Постанова № 12049097, 20.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2010 р. справа № 2а-20160/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год.20 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н. А.

при секретаріСметана М.В.

представника позивача Анохіної Т.І.

представника відповідача Тімошенко С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 22.02.2010р. за №0001551542/0, від 23.03.2010р. за №0001551542/1, від 28.05.2010р. за №0001551542/2 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 186587,75грн., -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2010р. Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №0001551542/0 від 22.02.2010р., №0001551542/1 від 23.03.2010р., №0001551542/2 від 28.05.2010р., мотивуючи свої вимоги наступним:

Спірними податковими повідомленнями рішеннями відповідачем до позивача застосовані штрафні санкції згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р. за порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про порушення підприємством граничних термінів сплати податку на додану вартість, посилаючись на те, що підприємством податковими деклараціями з податку на додану вартість за №175767 від 21.12.2009р. та за №191952 від 21.01.2010р. були погашені податкові зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям за №167551 від 20.11.2009р. та за №235467 від 20.01.2010р., оскільки підприємством зазначені суми не сплачувались.

Відповідач по справі, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька, з позовними вимогами не згоден, та вважає, що податкові повідомлення-рішення за порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість податковим органом прийняті правомірно. Зазначає, що згідно з п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог п.п.7.7 ст.7 Закону України №2181- ІІІ при наявності податкового боргу він погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Згідно п.п.17.1.7. п.17.1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зареєстровано у якості юридичної особи, знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 03337119, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Актом невиїзної документальної перевірки за №105/15-2/03337119 від 05.02.2010р. з питань своєчасності сплати податків і зборів до бюджету встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям за №167551 від 20.11.2009р. та за №235467 від 20.01.2010р. а саме: податкове зобов'язання по податковій декларації за №167551 від 20.11.2009р. було сплачено з затримкою в 21 календарний день податковою декларацією за №175767 від 21.12.2009р.; податкове зобов'язання по податковій декларації за №235467 від 20.01.2010р. було сплачено з затримкою в 1 календарний день податковою декларацією за №191952 від 21.01.2010р.

22 лютого 2010року на підставі акту перевірки податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010р. за №0001551542/0.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.02.2010р. за №0001551542/0 податковим органом вищого рівня скарги позивача залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2010р. за №0001551542/1, від 28.05.2010р. за №0001551542/2 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 186587,75грн.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом зазначені норми п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р. визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов'язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Суд вважає, оскаржувані податкові повідомлення-рішення за від 22.02.2010р. за №0001551542/0, від 23.03.2010р. за №0001551542/1, від 28.05.2010р. за №0001551542/2, прийняті на підставі акту перевірки за №105/15-2/03337119 від 05.02.2010р. неправомірними, оскільки не можливо прирівнювати надання до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість за інші періоди до здійснення погашення податкового боргу грошовими коштами.

Згідно п.п.17.1.7. п.17.1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, законодавець чітко визначив розмір штрафних санкцій за відповідний строк затримки сплати податкових зобов'язань, тому для правомірності застосування до платника податків штрафних санкцій, податковому органу необхідно встановити дату сплати даного податкового зобов'язання з цього податку (збору).

Оскільки, судом встановлено, що суми податку на додану вартість по податковим деклараціям за №167551 від 20.11.2009р. та за №235467 від 20.01.2010р. підприємством до Державного бюджету не сплачувались, то податкові повідомлення-рішення за порушення граничних строків сплати податку на додану вартість за цими деклараціями винесені без законних підстав.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 22.02.2010р. за №0001551542/0, від 23.03.2010р. за №0001551542/1, від 28.05.2010р. за №0001551542/2 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 186587,75грн.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 22.02.2010р. за №0001551542/0, від 23.03.2010р. за №0001551542/1, від 28.05.2010р. за №0001551542/2 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 186587,75грн. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 22.02.2010р. за №0001551542/0, відповідно до якого донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 186587,75грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 23.03.2010р. за №0001551542/1, відповідно до якого донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 186587,75грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 28.05.2010р. за №0001551542/2, відповідно до якого донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 186587,75грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20.10.2010 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 25.10.2010 року.

Суддя Мозговая Н. А.