Постанова № 12050928, 26.10.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4522/10/2370 26.10.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача Власенко В.В. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 12968 грн. 82 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судове засідання не зявився, свого представника не направив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 22 липня 2002 р. виконавчим комітетом Придніпровської районної ради м. Черкаси.

Згідно даним довідки ДПІ у м. Черкаси № 2919/17-226 від 20.11.2002 р., відповідач взятий на облік як платник податків 20.11.2002 р. за № 17241.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 84668853 отримано відповідачем 13 квітня 2006 р. (індивідуальний податковий № НОМЕР_1).

Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає звітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпункт 7.8.1 пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Законом, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість із самостійно визначеною сумою податкового зобовязання 25.01.2010 р., 22.04.2010 р., 22.07.2010 р., відповідно за ІV квартал 2009 р., І квартал 2010 р., ІІ квартал 2010 р. в загальному розмірі 476 грн. 22 березня 2010 р. відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 12112 грн.

Згідно з підпунктом а пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181-III, якщо платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідач самостійно нарахував штраф у звязку з виправленням помилки:

- за даними податкової декларації № 121670 від 22.07.2010 р. у сумі 5 грн.;

-за даними податкової декларації № 23700 від 22.03.2010 р. у сумі 606 грн. 00 коп.

За даними облікової картки платника станом на 19.02.2010 р. за відповідачем обліковувалась переплата зі сплати податку на додану вартість у розмірі 230 грн. 18 коп., що враховано позивачем при розрахунку суми позову.

З урахуванням вищевикладеного недоїмка перед бюджетом ФОП ОСОБА_2 складає 12 968 грн. 82 коп.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача 12 968 грн. 82 коп. у рахунок погашення податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 165, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг в сумі 12968 (дванадцять тисяч девятсот шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 29 жовтня 2010 р.

Суддя Л.В.Трофімова