Постанова № 12051102, 22.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.10.10Справа №2а-2714/10/2770 < Текст >, <Поле для ввода текста >

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В.,розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь, 99014);< Список ><Позивач в особі >

доприватного підприємства «Юртика» (вул. Меншикова, 82, кв. 62, м. Севастополь, 99053);< Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

14.09.2010 р. Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Юртика» про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.09.2010 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-2714/10/2770, запропоновано відповідачеві подати у строк до 30.09.2010 року письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

Відповідачем ухвалу від 16.10.2010 року про відкриття скороченого провадження по адміністративній справі виконано не було, письмового відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням своїх заперечень суду не надано.

Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поштове відправлення із повісткою для відповідача було повернуто до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Севастополя 22.10.2010 року.

Виходячи з вищевикладеного, повістка вважається вручена відповідачу належним чином, відомості про це були отримані судом 22.10.2010 року.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 10 цього Закону одними із завдань податкової адміністрації є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою обчислення і сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, правильність обчислення та своєчасність надходження податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях за несвоєчасне надання податкової декларації з податку на додану вартість.

Приватне підприємство «Юртика» зареєстровано як юридична особа Гагарінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, узяте на облік до органів державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, про що надані відповідні свідоцтва.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із Законом України покладений обов'язок сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року (далі по тексту Закон України № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, 13.07.2009 року позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання надання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки № 3242/10/15-23/20741112 від 13.07.2009 року, у якому зафіксовані порушення відповідачем п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 Закону України № 2181, а саме несвоєчасно подання декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року (декларація надана 22.06.2009 року). На підставі акту цієї перевірки та відповідно до п.п. «а» п.п. 4.2.2. ст. п. 4.2. ст.4 та п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 000126520/0 від 13.07.2009 року згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобовязанням з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн. Це податкове повідомлення-рішення 13.07.2009 року було отримано директором підприємства, про що свідчить особистий підпис на коринці (арк. с. - 12) та відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалось.

Згідно з п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте позивачем на підставі перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідає діючому законодавству.

Згідно з обліковою карткою платника податків вказана заборгованість була сплачена відповідачем у розмірі 20,00 грн. Таким чином, відповідно до розрахунків позивача заборгованість відповідача перед позивачем по штрафних (фінансових) санкціях за несвоєчасне надання податкової декларації з податку на додану вартість на момент розгляду справи складає 150,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так перша податкова вимога від 27.07.2009 року № 1/326 надіслана позивачем на адресу відповідача з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом у розмірі 150,00 грн. та отримана посадовою особою підприємства. Друга податкова вимога від 08.09.2009 року № 2/406 надіслана на адресу відповідача та також отримана посадовою особою підприємства.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181 встановлено, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, сума заборгованості 150,00 грн. судом встановлена та документально підтверджується матеріалами справи.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили 30.07.2010 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Але згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 15.2.1. ст. 15 Закону України № 2181, який діяв на момент виникнення правовідносин, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Отже суд дійшов висновку, що при зверненні позивача до суду з адміністративним позовом строк порушено не було.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Юртика» (вул. Меншикова, 82, кв. 62, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 20741112) заборгованість перед бюджетом на користь Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя у доход Державного бюджету Гагарінського району м. Севастополя у розмірі 150,00 грн. (сто пятдесят грн. 00 коп.) по штрафних (фінансових) санкціях за несвоєчасне надання податкової декларації з податку на додану вартість, код платежу 14010100, яка підлягає перерахуванню на р/р 31112029700006, МФО 824509, одержувач: ГУДКУ в м. Севастополі.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова