Рішення № 120492477, 19.07.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року Справа№200/17707/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про:

визнання протиправними дій відповідача щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачеві в період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;

зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року в сумі 62 401, 76 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 463, 15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 463, 15 грн за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року включно в сумі 166 921, 81 грн відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Крім того, просить встановити судовий контроль шляхом надання відповідачем звіту про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а тому «базовим» місяцем для обчислення індексаціє слід вважати січень 2008 року, в якому в останнє було підвищено оклади військовослужбовців. Крім того, вважає протиправним ненарахування індексації-різниці.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27 січня 2022 року відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові з підстав правомірності ненарахування індексації за спірний період, оскільки за змістом змін до законодавства індексація проводиться лише у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, а до листопада 2018 року не було передбачено коштів для індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року повторно витребувано докази у справі.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

З 14 вересня 2016 року по 20 серпня 2021 року ОСОБА_1 проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягами з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 вересня 2016 року № 274, від 20 серпня 2021 року № 201.

За цими наказами посада в період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року не змінювалась.

У листі від 25 січня 2022 року № 120 відповідачем зазначено, що виплата індексації грошового забезпечення не здійснювалась до грудня 2018 року; за відомостями довідки про нараховане грошове забезпечення поточну індексацію відповідач почав виплачувати з лютого 2019 року; індексація-різниця не виплачувалась.

Спірним у цій справі є виплата поточної індексації за періоди з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року та виплата індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців […].

За новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з 01 грудня 2015 року, здійснюється не індивідуального для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу, переведення або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

При визначенні поточної індексації підлягають застосуванню абзаци 1, 2 пункту 5, пункт 10-2 Порядку № 1078.

Так, відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, […] обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

Одночасно абзацами 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078 в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (наступні зміни до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 не впливають на розгляд справи по суті).

У період спірних відносин (2016 2021 роки) тарифна ставка змінювалась для військовослужбовців двічі: постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, та постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Таким чином, місяцем підвищення доходу для початку обчислення індексації за спірні періоди слід вважати січень 2008 року, березень 2018 року - місяць, в якому відбулось підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків і для тих, хто проходить службу і для новоприйнятих працівників.

Оскільки індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась до 01 березня 2018 року, то підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходів) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачеві в період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, немає.

Невиплата та ненарахування індексації з метою ефективного захисту прав позивача є підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця підвищення доходів січня 2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу […] у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є […], для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. […].

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункту 3 Порядку).

Зі змісту пунктів 4, 5 вказаного вище Порядку вбачається, що виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, нарахування та виплата позивачеві індексації має бути здійснена із одночасним відрахуванням військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

З огляду на це похідна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд відмовляє у визначенні конкретної суми поточної індексації, виходячи з того, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Оскільки індексація не нараховувалась відповідачем не через різні підходи сторін для обчислення, а через відсутність бюджетного фінансування, то суд вважає, що такий спосіб здатний забезпечити реальне поновлення прав особи.

Підстав вважати, що на сьогоднішній день права позивача порушено в цьому аспекті, немає.

Інші вимоги стосуються нарахування та виплати індексації-різниці, яка врегульована приписами абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078.

Згідно з абзацами 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених в абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Якщо в місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації-різниці нараховується, то абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково передбачено, що сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації в розмірі 103 відсотки.

Із системного аналізу вказаних вище норм права можна дійти висновку, що роботодавець саме в місяці підвищення доходу повинен визначити, чи має працівник право на отримання індексації-різниці, та у зв`язку з цим порівняти суму підвищення доходу з нарахованою за цей місяць індексацією.

За обставинами справи індексація-різниця позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась.

Для з`ясування питання, чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення, починаючи з березня 2018 року, приписів абзацу 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати: 1) розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року) та за місяць підвищення доходу (березень 2018 року) без урахування складових, що мають разовий характер; 2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків.

За довідкою про нараховане грошове забезпечення позивачеві за лютий 2018 року виплачено: посадовий оклад 1 030 грн, оклад за військовим званням 110 грн, надбавку за вислугу років 114 грн, надбавку за особливості проходження військової служби 627 грн, премію 4 944 грн, а також щомісячну додаткову грошову нагороду 4 095 грн (усього 10 920 грн).

До вказаного розрахунку судом не включено винагороду за безпосередню участь в ООС (АТО), оскільки така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, і навпаки, включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, оскільки вона має постійний характер.

За довідкою про нараховане грошове забезпечення позивачеві за березень 2018 року виплачено: посадовий оклад 4 930 грн, оклад за військовим званням 1 200 грн, надбавку за вислугу років 1 532, 50 грн, надбавку за особливості проходження військової служби 766, 25 грн, премію 3 051, 67 грн (усього 11 480, 42).

Отже, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 560, 42 грн.

Сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року дорівнює: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1 762, 00 грн х 253, 30 % / 100 = 4 463, 15 грн.

Отже, вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, суд виходить того, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 560, 42 грн, а сума можливої індексації в березні 2018 року4 463,15 грн, тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, яка склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачеві індексації-різниці в розмірі 3 902, 73 грн (4 463,15 грн-560, 42 грн) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), або до дати звільнення зі служби, або переведення на іншу посаду, в аспекті цієї справи це з 01 березня 2018 року по 31 липня 2021 року (41 місяць).

Щодо періоду служби з 01 серпня 2021 року по 20 серпня 2021 року, то сума індексації становить 2517, 89 грн (3902, 73 : 31*20).

А всього за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року 162 529, 82 грн (3902, 73*41+2517, 89 грн).

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 902, 73 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року включно в сумі 162 529, 82 грн відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити через помилковість розрахунків позивача.

Доводи відповідача щодо пропуску строків звернення до адміністративного суду не приймаються судом до уваги, оскільки до вимог, пов`язаних з індексацією доходів, суд застосовує частину другустатті 233 Кодексу законів про працю України, оскільки, як зазначалось вище, ці вимоги за своєю юридичною природою стосуються нарахування та виплати частини заробітної плати (грошового забезпечення). Згідно з наведеною нормою в редакції, що діяла на час звернення до суду, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Щодо встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень частини першоїстатті 382 КАС Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуальногозаконуне є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене та, враховуючи, що примусове виконання судового рішення здійснюється відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIIIі доводи про можливість ухилення від виконання рішення суду в майбутньому є припущенням, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Підстав для розподілу судового збору немає.

Керуючись статтями 243-246, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця підвищення доходів січня 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 14 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 902, 73 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 серпня 2021 року включно в сумі 162 529, 82 грн відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2024 року.

Суддя Ю.М. Льговська