Постанова № 12051065, 20.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2010 року           19:37           № 2а-13497/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Кармазіні А.І.

розглянуши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва

до Концерн "Техвоєнсервіс"

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (далі по тексту –позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Концерн «Техвоєнсервіс»(далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по земельному податку за період з січня по грудень 2009 року у розмірі 287847,46 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13497/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07 жовтня 2010 року.

В судовому засіданні 07 жовтня 2010 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2010 року про відкриття провадження у адміністративній справі. Також надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказано, що сума заборгованості на момент розгляду справи становить всього 501548,51 грн. ( у тому числі 287847,46 грн., 213531,05 грн. за січень –серпень 2010 року та 170 грн. штрафу). Представником відповідача надано письмові заперечення проти позову. У зв’язку необхідністю ознайомлення із заявою про уточнення позовних вимог суд оголосив перерву до 20 жовтня 2010 року.

У судовому засіданні 20 жовтня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні усно підтвердив наявність бору у підприємства у сумі заявлених позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Концерн «Техвоєнсервіс»має заборгованість по земельному податку у розмірі 287847,46 грн.

В письмових запереченнях відповідача зазначено, що відповідач заперечує проти даного позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Концерн «Техвоєнсервіс»зареєстровано Солом’янською районною у місті Києві державною адміністрацією 21 липня 2005 року (ідентифікаційний код 33689867) та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Дарницькому районі міста Києва як платник земельного податку.

          Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту –Закон № 2535-XII), встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

          Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

          В матеріалах справи міститься копії податкових розрахунків земельного податку Концерн «Техвоєнсервіс»на 2009 та 2010 роки та довідка Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про заборгованість по платежах до бюджету Концерн «Техвоєнсервіс», відповідно до яких, заборгованість виникла по земельному податку відповідно розрахунків: від 29 січня 2009 року № 1319 на суму 303 940,01 грн., розрахунку № 99747 від 21 червня 2010 року за січень-серпень на суму 213531,05 грн. та податкового повідомлення рішення від 22 червня 2010 року на суму 170,00 грн.

Статтею 17 зазначеного закону, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

          Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, в результаті часткової сплати боргу в сумі 16092,55 грн., заборгованість Концерну «Техвоєнсервіс»на час розгляду справи становить 501548,51 грн.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181- III (далі по тексту –Закон № 2181- III) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 6.2 Закону № 2181- III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Державною податкової інспекцією у Дарницькому районі міста Києва надіслані підприємству перша податкова вимога від 10 березня 2009 року №1/783 та друга податкова вимога від 13 квітня 2009 року №2/1798, які отримані відповідачем згідно підпису заступника директора Концерна «Техвоєнсервіс»(копії податкових вимог додані до матеріалів справи).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі по тексту Закон № 1251-XII) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181- III зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Станом на день розгляду справи, сума заборгованості Концерн «Техвоєнсервіс»у розмірі 501548,51 грн. не сплачено, що підтверджується заявою про уточнення позовних вимог та доданими до матеріалів справи документами.

Пунктом 1.2. статті 1 Закону № 2181- III визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181 друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов’язання в розмірі 501548,51 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу товариства, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 501548,51 грн. у відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 501548,51 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва задовольнити.

2.Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс»(03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 33689867) на користь Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (02068, місто Київ, вул. О.Кошиця, 3, р/р 33214811700003, до УДК у Дарницькому районі міста Києва, код 26077885 у банку ГУДКУ у місті Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 13050100) заборгованість по земельному податку у розмірі 501548 грн 51 коп. (п’ятсот одна тисяча п’ятсот сорок вісім гривень п’ятдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       Шарпакова В.В.