Рішення № 120498492, 12.07.2024, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5181/23

Провадження 2/206/198/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіМалихіної В.В.,

за участю секретаря судового засіданняТимченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Січ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним,

за участю:

представника позивача ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

06.11.2023 року представник позивача адвокат Онищенко Т.О. звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Акціонерного товариства «Банк Січ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що позивач є співвласником нежитлових будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: А-1 адміністративна будівля площею 449,9 кв.м., а ґанок, а (1) ґанок, (2) ґанок, а (3) ґанок, Б-1 механічна майстерня площею 304,4 кв.м., 6-1 тамбур, 6(1) навіс, б (2) сходи з козирком, Д-1 трансформаторна підстанція площею 49,1 кв.м., Е-2 адміністративна будівля площею 650,4 кв.м., е-1 прибудова, е (1) сходи, 3-2 адміністративна будівля площею 65,5 кв.м., з (1) сходи з козирком, під 3 (1) ґанок, Й-2 адміністративна будівля площею 130,4 кв.м., и ґанок з козирком, и (1) ґанок з козирком, и (20 сходи з козирком, Г вбиральна. Ж ангар, К лабораторія, Н сарай (тимчас.), У майстерня, Ф майстерня, Х ангар, Ц сарай (тимчас.), №1-9 споруди, І, ІІ замощення.

У серпні 2023 року позивач вирішив здійснити продаж своєї частки та у відповідності до вимог закону надіслав відповідні пропозиції співвласникам майна. Проте листом від 11.08.2023 року один з співвласників ОСОБА_2 повідомив, що зазначені нежитлові будівлі та приміщення є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 24.03.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за №785, яким забезпечуються зобов`язання, що випливають із кредитного договору №119/21 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 17 березня 2021 року та надав позивачу відповідну копію договору. Оскільки позивач не надавав згоду та не підписував жодних договорів. 15.08.2023 року представник позивача звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. з адвокатським запитом, в якому просив надати всі наявні матеріали нотаріальної справи щодо посвідчення договору іпотеки з застереженням від 24.03.2021, зареєстрованого в реєстрі за №785, щодо передачі в іпотеку нежитлових будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Тому позивач просить визнати недійсним іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 24.03.2021 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №785.

Ухвалою судді від 10.11.2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с.94).

14.11.2023 року через електронний суд надійшла заява про усунення недоліків (а.с.95-97).

Ухвалою судді від 20.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.98-99).

07.12.2023 року до канцелярії суду надійшов відзив від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» Стрюкова І., в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі. Обґрунтувавши тим, що для підписання іпотечного договору ОСОБА_1 надав повноваження на право підпису ОСОБА_7 , РНОКПП- НОМЕР_1 , яка діяла на підставі довіреності посвідченої нотаріусом м.москва російської федерації ОСОБА_8 15.03.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №77/784-н/77-2021-1-595. Поряд з цим, іпотечний договір укладено за згодою другого з подружжя позивача, а саме ОСОБА_9 , викладеної у вигляді заяви (згоди) справжність підпису, на якій засвідчено ОСОБА_10 , тимчасово виконуючого обов`язки нотаріуса м.Москва ОСОБА_8 13.03.2021 року, зареєстрованої в реєстрі №77/784-н/77-2021-3-374. Та виходячи з вищевикладеного, позивач надав згоду на укладання іпотечного договору, оскільки ним було надано нотаріальну довіреність на представництво його інтересів та укладання іпотечного договору, і нотаріально завірену письмову згоду дружини на вчинення правочину (а.с.109-138).

30.01.2024 року до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій просить задовольнити позов. В обґрунтування виклав наступне, що позивач не видавав довіреність від 15.03.2021 року №77/784-н/77-2021-1-595, так само як і не звертався до ОСОБА_9 за видачею згоди на укладання оскаржуваного правочину (а.с.156-164).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовної заяви.

Від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які повідомлені належним чином неодноразово, шляхом направлення поштою судових повісток, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило. В матеріалах справи міститься повідомлення про отримання, яке надійшло поштою з відміткою «повернуто за закінченням терміну зберігання».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, оцінивши докази та аргументи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, номер відомостей про речове право:25017996 від 28.09.2023 року, ОСОБА_1 є власником частки нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-16).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру іпотек від 24.03.2021, реєстраційний номер 41156222, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київа Щербак Т.В., іпотекодержателем якого є АТ «Банк Січ», а одним з майнових поручителів є ОСОБА_1 ; предметом іпотеки є нежитлові будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді на пропозицію позивача про продаж частини від одного з співвласників ОСОБА_2 від 25.10.2023 року, яким він повідомляє позивача про те, що нежитлові будівлі та приміщення є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 24.03.2021 року, а тому зазначений продаж може бути здійсненний тільки у разі узгодження таких дій з іпотеко держателем АТ «БАНК СІЧ» (а.с.18).

Згідно до іпотечного договору від 24.03.2021 року іпотекодержателем є АТ «БАНК СІЧ», а іпотекодавцями є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_7 на підставі довіреності, зареєстрованої в реєстрі №77/784-н/77-2021-1-595, ОСОБА_4 від імені якого діє ОСОБА_7 на підставі довіреності, зареєстрованої в реєстрі №50/232-н/50-2020-1-154. Предметом іпотеки за цим договором забезпечуються зобов`язання, що випливають із кредитного договору №118/21 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 17.03.2021 року (а.с.19-28).

Відповідно до кредитного договору №119/21 від 17.03.2021 року АТ «Банк Січ» надав шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії ТОВ «ГІДРОТЕХ ІНЖИНІРИНГ» , директором якого є ОСОБА_2 у сумі, яка не може перевищувати 5500000,00 грн. на умовах, встановлених договором. Пунктом 1.5.1 кредит забезпечується іпотекою нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (ас.119-123).

Згідно до відповіді №167/01-16 від 29.11.2023 на запит уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Січ» Стрюкової І., повідомляє, що до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 24 березня 2021 року за р.№785, була долучена копія довіреності, виданої від імені ОСОБА_1 , а також згода ОСОБА_9 з додатками (а.с.125).

Відповідно до довіреності №77/784-н/77-2021-1-595 від 15.03.2021 року ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_7 та ОСОБА_2 представляти його інтереси та здійснювати від його імені дії та вести справи: в державних і суспільних, приватних органах і організаціях незалежно від форми власності галузевої приналежності, органів державної та виконавчої влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, вида діяльності перед фізичними особами, в департаментах адміністративних послуг і дозвільних процедур, органах нотаріата, в банках та їх структурних підрозділів, філіалах по всім без виключення питанням, що стосується його законних прав і інтересів, а також по питанням, пов`язаним із висновком від мого імені будь-яких договорів, у тому числі договору поруки, договору позики, договору застави, міни, ренти, оренди, кредитні, договори іпотек, також договора про внесення змін до раніше укладених договором та угод, з правом передачі під заставу, іпотеку майна, що належить мені, а саме нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 та здійснювати інші дії по розпорядженню вказаним нерухомим майном строки та на умовах, котрі повіреному відомі, що його дії будуть відповідати діючому законодавству; представляти його інтереси в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяження, технічної інвентаризації, реєстраціонної, виконавчої служби, інших органах та організаціях, по питанням реєстрації прав, взяття на облік та інше; отримувати пов`язанні з цим документ и від фізичних і юридичних осіб, вести перемовини по питанням, котрі стосуються прав та законних інтересів; за даною довіреністю має право подавати, підписувати документи необхідні представлення його інтересів в тому числі клопотань, заяв, жалоби та позови. Довіреність видана строком на 3 роки, із забороною на перевірку повноважень щодо цієї довіреності іншим особам. Підписано довірителем ОСОБА_1 (а.с.126).

Згідно перевірки довіреності №77/784-н/77-2021-1-595 від 15.03.2021 року, довіреність видана нотаріусом московської міської нотаріальної палати Горшковим М.Ю. (а.с.127).

Відповідно до згоди №77/784-н/77-2021-3-374 від 13.03.2021 року, згідно якої ОСОБА_9 надає згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 на укладення договору о передачі в іпотеку, застава частини нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення кредитних зобов`язань перед банком, банківськими установами, що є їх сумісною власністю придбаного в період перебування в зареєстрованому шлюбі. При цьому згодна з тим, щоб умови договору іпотеки визначалися самостійно чоловіком чи його представником за виданою ним довіреністю. Підписано ОСОБА_9 (а.с.128).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умові і що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦПК України.

Підпис є невід?ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов?язаний або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов?язки особи, яку він представляє згідно ст. 239 ЦК України.

Відповідно до частини першої та абзацу першого і другого ч. 3 ст. 202 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов?язки лише для особи, яка його вчинила.

Статтею 244 Кодексу передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може гарантуватися також на акті органу юридичної особи.

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до частини першої статті 42 Цивільного процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Відповідно до статті 240 ЦК України представник зобов?язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто.

Оскільки довіреність є одностороннім правочином, її чинність не залежить від згоди на її видачу представника. Інша справа, що без його волевиявлення дії, визначені довіреністю, ніколи не будуть здійснені, а відтак результативна дія довіреності досягнена не буде.

Довіреності, які видані іноземними органами і будуть пред?являтися на території України, зокрема для вчинення нотаріальної дії нотаріусами України, мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародним договорам.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав- учасниць такого Договору.

На момент укладання договору між Україною та російською федерацією діє Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р, ратифікована Законом України № 240/94-ВР від 10.11.1994. Для України вказана Конвенція набула чинності 14.04.1995.

Відповідно до ст. 13 Конвенції документи, які на території однієї з договірних сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально уповноваженою на це особою в межах їх компетенції та за встановленою формою й скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших договірних сторін без будь-якого спеціального посвідчення.

Це означає, що посвідчена нотаріусом росії довіреність є дійсною в Україні. Додаткової легалізації (апостилю, консульського засвідчення тощо) вказана довіреність не потребує.

Виняток із цього правила становлять російські нотаріуси, які проводять свою діяльність на території Криму.

Під час укладання Іпотечного договору нотаріусом перевірено відсутність обтяження щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об?єкта.

Таким чином, договір вважається дійсним при дотриманні таких умов: законність дії; волевиявлення сторін; дотримання встановленої законом форми договору; правоздатність і дієздатність сторін. Головним елементом кожного договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не суперечить закону:

Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Відповідно до частини першої статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов?язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення прав.

Відповідно до вимог ст. 578 ЦК України, застава майна, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Частиною 2 ст. 6 ст.6 Закону України «Про іпотеку», майно, що є у спільній власності, передається в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників (співвласників спеціального майнового права). Співвласник (співвласник спеціального майнового права) має право передати в іпотеку свою частку у спільному майні без згоди інших співвласників (співвласників спеціального майнового права), за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності (спеціального майнового права) на неї як на окремий об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Суд звертаючи на вищевказане приходить до висновку, що іпотечний договір укладено відповідно до вимог ст. 578 ЦК України та ст.6 Закону України «Про іпотеку» та підписаний належними представниками. Підстави для визнання Іпотечного договору недійсним відсутні так, як позивач надав згоду на укладання іпотечного договору, оскільки він уповноважив на представництво його інтересів надавши нотаріальну довіреність на здійснення таких дій та нотаріально засвідчену згоду дружини позивача на вчинення такого правочину.

На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України «Про іпотеку», ст.ст.6,11,15,16,203,204,215,512,514,516,572,575,598,599,626 ЦК України, ст.ст.3,4,5,12,13,76-81,133,137,141,259,263-265,268,273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Січ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.В. Малихіна