Ухвала суду № 12047441, 21.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-28940/08 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Собківа Я.М.

суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.

при секретарі: Кравченко Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівська фабрика морозива»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичівська фабрика морозива»звернулось до суду з позовом до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції від 29.09.2008 року № 0001552301/0.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

В своєму рішенні суд першої інстанції прийшов до висновків про необхідність задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 03.09.2008 року по 09.09.2008 року уповноваженими особами відповідача було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності визначення сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень та червень 2008 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт про результати виїзної планової перевірки TOB «Бердичівська фабрика морозива» № 2938/23-01/35006493 від 15.09.2008 (надалі - Акт).

Відповідно до відомостей, що викладені в Акті, відповідач вважає, що позивачем нібито вчинено порушення норм діючого законодавства з питань оподаткування, що призвело до заниження податку на додану вартість у декларації за червень 2008 року на суму 1442 грн.

19 вересня 2008 року позивачем були направлені відповідачу заперечення щодо Акту. Проте відповідач, Листом від 28 вересня 2008 року повідомив позивача про відхилення поданого позивачем заперечення, а також спрямував позивачу повідомлення-рішення від 29 вересня 2008 року № 0001552301/0, яким донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість Позивача за червень 2008 року у сумі 1442 грн., а також штрафні санкції на суму 433 грн. (загалом -1 875 грн.).

Позивач вважає, що вказані в Акті обставини, в частині невизнання відповідачем права позивача на податковий кредит у червні 2008 р. не відповідають дійсності та не обгрунтовані приписами чинного законодавства.

Щодо врахування відповідачем повідомлення-рішення від 25 липня 2008 року №0001262301/0, що було винесене відповідачем за результатами планової перевірки за період з 17.07.2007 р. по 31.03.2008 р. на підставі Акту від 21.07.2008р. № 2118/23-01/35006493, за якими:

- Позивачу були донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 63 098 грн., а також штрафні санкції на суму 29 851 грн. (загалом - 92 949 грн.) - див. с. 40 Акту Перевірки від 21.07.2008р. і Повідомлення-рішення від 25 липня 2008 року.

- Позивачу було зменшено від'ємне значення ПДВ за березень 2008 року на суму 106 510 грн. - див. с. 27 і с. 40 Акту Перевірки від 21.07.2008р.

Колегія суддів зазначає наступне.

5 серпня 2008 р. шляхом подання поданої позовної заяви Податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2008 року № 0001262301/0 було оскаржене Позивачем. Суми податкового кредиту, безпідставне зменшення яких Відповідачем оскаржувалося Позивачем, розраховуються наступним чином:

Оскільки в деяких податкових періодах (зокрема, в березні 2008 р.) сума донарахованого Відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ, виявилася меншою, аніж зменшення Відповідачем податкового кредиту, яке оскаржувалося Позивачем (рештою є від'ємне значення податкового зобов'язання, що було безпідставно зменшено Відповідачем), то загальна сума податкового зобов'язання (основного платежу, без врахування штрафних санкцій), в частині якого Позивач просив визнати податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2008 року № 0001262301/0 нечинним, розраховувалася наступним чином: за листопад 2007 року - 5209 грн.; за січень 2008 року - 1072 грн.; за лютий 2008 року - 711 грн.; за березень 2008 року - 50022 грн. Загалом: 57014 грн.

Разом з цим, Позивач не погоджувався із зменшенням Відповідачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за березень 2009 року (загальна сума якого за даними декларації Позивача становила 106 510 грн.) в частині податкового кредиту за наведеними вище двома операціями щодо закупівлі фризера і придбання товарно-матеріальних цінностей.

Загальна сума від'ємного значення за березень 2010 року, яка, на думку Позивача, була безпідставно зменшена Відповідачем, становить 98 870 грн. і складається із частини суми податкового кредиту від закупівлі фризера (61 896 грн.; див. п. 2.1 Позовної заяви від 5 серпня 2008 р. у матеріалах справи) і частини податкового кредиту від закупівлі матеріальних цінностей (36974 грн.; див. п.2.2 Позовної заяви).

Обидва наведені вище спірні питання були розглянуті в ході судових засідань за справою №2-а-18147/08 у Житомирському окружному адміністративному суді, а також у Київському апеляційному адміністративному суді (див. відповідні судові рішення від 23.03.2009 р. і ухвалу від 02.06.2010 р. у матеріалах справи). За результатами розгляду справи суди винесли рішення про задоволення позовних вимог, зокрема, в частині визнання нечинним податкового Повідомлені рішення від 25 липня 2008 року №0001262301/0. Зазначені рішення набули чинності.

Отже, внаслідок наведеного вище суди дійшли до висновку про неправомірність податкової кредиту Позивача від операцій з придбання фризеру і товарно-матеріальних цінностей, і отже - про неправомірність зменшення Відповідачем сум від'ємного значення ПДВ за декларацією Позивача за березень 2008 року на суму 98 870 грн.

Натомість, зазначені вище обставини не були враховані Відповідачем при складанні Акту від 16.09.2008 року № 2938/23-01/35006493, на який, зокрема Відповідач посилається в апеляційній скарзі, про результати виїзної позапланової перевірки TOB «Бердичівська фабрика морозива»з питань достовірності визначення сум ПДВ за травень, червень 2008 року.

Зокрема, як зазначено на стор.12 Акту станом на травень 2008 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, з урахуванням результатів позапланової перевірки згідно акта позапланової перевірки від 21.07.2008р. № 2120/23-01/35006493, становив - 241 492 грн. (графа 3; код рядка - 23 на с. 12 Акту). Цю суму Відповідач вказує і в апеляційній скарзі як таку, що суперечить даним податкової звітності Позивача за травень 2008 року.

При цьому, така інформація не відповідає дійсності і що відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку Позивача залишок від'ємного значення, що підлягав включенню до складу податкового кредиту у травні 2008р., становить - 351 473 грн.

Таким чином, відхилення суми від'ємного значення сталося внаслідок неправомірного врахування посадовими особами Бердичівської ОДПІ при визначенні суми від'ємного значення ПДВ за травень, результатів позапланової перевірки ПДВ за квітень, що викладені в акті позапланової перевірки від 21.07.2008р. № 2120/23-01/35006493 на який в своїх доводах посилається Відповідач.

Отже, з огляду на рішення судів, винесені за справою №2-а-18147/08, висновок Відповідача про заниження податку на додану вартість у декларації за червень 2008 року на суму 1442 грн. є хибним, а прийняте на його підставі Повідомлення-рішення від 29 вересня 2008 року № 0001552301/0 -таким, що підлягає скасуванню.

Щодо невизнання відповідачем включення 3286 грн. до складу податкового кредиту Позивача згідно податкових накладних №23 від 19.05.2008р., № 25 від 27.05.2008р., № 3 від 11.03.2008 р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку Відповідно до пп. 7.2 і 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168.9"-ВР документом, що дає право на отримання податкового кредиту є податкова накладна, що надається продавцем товару/послуги.

Такі обставини, як банкрутство постачальника, чи фактична несплата ним податку в бюджет не впливають на визнання права покупця на податковий кредит, з огляду на нижченаведене:

- визнання банкрутом юридичної особи само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та, відповідно, не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи.

- право Позивача на податковий кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними №23 від 19.05.2008р., №25 від 27.05.2008р., № 3 від 11,03.2008р. (копії див. у матеріалах справи);

- посилання Відповідача на нікчемність угоди із постачальником (див. 10 Акту Перевірки від 16.09.2008 р.), не підтверджується будь-якими доказами у матеріалах справи; а також спростовується реальністю угоди: згадані матеріальні цінності були фактично сплачені Позивачем; були наявні у постачальника (ЗАТ «Бердичів-холод) і фактично передані ним Позивачу.

Позивач відзначає, що безпідставність покладення на Покупця відповідальності за податкові порушення, яких припустився постачальник, за відсутності обставин, що свідчать про фіктивний характер угоди.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 9 лютого 2010 року N 10/13 та довідці ВАСУ про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року.

Щодо твердження відповідача про неправомірне включення до складу податкового кредиту за травень 2008р. ПДВ в сумі 4400 грн. з вартості транспортно-експедиційних послуг, отриманих від ТОВ «Укррос-Транс»без підтверджуючих первинних документів бухгалтерського обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. пп. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість»право на податкової кредит виникає у підприємства за першою подією: або датою списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або датою отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому для отримання права на податковий кредит не вимагається оформлення жодних додаткових документів, незалежно від того, чи передбачено їх оформлення умовами відповідних договорів;

Щодо невизнання відповідачем включення до складу податкового кредиту позивача суми ПДВ у розмірі 15 234,5 у зв'язку із начебто непідтвердженням податкових накладних первинними документами бухгалтерського обліку та ставлення під сумнів факт доставки з ВАТ «Яготинський маслозавод»сухого обезжиреного молока в кількості 14450кг., колегія суддів зазначає наступне.

У відповідача наявні податкові накладні - від 15.05.08 № 62 на загальну суму 7771,50грн. (в т.ч ПДВ - 1295,25 грн.) та від 15.05.08 № 63 на загальну суму 57235,50грн. (в т.ч ПДВ - 9539.25 грн.). що надають позивачу право на податковий кредит.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, правомірно задоволені позовні вимоги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 20, 205 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді

Повний текст ухвал виготовлено 26 жовтня 2010 року