Постанова № 12049803, 24.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15:30 год.

24.06.2010 р.Справа № 2а - 228/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: Бессчасної А.В., довіреність б/н, від 04.12.09 р.,

представника відповідача: Чабанюка В.С., довіреність № 286/9/10-00 від 11.02.10 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПП "Фаворіт-Миколаїв", вул. Паризької комуни, 28, кв. 97, м. Миколаїв, 54010 доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.09 р. № 0001212301/0 В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось ПП "Фаворіт-Миколаїв" до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.09 р. № 0001212301/0, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 61661,0 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 55916,90 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у Акті перевірки відсутні посилання на первинні документи, які підтверджують висновки відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідач проти позову заперечує, вважаючи, що Акт перевірки складений правомірно, відповідно до вимог законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та просить суд його задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 24.06.10 р., судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, вивчивши письмові докази, суд встановив наступне.

21.09.-16.10.09 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 р. до 30.06.09 р.

За результатами перевірки 23.10.09 р. складено Акт № 5252/232-00/30826284 (а. с. 9-17).

Відповідно до зазначеного Акту, відповідач встановив такі порушення податкового законодавства, допущені позивачем:

- занижено податок на прибуток на суму 61661,0 грн.;

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 214567,0 грн. (а. с. 17).

На підставі вказаного Акту перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.11.09 р. № 0001212301/0 (а. с. 18), яким позивачу визначено податкове зобов'язання, а саме донараховано податок на прибуток у сумі 61661,0 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 55916,90 грн.

Відповідно до ст. 4.2. п. 4.2.2. пп. "б" Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно ст. 9 ч. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 1. пп. 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, відповідно до пп. 2.3.2. Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Як вбачається з Акту перевірки, у ньому відсутні посилання на конкретні первинні документи, на підставі яких відповідач зробив висновки про порушення позивачем податкового законодавства.

Допитана у судовому засідання 27.05.10 р. у якості свідка старший державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_1, не надала суду переконливих пояснень щодо первинних документів, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток у суму 61661,0 грн.

Таким чином, відповідач порушив вимоги п. 1. пп. 1.7. та пп. 2.3.2. Порядку щодо посилання у акті перевірки на первинні документи.

Згідно пп. 2.3.4. Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач не мав підстав визначати позивачу суму податкового зобов'язання, ґрунтуючись на висновках, які не підтверджені доказами та яких відповідач дійшов не у встановлений законом спосіб.

Враховуючи викладене, донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 61661,0 грн. є безпідставним та необґрунтованим, відповідно, безпідставним є і застосування до позивача штрафної санкції у сумі 55916,90 грн.

Згідно ст. 71 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність оскарженого рішення.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати податкове повідомлення-рішення від 19.11.09 р. № 0001212301/0 протиправним.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.09 р. № 0001212301/0.

4. Відшкодувати приватному підприємству "Фаворит-Миколаїв" (вул. Паризької комуни, 28, кв. 97, м. Миколаїв, 54010, р/р 26003310453 в ФАКБ "Форум", МФО 326988, ЄДРПОУ 30826284) з Державного бюджету України судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена

5 липня 2010 р.

СуддяА. О. Мороз