ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307
РІШЕННЯ
Іменем України
22.10.2010Справа №2-33/4146-2010 за позовом Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 60)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал – Юг Строй» (95000, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 9а кв.6)
про розірвання договору оренди та стягнення 9590,20 грн.
за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал – Юг Строй»
до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської
про усунення перешкод у користуванні орендованим майном
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін:
Позивача: Кравець Олександр Миколайович, представник, довіреність від 01.03.2010 р. № 9/16-498, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська.
Відповідача: Рибак Володимир Степанович, представник, довіреність від 07.04.2010 р., ТОВ «Арсенал – Юг Строй».
Суть спору: Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал – Юг Строй», та просить суд розірвати договір оренди нерухомого військового майна № 2/Сев.КЕЧм./2008 від 04 вересня 2008 року та стягнути 9590.20 грн., у тому числі 5567.83 грн. заборгованості з орендної плати, 1107.80 грн. ПДВ, 89.13 грн. компенсації податку на землю, 454.48 грн. пені та 2370.96 грн. штрафу (а.с. 3-5).
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем договору оренди нерухомого військового майна в частині своєчасного внесення орендної плати та обґрунтовані посиланнями на статті 18, 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статтю 530 Цивільного кодексу України.
Не погодившись із заявленими позовними вимогами, товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» 07 вересня 2010 року звернулося із зустрічною позовною заявою до Севастопольський КЕЧ морської та просить суд відмовити у задоволенні первісного позову про стягнення 9590.20 грн.; зобов’язати Севастопольську КЕЧ морська усунути перешкоди в користуванні рейдовим постом «А», об’єкт «Б-39» по вул. Історична, 17 у м. Севастополі (Балаклавський район) шляхом звільнення приміщень та території від майна та персоналу; стягнути з відповідача 1038046.60 грн. збитків за порушення умов договору № 2/СевКЕЧм/2008 оренди військового нерухомого майна від 04 вересня 2008 року; стягнути з відповідача 230000.00 грн. недоотриманого прибутку; звільнити товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» від орендної плати за спірним договором оренди за весь час, протягом якого орендоване майно не могло бути використано за обставин, по яких орендар не відповідає (а.с. 42-44).
В процесі розгляду справи 18 жовтня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» зменшило зустрічні позовні вимоги в частині стягнення збитків та недоотриманого прибутку та просило стягнути з відповідача 954835.54 грн. збитків за порушення умов договору оренди та 190000.00 грн. недоотриманого прибутку (а.с. 96-97).
В судовому засіданні 22 жовтня 2010 року позивач за зустрічним позовом надав заяву, в якій пункт 5 вимог зустрічної позовної заяви просив викласти в наступній редакції: звільнити товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» від сплати орендної плати за договором оренди № 2/СевКЕЧм/2008 від 04 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг строй» та Севастопольською КЕЧ морська за період з 04 вересня 2008 року по 22 жовтня 2010 року (а.с. 106).
Севастопольська КЕЧ морська вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» не визнала за мотивами, що викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с. 107-108), але, одночасно, в процесі розгляду справи представником були надані пояснення, в яких він не заперечував факт неможливості використання відповідачем спірного майна.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 18 жовтня 2010 року строк вирішення спору був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 105).
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
04 вересня 2008 року між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» (орендар) укладений договір нерухомого військового майна № 2/СевКЕЧм/2008, відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно – будівлю № 1 за генпланом (рейдового посту літер «А»), двоповерхову, загальною площею 76.7 кв.м., що знаходиться на балансі у орендодавця, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Історична, 17, військове містечко Б-39, вартість якого за експертною оцінкою становить 79032.00 грн. (а.с. 10-13).
Відповідно до пункту 1.3 договору майно передається орендарю для розміщення складу та офісних приміщень.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніш дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (пункт 2.1 договору).
В силу вимог пункту 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 1995 року № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць (липень 2008 року) на рівні 1039.27 грн., а з урахуванням конкурсу – 1100.00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2008 року визначається шляхом корегування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 договору).
Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний розрахунковий рахунок орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.3 договору).
Пунктами 5.1, 5.2 договору встановлені обов’язки орендаря щодо використання орендованого майна відповідно до його призначення та умов цього договору; своєчасного та повного внесення орендної плати.
Також, пунктом 5.12 встановлений обов’язок орендаря щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно – 76.6 кв.м., а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка, площею 0.3 га, на яку орендарю, відповідно до статті 796 Цивільного кодексу України надається право користування для досягнення мети оренди.
Пунктом 7.3 договору встановлений обов’язок орендодавця забезпечувати безперешкодний доступ на територію орендованого майна представників орендаря, його техніки і обладнання.
Строк дії договору встановлений пунктом 10.1 – з 04 вересня 2008 року по 03 вересня 2011 року з гарантованим щорічним укладенням договору на новий строк на загальній термін 5 років за умови сумлінного виконання орендарем усіх зобов’язань за умовами цього договору.
Пунктом 10.4 договору сторони домовилися, що за ініціативою однієї із сторін, цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
За актом приймання-передачі 04 вересня 2008 року майно, зазначене у договорі, було передано товариству з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» (а.с. 14).
Позивач, Севастопольська КЕЧ морська, стверджує, що починаючі з квітня 2009 року орендарем суттєво порушуються умови договору оренди в частині своєчасного внесення орендної плати та податку на землю, у зв'язку з чим за орендарем склалась заборгованість, несплата якої з’явилася підставою для звернення Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська із даною позовною заявою до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що в задоволенні первинних позовних вимог належить відмовити в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі укладеного договору оренди військового майна, то вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також нормами Цивільного кодексу, що регулюють виконання відповідних зобов’язань.
Судом встановлено, що 04 вересня 2008 року між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» (орендар) укладений договір оренди нерухомого військового майна № 2/СевКЕЧм/2008 – будівлі № 1 за генпланом (рейдового посту літер «А»), двоповерхової, загальною площею 76.7 кв.м., що знаходиться на балансі у орендодавця, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Історична, 17, військове Б-39 (а.с. 10-13).
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 03 листопада 2008 року у справі № 5020-4/381 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» до Севастопольської КЕЧ морської про визнання дійсним та укладеним строком на п’ять років договору оренди, позов задоволено у повному обсязі, визнано дійсним договір оренди нерухомого майна від 04 вересня 2008 року № 2/СевКЕЧм/2008 (а.с. 68-69).
В своїй позовній заяві Севастопольська КЕЧ морська зазначає, що заборгованість по орендній платі створилася за орендарем з квітня 2009 року, на підтвердження чого надав розрахунок заборгованості (а.с. 15), та просить розірвати договір оренди на підставі зазначених порушень.
Пунктом 10.8 договору оренди сторони погодили, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.
Однак, на вказане суд має зазначити наступне.
Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» в процесі розгляду справи були надані копії платіжних доручень, зокрема, платіжне доручення № 4 від 21 жовтня 2009 року про сплату 2748.00 грн. орендної плати за липень 2009 року (а.с. 55);
- платіжне доручення № 7 від 20 липня 2009 року про сплату 907.37 грн. орендної плати за червень 2009 року (а.с. 56);
- платіжне доручення № 15 від 15 червня 2009 року про сплату 900.00 грн. орендної плати за червень 2009 року (а.с. 57);
- платіжне доручення № 1 від 12 травня 2009 року про сплату 900.00 грн. орендної плати за травень 2009 року (а.с. 57);
- платіжне доручення № 4 від 27 березня 2009 року про сплату 1944.23 грн. орендної плати за березень 2009 року (а.с. 58);
- платіжне доручення № 3 від 27 березня 2009 року про сплату 1915.71 грн. орендної плати за лютий 2009 року (а.с. 58);
- платіжне доручення № 2 від 27 березня 2009 року про сплату 1862.13 грн. орендної плати за січень 2009 року (а.с. 59);
- платіжне доручення № 1 від 27 березня 2009 року про сплату 1822.23 грн. орендної плати за грудень 2009 року (а.с. 59);
- квитанція № 160 від 16 вересня 2008 року про сплату 1560.00 грн. орендної плати за січень 2008 року з урахуванням індексу інфляції та компенсації податку за землю за вересень 2008 року (а.с. 60);
- квитанція № 60 від 08 грудня 2008 року на суму 3572.43 грн. про внесення орендної плати за жовтень 2008 року.
Одночасно, товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» стверджує, що припинив внесення орендної плати та вбачає підстави для повернення вже сплаченої, з огляду на те, що фактичного передання спірного майна за договором оренди не відбулося.
Так, позивач за зустрічним позовом, товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» просить суд зобов’язати Севастопольську КЕЧ морська усунути перешкоди в користуванні рейдовим постом «А», об’єкт «Б-39» по вул. Історична, 17 у м. Севастополі (Балаклавський район) шляхом звільнення приміщень та території від майна та персоналу.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
В силу прямого зазначення пункту 6 частини 1 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
В обов’язки орендодавця, у відповідності до статті 767 Цивільного кодексу України, входить передача об’єкту оренди орендодавцеві, у стані, що відповідає умовам договору найму та її призначенню.
Крім того, пунктом 7.1 договору оренди встановлений обов’язок орендодавця передати в оренду майно за актом приймання-передачі, який затверджується разом з договором.
Пунктом 7.3 договору оренди встановлений обов’язок орендодавця забезпечити безперешкодний доступ на територію орендованого майна представників орендаря, його техніки та обладнання.
З матеріалів справи вбачається, що орендарем обов’язок щодо безперешкодного доступу до об’єкта оренди не виконаній, що підтверджується наступним.
Пунктом 7.4 договору оренди передбачений обов’язок орендодавця організувати фінансування реконструкції, технічного переоснащення, поліпшення орендованого майна, оскільки воно перебувало у стані, непридатному для експлуатації.
З матеріалів справи вбачається, що орендарем цій обов’язок виконаній не був, що з’явилося підставою для проведення орендарем будівельних робіт за власні кошти, внаслідок чого 28 листопада 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» уклало договір підряду № 29 із закритим акціонерним товариством «Кримська СПМК Теплицтехмонтаж», предметом якого став капітальний ремонт рейдового посту літр «А», об’єкт «Б-29» по вул. Історична, 17 у м. Севастополі. (а.с. 87-88).
01 грудня 2008 року орендар звернувся до орендодавця з вимогою забезпечити можливість виконання робіт, відповідно до вимог укладеного договору підряду, тобто забезпечити вільний доступ до будівельного майданчику по вул. Історична, 17 у м. Севастополі, оскільки, 01 грудня 2008 року бригада підрядника не була допущена на територію містечка особами, які стверджували, що об’єкт знаходиться у власності Севастопольської КЕЧ морська (а.с. 65).
02 грудня 2008 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» знов звернувся до орендодавця з клопотанням вжити заходи до усунення перешкод в користуванні орендованим майном (а.с. 66).
10 лютого 2009 року орендар повторно звернувся до орендодавця з листом, в якому повідомляв, що з боку останнього допущені порушення умов пункту 7.3 договору в частині безперешкодного доступу на територію орендованого майна. Також, орендар повідомляв, що у разі подальшого порушення умов договору орендарем, він буде вимушеній припинити оплату орендних платежів (а.с. 67).
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду АР Крим від 22 квітня 2010 року у справі № 2-22/1530-2010 був встановлений факт перешкоджання у користуванні об’єктом оренди та недопуску на територію рейдового поста «А», об’єкт «Б-39» по вул. Історична, 17 у м. Севастополі техніки організації підрядника з метою виконання ремонтних робіт, з товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» стягнуто 927194.85 грн. пені, 9271.94 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 62-64).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що орендодавцем, Севастопольською КЕЧ морська, були порушені умови спірного договору оренди в частині допущення орендаря до об’єкту оренди, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» про зобов’язання позивача усунути перешкоди в користуванні рейдовим постом «А», об’єкт «Б-39» по вул. Історична, 17 у м. Севастополі (Балаклавський район) шляхом звільнення приміщень та території від майна та персоналу є такими, що підлягають задоволенню.
З викладених вище підстав вимоги Севастопольської КЕЧ району морська про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди є необґрунтованими, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» про стягнення з відповідача 1038046.60 грн. збитків за порушення умов договору № 2/СевКЕЧм/2008 оренди військового нерухомого майна, укладеного 04 вересня 2008 року між Севастопольською КЕЧ морська та товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено, у судовому засіданні позивачем за зустрічним позовом були зменшені позовні вимоги в цієї частині та він просив стягнути збитки в розмірі 95835.54 грн. (а.с. 96-97).
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.
Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з відповідача 954835.54 грн., позивач посилається на таке.
Як вже зазначалося, 28 листопада 2008 року між закритим акціонерним товариством «Кримська СПМК Теплицьтехмонтаж» (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» (замовник) був укладений договір підряду № 29 (а.с. 62-64), відповідно до пункту 1.1 якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання на виконання наступних видів робіт: капітальний ремонт рейдового посту «А», об’єкта «Б-39» вул. Історична, 17 м. Севастополь, Балаклавський район.
Пунктом 1.2. договору підряду передбачено, що замовник зобов’язується надати будівельний майданчик за адресою, вказаною в пункті 1.1 договору, протягом трьох днів з дати підписання даного договору.
Виходячи зі змісту пункту 1.2 договору, замовник зобов’язаний був надати підряднику будівельний майданчик в строк до 01 грудня 2008 року.
Відповідно до пункту 3.3 укладеного між сторонами договору підряду за порушення строків передачі будівельного майданчика замовник оплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від загальної вартості робіт за договором за кожен день прострочення виконання обов’язку з передачі майданчика.
Рішенням господарського суду АР Крим від 22 квітня 2010 року у справі № 2-22/1530-2010 було встановлено, що 01 грудня 2008 року підрядник звернувся до замовника з листом щодо забезпечення можливості виконання робіт згідно укладеного договору підряду № 29 від 28 листопада 2008 року, тобто, забезпечити вільний доступ до будівельного майданчика, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Історична, 17, оскільки 01 грудня 2008 року після прибуття на будівельний об’єкт працівники підрядника не були допущені на об’єкт. Підрядник зазначив, що строки виконання робіт переносить на час затримки будівельного майданчика з боку замовника (а.с. 62-64).
Також, в рішенні зазначено, що замовник листом від 02 грудня 2008 року звернувся до підрядника з проханням перенести строки початку робіт за договором підряду до усунення перешкод у користуванні ним об’єктом.
Приймаючи до уваги те, що будівельний об’єкт був переданий у користування замовника на підставі договору оренди, враховуючи наявність в матеріалах справи № 2-22/1530-2010 доказів того, що обов’язок вжиття заходів щодо усунення перешкод у проведенні будівельних робіт замовником - товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» виконаний не був, а також відсутність доказів продовження сторонами за договором підряду строків передачі будівельного майданчика підряднику, суд дійшов про те, що саме з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» були порушені умови укладеного між сторонами договору підряду в частині виконання замовником обов’язку протягом трьої днів з дати підписання договору надати підряднику будівельний майданчик.
На підставі викладеного, позовні вимоги підрядника, закритого акціонерного товариства «Кримська СПМК Теплицьтехмонтаж», були задоволені, з товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» було стягнуто 927194.85 грн. пені, 9271.94 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За вимогами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
У відповідності з вимогами пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
Згідно з пунктом 1 частині 1 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З огляду на викладене, суд вважає, що обов’язок товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» сплатити 936702.79 грн. за рішенням господарського суду АР Крим від 15 квітня 2010 року по справі № 2-22/1530-2010 виник у останнього, у зв’язку з порушенням з боку Севастопольської КЕЧ морської права на доступ орендаря до орендованого майна за договором оренди № 2/СевКЕЧм/2008, що в свою чергу є підставою для стягнення з Севастопольської КЕЧ морської 936702.79 грн.
За аналогічних підстав підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з Севастопольської КЕЧ морська 18132.75 грн., які були сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» в якості орендної плати за той час, протягом якого він не використовував орендоване майно.
Одночасно, такими, що не підлягають задоволенню, суд вважає вимоги позивача про стягнення 190000.00 грн. недоотриманого прибутку з огляду на наступне.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що пункт 1.3 спірного договору оренди передбачав використання приміщень для розміщення офісу та складу.
Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Пленум Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», доповів таке - при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Позивачем не представлено обґрунтованого та документально підтвердженого розрахунку суми, яку він просить стягнути як недоотриманий прибуток, також не представлено належних доказів того, що він міг би отримати дохід в розмірі 190000.00 грн., наприклад договорів, які б свідчили про можливість передачі орендованого майна в суборенду, у зв'язку з чим, вимоги про стягнення 190000.00 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» про звільнення його від сплати орендної плати за договором оренди № 2/СевКЕЧм/2008 від 04 вересня 2008 року, за період з 04 вересня 2008 року по 22 жовтня 2010 року, суд вважає такі вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочка боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане у наслідок прострочки кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається прострочившим, якщо він не здійснив дій, передбачених договором.
Пунктом 7.3 договору оренди встановлений обов’язок орендодавця забезпечити безперешкодний доступ на територію орендованого майна представників орендаря, його техніки та обладнання.
Згідно з положеннями статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Відповідно до частини 2 статті 286 Господарського кодексу України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування.
Як вже було встановлено судом та не заперечувалося позивачем, Севастопольською КЕЧ морська, орендар був позбавлений можливості користуватися орендованим майном внаслідок порушення орендодавцем умов договору в частині безперешкодного доступу до об’єкту оренди.
Зазначене підтверджує обґрунтованість вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» про звільнення його від орендної плати за договором оренди № 2/СевКеч/2008 від 04 вересня 2008 року за період з 04 вересня 2008 року по 22 жовтня 2010 року, тобто з моменту укладення спірного договору оренди до дати прийняття рішення по даній справі, оскільки доказів усунення порушень умов договору орендодавцем суду надано не було.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 27 жовтня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Зобов’язати Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морську усунути перешкоди в користуванні рейдовим постом «А», об’єкт «Б-39» по вул. Історична, 17 у м. Севастополі (Балаклавський район) шляхом звільнення приміщень та території від майна та персоналу.
4. Стягнути з Севастопольській квартирно-експлуатаційній частини морська (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, р\р 35221012000742, ГУ ДКУ м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 22992545) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» (м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 9а, кв. 6, ЄДРПОУ 35109475) 954835.54 грн. збитків, 10828.35 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В частині вимог про стягнення з Севастопольській квартирно-експлуатаційній частини морська 190000.00 грн. недоотриманого прибутку – відмовити.
6. Звільнити товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» від сплати орендної плати за договором оренди № 2/СевКЕЧм/2008 від 04 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Юг Строй» та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська, за період з 04 вересня 2008 року по 22 жовтня 2010 року.
7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.
Судове рішення № 12051381, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 22.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 4146-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: