Постанова № 12051080, 25.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2010 року           14:21           № 2а-13354/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави

в особі Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі

м. Києва

до Відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне

управління-1»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі –УПФУ у Дніпровському районі м. Києва або Позивач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1»(далі –ВАТ «Ремонтно-будівельне управління-1»або Відповідач) заборгованості в розмірі 19650,21 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Підтримуючи позовё представник позивача зазначив, що оскільки сума страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 19650 грн. 21 грн. не була сплачена Відповідачем у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003, № 1058-IV (далі –Закон України №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (далі –Інструкція), відповідачем не сплачена, заявник просить стягнути її у судовому порядку.

В судовому засіданні 15.10.2010р. представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що ВАТ «Ремонтно-будівельне управління-1»не отримувало позовну заяву, яка є предметом розгляду даної справи, та додатки до неї, у зв’язку чим просив оголосити перерву в судовому розгляді. Судом дане клопотання представника відповідача було задоволене, оголошено перерву в розгляді справи до 25.10.2010р.

Протягом перерви в судовому засіданні (з 15.10.2010р. по 25.10.2010р.), представник відповідача не скористався його правом на ознайомлення з матеріалами справи, жодних клопотань з цього приводу до Окружного адміністративного суду м. Києва не надходило.

В судовому засіданні 25.10.2010р. представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 7 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, (суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом), у зв’язку з тим, що ВАТ «Ремонтно-будівельне управління-1»не отримувало позовну заяву, яка є предметом розгляду даної справи, та додатки до неї, чим було порушено права Відповідача у даній справі.

Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі № 2а-13354/10/2670 судом встановлено, що метеріали справи містять чек УДППЗ «Укрпошта» про відправлення цінного листа на ім’я ВАТ «Ремонтно-будівельне управління-1»(02218, вул. Кібальчича, 1, м. Київ) та опис вкладення цінного листа на ім’я ВАТ «Ремонтно-будівельне управління-1»(02218, вул. Кібальчича, 1, м. Київ), найменування відправлених предметів –копія позовної заяви з додатками, кількість предметів –21. Відповідно до вищевказаного чеку, дата відправки –10.09.2010р.; відповідно до відмітки вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, дата надходження позову Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до ВАТ «Ремонтно-будівельне управління-1»про стягнення заборгованості в розмірі 19650,21 грн. (далі –позовна заява) –17.09.2010р.

Таким чином, при поданні вищевказаного позову, суб'єкт владних повноважень дотримався вимог, встановлених ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2010р. про відкриття провадження у справі 2а-13354/10/2670, було надіслана Відповідачу за адресою: 02218, вул. Кібальчича, 1, м. Київ, та отримана Відповідачем, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Таким чином, враховуючи те, що цінний лист з позовною заявою та додатками до неї були відправлені суб'єктом владних повноважень на адресу: 02218, вул. Кібальчича, 1, м. Київ, суд прийшов до висновку про отримання відповідачем позовної заяви та додатків до неї.

В судовому засіданні 25.10.2010р. представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на ті ж підстави, що ї в клопотанні про залишення позовної заяви, яка є предметом розгляду даної справи, без розгляду.

Заперечень проти позову по суті представник відповідача а ні в письмовому, а ні в усному вигляду суду не надав.

В судовому засіданні 25 жовтня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відкрите акціонерне товариство «Ремонтно-будівельне управління-1»знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва під № 01-00254.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України №1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності;

Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України – відповідача.

Частиною 12 статті 20 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Спеціалістом відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва було встановлено, що ВАТ «Ремонтно-будівельне управління-1»подавалися до Управління розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно яких нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень, липень 2010 р. в розмірі 2196331 грн. (20616,87 -нарахування страхових внесків(32%, 4%, 42%) згідно звітності + 1346,44 - утримання (1% -5%) згідно звітності).

Згідно картки особового рахунку ВАТ «Ремонтно-будівельне управління-1»сплатило внесків на суму 2313,10 грн. (1867,92 - нарахування страхових внесків (32%, 4%, 42%) згідно звітності + 445,18—утримання (1% - 5%).

Відповідно ч. 5 ст. 106 Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Внаслідок чого, з сум, сплачених у липні, серпні 2010 року погасилась заборгованість за травень 2010 року повністю, та частково - за червень 2010 року. На момент розгляду даної справи, залишилися не сплаченими страхові внески в розмірі 19650,21 грн. (21963,31 - 2313,10).

Згідно зі статтею 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України №1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Частиною 3 статті 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно до підпункту "а" пункту 8.2. Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно абз. 7 пункту 8.3. Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Заборгованість відповідача, визначена вимогами № Ю-308-12 від 04.06.2010р. та №Ю-308-13 від 01.07.2010р., станом на день розгляду справи не сплачена, а вказана вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена. Доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 19650,21 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України –відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління-1»(02218, вул. Кібальчича, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ - 03334061) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва заборгованість в розмірі 19650 (дев’ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят) гривень 21 копійку.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями.

Суддя                                                                       Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –01.11.2010р.