Постанова № 12049696, 09.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

09.06.2010 р.Справа № 2а-757/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

прокурора: Брезіцького В.С., посвідчення № 97 від 05.08.08 р.,

представника позивача: Сугацького О.М., довіреність № 14521 від 28.05.10 р.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМиколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора, вул. Шевченко, 69-А, м. Миколаїв, 54001 в інтересах держави в особіДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 доТОВ "Лінія Стилю", вул. Образцова, 4-б, м. Миколаїв, 54020 простягнення заборгованості у сумі 7110,29 грн. В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва до ТОВ "Лінія Стилю" про стягнення податкового боргу у сумі 7110,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно визначені та вказані у відповідних деклараціях суми орендної плати за земельні ділянки, земельного податку, комунального податку, податку на прибуток підприємства, збору за спеціальне водокористування та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

У судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали адміністративний позов і просять суд його задовольнити з наведених підстав.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 62).

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 09.06.10 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вирішуючи адміністративну справу, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа 25.01.06 р. виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за № 15221070013006561, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 36) та перебуває на обліку у ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва як платник податків з 26.01.06 р. (а. с. 51).

Відповідно до договору оренди землі (а. с. 8-11), 22.06.09 р. між відповідачем та Миколаївською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 4.2. якого орендна плата складає 14238,73 грн.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідач подав до ДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 35665 від 21.07.09 р., що підтверджується штампом позивача про її отримання, у якій самостійно визначив суму орендної плати за вересень, жовтень та листопад 2009 р. - 3559,68 грн. (а. с. 52). За рахунок переплати за попередній період, у сумі 0,22 грн., податкове зобов'язань зменшилось до 3559,46 грн. (3559,68-0,22=3559,46).

Також, відповідач подав до позивача податковий розрахунок земельного податку № 671 від 28.01.09 р., що підтверджується штампом позивача про його одержання, у якому визначив суму вказаного податку, яка підлягає сплаті за вересень, жовтень та листопад 2009 р. - 2242,68 грн. (а. с. 53), але земельний податок не сплатив.

09.11.09 р. відповідач подав до ДПІ податковий розрахунок комунального податку № 61810, згідно якого у 3 кварталі 2009 р. повинен був сплатити 929,90 грн. (а. с. 54). За рахунок попередньої переплати у сумі 58,69 грн., сума комунального податку до сплати складає 871,21 грн. (929,90-58,69=871,21).

Оскільки, відповідач є платником податку на прибуток підприємства, у відповідності із ст. 16 п. п. 16.1., 16.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Так, відповідачем до ДПІ подано декларацію з податку на прибуток підприємства № 62379 від 09.11.09 р. (а. с. 63), що підтверджується штампом позивача про її отримання, у якій самостійно визначив суму податку до сплати - 312,0 грн. За рахунок попередньої переплати, у сумі 29,74 грн., остаточна заборгованість з податку на прибуток підприємства складає 282,86 грн. (321,0-29,74=282,86).

09.11.09 р. відповідач подав до ДПІ податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв № 61801 (а. с. 55), згідно якого розмір вказаного збору склав 88,82 грн. Відповідач збір не сплатив.

Заборгованість із сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 65,86 грн. підтверджується довідкою розрахунків з бюджетом (а. с. 15).

Згідно із ст. 5 п. п. 5.3.1., 5.4.1. Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.

Таким чином, станом на 26.01.10 р. відповідач має податковий борг у сумі 7110,29 грн., який складається із боргу з орендної плати за землю у сумі 3559,46 грн., боргу з земельного податку у сумі 2242,68 грн., боргу з комунального податку у сумі 871,21 грн., боргу з податку на прибуток підприємства у сумі 282,86 грн., боргу із збору за спеціальне водокористування у сумі 88,82 грн. та боргу із збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 65,86 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія Стилю" (вул. Образцова, буд. 4-Б, м. Миколаїв, 54020, відомості про банківські рахунки відсутні, ЄДРПОУ 34033699) на користь ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (р/р 33214812700003, банк УДК України в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096) податковий борг у сумі 7110,29 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена

16 липня 2010 р.

СуддяА. О. Мороз