Постанова № 12050039, 06.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06.09.2010 р. 17:10Справа № 2а-2005/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а,Миколаїв,54015 доВідкритого акціонерного товариства "Чорноморсуднопроект", вул. Бузніка, 5, м. Миколаїв,54010 простягнення заборгованості в сумі 2462,90 грн., за участю представників: від позивача: Стрекалова А.П., довіреність № 7385/07 від 31.03.2010р. від відповідача: Савченко В.П., довіреність від 09.12.2009р. Управлінням ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва предявлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Чорноморсуднопроект" з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 2462 грн. 90 коп. по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумою пенсії, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що п.9 ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Постанова КМ України від 24.03.2004 року № 372, на підставі яких позивачем нарахована зазначена заборгованість не відповідають Конституції України (а.с.89-98).

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про зупинення розгляду справи та звернення з відповідною ухвалою до Верховного Суду України з проханням порушити перед Конституційним Судом України справу щодо відповідності п.9 ст.24 Закону України «Про наукову і науково технічну діяльність»Конституції України в частині порушення принципу рівності всіх видів власності (ст.8, 13, 19, 92)Конституції України та роз'яснення щодо обов'язковості сплати платежів; щодо відповідності Постанови КМУ від 24.03.04р. №372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не, бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, ст.8, 19, 92, 116 та 117 Конституції України; дати тлумачення як слід розуміти термін «фінансування»в аспекті порушених питань (а.с.79-83).

Ухвалою суду від 06.09.2010р. відповідачу було відмовлено в задоволенні зазначено клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю (а.с.102).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст.14, 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі-Закон № 1058-IV) є страхувальником та платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.3 ст.106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV, в разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Колишні працівники відповідача, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримують пенсію, згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Стаття 24 зазначеного Закону встановлює, що різниця між сумою пенсії, призначеної за Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників небюджетних установ і організацій - за рахунок коштів цих підприємств у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004р. N372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Таким чином відповідач повинен сплачувати позивачу кошти, в розмірі 50 відсотків різниці між сумою пенсії, призначеної науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах.

В підтвердження призначення наведеним особам пільгових пенсій та проведення її оплати в період з жовтня 2009 року по березень 2010 року, позивач подав до матеріалів справи: картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідача, копії повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах, копії довідок про науково і науково-технічну діяльність, копії розпоряджень про призначення пенсії розрахунку наукового стажу.

Відповідачем були отримані розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам, що підтверджується доданими до матеріалів справи повідомленнями про вручення.

На час розгляду справи, відповідач, заборгованість у сумі 2462 грн. 90 коп. не сплатив.

Відповідно до п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно п.6 зазначеного порядку у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В даній справі суб'єкт владних повноважень є позивачем й тому предметом доказування не є правомірність рішення або дій позивача.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст.70 та 71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Доводи відповідача жодним чином не спростовують правову позицію позивача та не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи, що відповідач по суті заявлених вимог заперечень суду не надав, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чорноморсуднопроект" (код ЄДРПОУ 14308782) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва 7 (код ЄДРПОУ 20916468) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумою пенсії, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів в сумі 2462 грн. 90 коп. дві тисячі чотириста шістдесят дві грн. 90 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

10.09.2010 р.