Рішення № 12051375, 26.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2010Справа №2-16/4740-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.» (04655, м. Київ, вул.. Вікентія Хвойки,18/14, корп. 25, оф.401; поштова адреса: 40000, м. Суми, вул.. Супруна, б.15, оф.315, ідентифікаційний код 31868241)

До відповідача Свободського споживчого товариства (97577, с. Піонерське, Сімферопольський район, вул.. Алуштинська, б.58 А, ідентифікаційний код 05728858)

Про стягнення 997,32 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача – не з’явився (клопотання)

Від відповідача - не з’явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Свободського споживчого товариства, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 81-1/с від 2910.2008р. у розмірі 997,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов’язків по повній та своєчасній оплаті товарів, наданих позивачем за договором № 81-1/с від 29.10.2008 р., через що заборгованість Свободського споживчого товариства перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.» складає 997,32 грн., яка в добровільному порядку не погашена.

Позивач явку представника до судового засідання 26.10.2010р. не забезпечив, але в п.1. прохальної частини позову міститься клопотання про розгляд справи без участі представника.

20.10.2010р. та 26.10.2010р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи, в тому числі витяг про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та наданий розрахунок ціни позову. Вказані документи були залучені судом до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, ухвала ГС АР Крим від 12.10.2010р., яка була направлена на адресу державної реєстрації відповідача: с. Піонерське, Сімферопольський район, вул.. Алуштинська, б.58А, повернута відділенням поштового зв’язку з відміткою «організації не існує».

У той же час, суд вважає необхідним повідомити, що уп. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додаткові документи, суд

ВСТАНОВИВ :

29.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.» (Продавець) та Свободським споживчим товариством (Покупець) був укладений договір купівлі – продажу № 81-1/с, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується приймати та сплачувати товари непродовольчої групи з метою їх подальшої реалізації кінцевим споживачам.(а.с.7-9)

Найменування, кількість, ціна і загальна вартість Товару зазначаються у видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками Продавця та Покупця, скріплені печатками Сторін та становлять невід’ємний додаток до договору.(п.1.2. Договору)

Згідно з п.4.1. Договору оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом готівкових розрахунків з дотриманням встановлених чинним законодавством вимог щодо їх проведення

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.» був поставлений відповідачу товар на підставі видаткових накладних № SF 000003131 від 21.10.2008р. та № SF 000003002 від 10.11.2008р. на загальну суму 4358,34 грн. (а.с.10-11)

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи у зазначених видаткових накладних.

Проте, частина товару була повернута відповідачем на загальну суму 3361,02 грн. що підтверджується накладними на повернення товару від 05.12.2008р. та від 22.12.2008р. (а.с.37-41)

Отже, несплаченою залишилася сума 997,32 грн.(4358,34 грн.-3361,02 грн), що стало приводом для звернення позивача до суду для стягнення вказаної суми у примусовому порядку.

При цьому сума боргу у розмірі 997,32 грн підтверджується з боку відповідача, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 24.12.2008р. (а.с.21)

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті товарів за договором купівлі – продажу № 81-1/с від 29.10.2008р.

При цьому, суд враховує, що відповідач на виконання вимог суду не прийняв участі у звірці розрахунків та не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 997,32 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши обставини справи, норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.». підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому з Свободського споживчого товариства слід стягнути 997,32 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Свободського споживчого товариства (97577, с. Піонерське, Сімферопольський район, вул.. Алуштинська, б.58 А, ідентифікаційний код 05728858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л.» (04655, м. Київ, вул.. Вікентія Хвойки,18/14, корп. 25, оф.401; поштова адреса: 40000, м. Суми, вул.. Супруна, б.15, оф.315, ідентифікаційний код 31868241) 997,32 грн. заборгованості, а також 102,00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.