Рішення № 120492476, 19.07.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року Справа№200/3197/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 01 березня 2021 року, з 01 травня 2021 року по 01 лютого 2023 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3 886, 85 грн, за березень 2021 року 2 758, 41 грн, квітень 2021 року 1 295, 62 грн, лютий 2023 року 1 388, 16 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, щомісячну індексацію-різницю в розмірі 3 886, 85 грн щомісячно за періоди з 01 березня 2018 року по 01 березня 2021 року, з 01 травня 2021 року по 01 лютого 2023 року, а також за березень 2021 року 2 758, 41 грн, квітень 2021 року 1 295, 62 грн, лютий 2023 року 1 388, 16 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що під час проходження військової служби позивачеві не виплачувалася індексація грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачеві строк звернення до суду у справі.

Іншою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 червня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в позові з огляду на те, що в місяці підвищення доходу березні 2018 року сума підвищення грошового забезпечення позивача перевищила суму індексації, яка склалася в березні 2018 року по базовому місяцю січень 2008 року, а тому підстав для нарахування індексації-різниці немає.

Правом на надання інших заяв по суті спору сторони не скористалися.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

З 10 березня 2015 року по 22 березня 2021 року, з 20 квітня 2021 року по 11 лютого 2023 року ОСОБА_1 проходив військову службу у територіальних підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягами з наказів від 10 березня 2015 року № 15, від 22 березня 2021 року № 78, від 20 квітня 2021 року № 107, від 11 лютого 2023 року № 39.

Предметом спору є виплата індексації-різниці в розмірі 3 886, 85 грн щомісячно за періоди з 01 березня 2018 року по 01 березня 2021 року, з 01 травня 2021 року по 01 лютого 2023 року, а також у розмірі 2 758, 41 грн за неповний березень 2021 року, 1 295, 62 грн за неповний квітень 2021 року, 1 388, 16 грн за неповний лютий 2023 року.

За даними відомостей про виплачене грошове забезпечення індексація-різниця за спірні періоди не виплачувалась. Сторони вказану обставину не заперечують.

ІНФОРМАЦІЯ_2 невиплату індексації-різниці обґрунтовує з посиланням на роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 04 липня 2017 року № 58/0/66-17 тим, що порівняння суми підвищення грошового забезпечення з сумою індексації здійснюється в умовах місяця, в якому відбулося таке підвищення, та зазначає, що в місяці підвищення доходу березні 2018 року сума підвищення грошового забезпечення позивача (7 704, 14 грн) перевищила суму індексації (4 463, 15 грн), яка склалася в березні 2018 року по базовому місяцю січень 2008 року, а тому підстав для нарахування індексації-різниці немає.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців […].

При цьому Порядок № 1078 передбачає два види індексації грошового доходу: поточної та індексації-різниці. Остання врегульована приписами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Згідно з абзацами 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених в абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Якщо в місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації-різниці нараховується, то абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково передбачено, що сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації в розмірі 103 відсотки.

Із системного аналізу вказаних вище норм права можна дійти висновку, що роботодавець саме в місяці підвищення доходу повинен визначити, чи має працівник право на отримання індексації-різниці, та у зв`язку з цим порівняти суму підвищення доходу з нарахованою за цей місяць індексацією.

Не нараховується індексація-різниця в місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням усіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення, і тоді поточна індексація у місяці підвищення доходу не нараховується, а індексація-різниця виплачується працівникові до чергового підвищення тарифних ставок.

Для з`ясування питання, чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення, починаючи з березня 2018 року, приписів абзацу 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати: 1) розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року) та за місяць підвищення доходу (березень 2018 року) без урахування складових, що мають разовий характер; 2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 надано наступні відомості: грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 4 485, 76 грн, у березні 2018 року - 12189, 90 грн. Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 7 704, 14 грн.

Позивач вважає, що його грошове забезпечення в лютому 2018 року становило 11613, 60 грн, у березні 2018 року - 12189, 90 грн. Отже, грошовий дохід збільшився на 573, 30 грн.

Сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розрахована сторонами однаково: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1 762, 00 грн х 253, 30 % / 100 = 4 463, 15 грн.

Таким чином, за підрахунками відповідача сума підвищення грошового забезпечення позивача (7 704, 14 грн) перевищила суму індексації (4 463, 15 грн), за підрахунками позивача, навпаки, розмір підвищення грошового доходу (573, 30 грн) не перевищує суму індексації (4 463, 15 грн).

З наведених даних суд вбачає, що спір виник між сторонами через різне визначення грошового забезпечення за лютий 2018 року.

За відомостями відповідача грошове забезпечення за лютий 2018 рік включає: посадовий оклад 1 060 грн, оклад за військовим званням 1 340 грн, надбавку за вислугу років 1 200 грн, надбавку за особливості проходження військової служби 360 грн, премію 525, 76 грн (усього 4 485, 76 грн).

Позивач вважає, що грошове забезпечення в лютому 2018 року включає: посадовий оклад 1 060 грн, оклад за військовим званням 125 грн, надбавку за вислугу років 474 грн, надбавку за особливості проходження військової служби 829, 50 грн, премію 4 770 грн, а також щомісячну додаткову грошову нагороду 4 355, 10 грн (усього 11 613, 60 грн).

Суд зазначає, що застосуванню підлягають дані, наведені позивачем, оскільки саме вони відповідають відомостям про виплачене грошове забезпечення.

Позивачем правомірно не включено до розрахунку грошового забезпечення за лютий 2018 року винагороду за безпосередню участь в ООС (АТО), оскільки така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, і навпаки, правомірно включено щомісячну додаткову грошову винагороду, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та має постійний характер.

Отже, вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, суд виходить того, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 573, 30 грн, а сума можливої індексації в березні 2018 року4 463,15 грн, тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачеві індексації-різниці в розмірі 3889, 85 грн (а не 3886, 85 грн, як зазначено в позові) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, в аспекті цієї справи це з 01 березня 2018 року по 28 лютого 2021 року.

Щодо періоду служби з 01 березня 2021 року по 22 березня 2021 року, то сума індексації становить 2760, 54 грн (3889, 85 : 31*22).

Одночасно суд дійшов висновку, що за періоди з 20 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року, з 01 травня 2021 року по 01 лютого 2023 року, з 01 лютого 2023 року по 11 лютого 2023 року позивач не має право на індексацію-різницю, оскільки з 20 квітня 2021 року почався новий період служби після звільнення 22 березня 2021 року. Протягом нового періоду служби не було місяця підвищення доходу, а тому у відповідача не виникло обов`язку порівнювати суму підвищення доходу з нарахованою за цей місяць позивачеві індексацією.

Позивачем не враховано, що Порядком № 1078 не передбачено встановлення індексації-різниці (фіксованої індексації), яка виплачується індивідуальноза посадою, яку обіймає працівник,тобто у такому самому розмірі, яку отримують інші працівники за тим же тарифним розрядом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу […] у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є […], для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. […].

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункту 3 Порядку).

Зі змісту пунктів 4, 5 вказаного вище Порядку вбачається, що виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, нарахування та виплата позивачеві індексації має бути здійснена із одночасним відрахуванням військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

На підставі частини другої статті 9 КАС України позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 28 лютого 2021 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3 889, 85 грн, з 01 березня 2021 року по 22 березня 2021 року 2760, 54 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексацію-різницю в розмірі 3 889, 85 грн щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 28 лютого 2021 року, індексацію-різницю в розмірі 2760, 54 грн за період з 01 березня 2021 року по 22 березня 2021 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

В іншій частині позову слід відмовити.

Підстав для розподілу судового збору немає.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати позивачеві в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 28 лютого 2021 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3 889, 85 грн, з 01 березня 2021 року по 22 березня 2021 року 2760, 54 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексацію-різницю в розмірі 3 889, 85 грн щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 28 лютого 2021 року, індексацію-різницю в розмірі 2760, 54 грн за період з 01 березня 2021 року по 22 березня 2021 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

В іншій частині позову відмовити.

Повідомлення учасників справи здійснюється через електронну пошту, у тому числі неофіційну, виходячи з презумпції обізнаності (особа, яка, звертаючись до суду, в заяві, або по суті справи, або в заяві з процесуальних питань вказала свою електронну пошту, яка не є офіційною, погоджується на отримання повідомлення саме на цю електронну пошту і має цікавитись, чи отримала лист, чи ні), або через систему «Електронний суд».

Учасник судового процесу, який не має електронного кабінету, повинен виконати вимоги частини другої статті 129 КАС України та за допомогою електронної пошти (телефону) негайно підтвердити суду про отримання судового повідомлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2024 року.

Суддя Ю.М. Льговська