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів від 14.10.2008р. №Б48/1410/010 також підтверджується наданими до матеріалів справи виписками про операції з цінними паперами на рахунках у цінних паперах №№003369, 003066 за період з 01.10.2008р. по 31.10.2008р.

В п.2.1 договору від 14.10.2008р. №Б48/1410/010 встановлений обов’язок відповідача 1 на протязі 3 банківських днів з дня зарахування цінних паперів на його рахунок, сплатити на банківський рахунок продавця загальну суму договору – 18420000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що цінні папери були зараховані на рахунок відповідача 1 27.10.2008р., за висновками суду, відповідач 1 мав виконати свої зобов’язання за сплати вартості цих акцій в строк до 30.10.2008р.

За висновками суду, відповідачем 1 свої зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати вартості придбаних цінних паперів всупереч вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України належним чином і в установлений строк не виконані.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків від 12.10.2009р. заборгованість відповідача 1 перед ТОВ „УГК-2000” за договором купівлі-продажу цінних паперів від 14.10.2008р. №Б48/1410/010 становить 18420000,00 грн.

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 13.10.2009р. між позивачем, відповідачем 1 та ТОВ „УГК-2000” був підписаний договір відступлення права вимоги (цесії) №13/10-09 ЛУТ.

Відповідно до п.п.1, 2 вказаного договору ТОВ „УГК-2000” відступає позивачу право вимоги з відповідача 1 суми кредиторської заборгованості в розмірі 18420000,00 грн., яка виникла внаслідок проведення господарських операцій за договором купівлі-продажу цінних паперів від 14.10.2008р. №Б48/1410/010, укладеного між відповідачем 1 та ТОВ „УГК-2000”.

Згідно п.3 договору від 13.10.2009р. №13/10-09 ЛУТ право вимоги, що відступається позивачу, засвідчується договором від 14.10.2008р. №Б48/1410/010, актом прийому-передачі акцій, випискою з рахунку цінних паперів.

За змістом п.4 договору від 13.10.2009р. №13/10-09 ЛУТ копії документів, визначених у п.3 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором, передаються ТОВ „УГК-2000” позивачу в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною.

До позивача переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків відповідача 1 (п.6. договору від 13.10.2009р. №13/10-09 ЛУТ).

Враховуючи те, що будь-які заборони або обмеження щодо передачі права вимоги вищевказаними документами та законом не встановлені, суд вважає правомірним укладання договору про відступлення права вимоги від 13.10.2009р. №13/10-09 ЛУТ.

Відповідно до приписів ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За висновками суду, договір про відступлення права вимоги (цесії) від 13.10.2009р. №13/10-09 ЛУТ здійснений у такий самій формі, що і правочини, на підставі яких виникли зобов’язання.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, до позивача перейшло право ТОВ „УГК-2000” вимоги до відповідача 1 зі сплати заборгованості в розмірі 18420000,00 грн.

Згідно до ст.515 Цивільного кодексу України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Спірні правовідносини, за висновками суду, не пов’язані з особою кредитора, в зв’язку з чим укладання договору про відступлення права вимоги (цесії) від 13.10.2009р. №13/10-09 ЛУТ не суперечить вимогам ст.515 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, як встановлено судом, ТОВ „УГК-2000” відступило позивачу дійсне право вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, на підставі чого договір про відступлення права вимоги (цесії) від 13.10.2009р. №13/10-09 ЛУТ повністю відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, суд вважає правомірним, що право вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів від 14.10.2008р. №Б48/1410/010 було передане позивачу в порядку загально-цивільної цесії (договору відступлення права вимоги (цесії) від 13.10.2009р. №13/10-09 ЛУТ) відповідно до ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України.

Відповідач 1 у відзиві на позов від 26.10.2010р. №180/288 позовні вимоги не визнав, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства.

Проте, як встановлено судом, в акті звірки взаємних розрахунків від 01.10.2010р. відповідачем 1 підтверджено наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 18420000,00 грн.

При цьому, наявність фінансових складнощів у діяльності підприємства не є підставою для звільнення особи від виконання своїх обов’язків за укладеними договорами.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог до відповідача 1 повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідачем 1 заборгованість перед позивачем не заперечується, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 на користь позивача заборгованості в сумі 18420000,00 грн. підлягають задоволенню.

Одночасно, позов в частині вимог до відповідача 2 про стягнення заборгованості в сумі 18420000,00 грн. підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Згідно з приписами ч.1 п.1 ч.2 ст.11 Цивільного коедксу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст.511 Цивільного кодексу України).

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Як було встановлено судом вище, відповідно до п.3.1 договору доручення від 14.10.2008р. №Б48/1410/009 на продаж цінних паперів оплата цінних паперів, зазначених у п.1.2 договору, повинна здійснюватись між довірителем та третьою особою.

Одночасно, за висновками суду, вказаний договір не містить у собі умов щодо солідарного обов’язку повіреного (відповідача 2) на виконання зобов’язань з оплати проданих цінних паперів третьою особою.

При цьому, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не визначено норми закону, згідно якої у відповідача 2 виникав би обов’язок солідарно виконувати зобов’язання з відповідачем 1 перед позивачем.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, які б підтверджували виникнення у відповідача 2 обов’язку сплатити вартість придбаних відповідачем 1 цінних паперів, позовні вимоги до відповідача 2 про стягнення заборгованості в сумі 18420000,00 грн. є неправомірними та підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 1 повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Лідер”, м.Єнакієве до Лутугінського державного науково-виробничого валкового комбінату, м.Лутугино про стягнення заборгованості в сумі 18420000 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Лутугінського державного науково-виробничого валкового комбінату, м.Лутугино на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Лідер”, м.Єнакієве заборгованість в сумі 18420000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Лідер”, м.Єнакієве до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „АДА-БРОК”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 18420000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 04.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 04.11.2010р.

Суддя