Постанова № 12051063, 21.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2010 року           15:32           № 2а-13051/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В., при секретарі судового засідання Кармазіні А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до Молодіжної громадської організації "Молодий ліс"

простягнення заборгованості у розмірі 2 380,00грн. На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засідання 21 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) з позовною заявою до Молодіжної громадської організації «Молодий ліс»(далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом за податок на прибуток у розмірі 2380,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13051/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 вересня 2010 року, яке відкладалось на 14 жовтня 2010 року, у зв’язку з першою неявкою відповідача та необхідністю надання доказів позивачем, щодо підтвердження того, що Молодіжна громадська організація «Молодий ліс»є платником податку на прибуток.

В судове засідання 14 жовтня 2010 року позивач надав суду на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2010 року про відкриття провадження в адміністративній справі необхідні документи. Відповідач в судове засідання не з’явився. Суд оголосив перерву до 21 жовтня 2010 року для надання позивачу часу для подання додаткових доказів, які були витребувані на попередньому судовому засіданні.

У судове засідання 21 жовтня 2010 року позивач пояснив суду, що не може надати докази, які неодноразово витребовувались судом. Позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток, складно акт № 513/15-111 від 15 лютого 2010 року, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме неподання податкової звітності з податку на прибуток протягом 2007-2009 років та встановлено заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємства у розмірі 2380,00 грн.

Представник відповідача заперечень проти позову не надав, у судові засідання 28 вересня 2010 року, 14 жовтня 2010 року та 21 жовтня 2010 року не з’явився, про час та місце розгляду справи згідно вимог пункту 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, був повідомлений належним чином. Кореспонденція, яка направлена за адресою, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду з поміткою «за зазначеною адресою не знаходиться». Справа розглядається судом за наявними в ній доказами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Молодіжна громадська організація «Молодий ліс»є юридичною особою (найменування юридичною особи –інші організаційно-правові форми молодіжна громадська організації «Молодий ліс»), має ідентифікаційний код 25965939 (згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доданої до матеріалів позовної заяви).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»від 01 грудня 1998 року № 218 (далі по тексту –Закон №218 ) та статті 3 Закону України «Про об’єднання громадян»від 16 червня 1992 року № 2460-XII (далі по тексту –Закон № 2460-XII) молодіжні громадські організації - об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, яка залучена до матеріалів справи 14 жовтня 2010 року, Молодіжна громадська організація «Молодий ліс»зареєстрована в Оболонській районній у місті Києві державній адміністрації 27 лютого 2001 року, а на обліку в Державній податковій інспекції в Оболонському районі міста Києва перебуває з 29 березня 2001 року.

Статтею 5 Закону України «Про систему оподаткування»вказано, що облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

За результатами проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток позивачем, складно акт №513/15-111 від 15 лютого 2010 року. В ході перевірки встановлено, 14 випадків неподання податкової звітності з податку на прибуток до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва молодіжною громадською організацією «Молодий ліс».

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 200 року № 2181-III (далі по тексту –Закон № 2181-III) встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

26.03.2010 та 10.08.2007 позивачем було винесено першу та другу податкові вимоги по стягненню податкового боргу відповідача з податку на прибуток у сумі 2 040,00 грн. У зв’язку з незнаходженням відповідача за фактичною адресою перша та друга податкові вимоги повернулись до позивача, про що складено акт № 684 від 10 липня 2007 року та акт № 888 від 15 серпня 2007 року перевірки, щодо знаходження суб’єкта підприємницької діяльності за адресою. Податкове повідомлення рішення 0004921501/0 від 16 березня 2010 року на суму 2380,00 грн. було надіслано відповідачу.

Проте лист з податковим повідомленням –рішенням повернувся до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва, про що складено акт №126/15-110 від 26 березня 2010 року про незнаходження підприємства за юридичною адресою, в зв’язку з чим воно було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень по справі відповідач не оскаржував винесених повідомлень-рішень, а тому позивач, вважаючи їх узгодженими, направив відповідачу податкові вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 вказаного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Виходячи з зазначеного, податкове зобов’язання виникає на підставі Закону України «Про систему оподаткування»та відповідних законів, як обов’язок сплачувати ті певні види податків. Штрафні санкції за неподання податкової декларації не є відповідно до вказаного Закону податковим зобов’язанням. Несплата їх у встановлений термін не тягне за собою виникнення у платника податку податкового боргу, а відтак і підстав виносити податкових вимог.

Крім того, суд звертає увагу на неправомірність дій позивача в частині винесення податкової вимоги щодо стягнення з відповідача суми податку на прибуток. В обґрунтування свого рішення позивач посилався на те, що, у зв’язку з неподанням відповідачем звіту про використання ним як неприбутковою організацією коштів, у останнього виник податковий борг з податку на прибуток.

Відповідно до абзацу «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно з підпунктом «б»підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідач підпадає під ознаки неприбуткових організацій.

Право податкового органу здійснити нарахування податку на прибуток платнику податку кореспондується з обов’язком платника податку сплачувати податок на прибуток.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Позивачем по справі не надано суду доказів здійснення відповідачем операцій, що не звільнені від оподаткування на підставі підпунктів 7.11.2 - 7.11.7 зазначеного Закону, а також не надано доказів отримання відповідачем з інших джерел доходів, з яких має бути сплачений податок на прибуток.

Встановлення позивачем під час проведення перевірки факту неподання відповідачем податкової звітності свідчить про порушення відповідачем порядку здійснення господарської діяльності, що тягне за собою застосування до такого суб’єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу, визначеного підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням вимог статті 250 Господарського кодекс України щодо строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Однак, як вбачається з позовних матеріалів та наданих позивачем пояснень по справі, останній донарахував відповідачу суму податку на прибуток, що суперечить приписам зазначених вище нормативно-правових актів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва –відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шарпакова В.В.