Постанова № 12047195, 21.10.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р.Справа № 10-26/42-09-975

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                               Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри П.Ф.

                               Разюк Г.П.

При секретарі                               Подуст Л.В.,

(розпорядженням № 237 від 25.08.2010р. у даній справі проведено заміну судді Мирошниченко М.А. на суддю Андрєєву Е.І.; розпорядженням № 296 від 22.09.2010р. проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Разюк Г.П.; розпорядженням № 313 від 05.10.2010р. проведено заміну судді Разюк Г.П. на суддю Мацюру П.Ф.; розпорядженням № 344 від 21.10.2010р. проведено заміну судді Ліпчанської Н.В. на суддю Разюк Г.П.)

за участю представників сторін:

від позивача –Маценко О.В.,

від 1. відповідача –Гордієнко М.В.,

від 2. відповідача - не з’явився,

від 3. відповідача –не з’явився,

від 4. відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ „Західенерго”

на рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2010р.

по справі № 10-26/42-09-975

за позовом: ВАТ „Західенерго”

до відповідача: 1. ДП „Одеська залізниця”

2. ВАТ „Павлоградвугілля”

3. ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська”

4. ДП „Вугілля України”

про стягнення 4615,21 грн.,

встановив:

04.02.2009р. Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” (надалі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” (надалі - Відповідач-1) та ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля” (Відповідач-2) 4615,21 грн. вартості вантажу, якого не вистачає.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2009р. первісного відповідача - ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля” замінено належним відповідачем - ВАТ „Павлоградвугілля”(а.с. 61, т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2009р. до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська” (надалі - Відповідач-3)(а.с. 114, т.1).

08.07.2009р. позивач, заявою № 16-3177 від 18.06.2009р., уточнив позовні вимоги. Просив суд стягнути з відповідачів 4615,21 грн. вартості недостачі вантажу. (а.с. 116, т.1)

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.08.2009р. (суддя Никифорчук М.І.), залишеним без змін постановою від 03.12.2009р. Одеського апеляційного господарського суду, позов ВАТ „Західенерго” задоволено частково. Стягнуто з ВАТ „Павлоградвугілля” на користь позивача стягнуто 3886,65 грн. вартості недостачі вантажу, 85,90 грн. держмита та 99,37 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Одеську залізницю та ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” від відповідальності звільнено.

Постановою Вищого господарського суду від 07.04.2010р. рішення місцевого суду від 13.08.2009р. та постанову апеляційної інстанції від 03.12.2009р. скасовано, а справу направлено до господарського суду Одеської області на новий розгляд (а.с.167-171, т.2).

При новому розгляді справи, рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2010р. (суддя Смелянець Г.Є.) у задоволені позову відмовлено (а.с.54-58, т.3).

Не погоджуючись з даним рішенням, ВАТ „Західенерго” оскаржило його. В апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування послалось на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

Оскільки поставка вугілля, стягнення недостачі якої є предметом даного позову, відбулася, як вбачається з накладної № 45761208 від 22.01.2009р., саме у січні 2009 року, тобто, коли діяв договір № 02-ЕН/08 від 20.07.2007р., укладений між ВАТ „Західенерго” та ДП „Вугілля України”, а також те, що в графі залізничної накладної № 45761208 від 22.01.2009р. „Заяви та відмітки відправника” зазначено, що вантаж є власністю ВАТ „Західенерго” згідно договору поставки № 02-ЕН/08 від 20.07.2007р. через ДП „Вугілля України” по договору № 27-08/1ЕН від 28.11.2008р., тому для повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2010р. до участі у справі в якості співвідповідача був залучений продавець вантажу –ДП „Вугілля України”.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Відмовляючи в позові, місцевий суд послався на те, що позов заявлено про стягнення недостачі вантажу в той час, як згідно матеріалам справи вантажовідправником неправильно зазначена маса вантажу у залізничній накладній. А оскільки предметом позову є стягнення вартості недостачі вантажу, то і дослідження обставин щодо кількості вугілля, яке постачальник зобов’язаний поставити позивачу, на думку суду першої інстанції, не входить в предмет доказування у даній справі.

Однак з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між ВАТ „Західенерго”(Покупець) та ДП „Вугілля України”(Постачальник) був укладений договір № 02-ЕН/08 від 20.07.2007р. про постачання вугілля. Строк дії даного договору –з 01.01.2008р. до 31.12.2008р. Однак, Додатком № 01/09-Л-1 від 30.12.2008р. до даного договору сторони встановили, що строк даної угоди продовжено до 31.01.2009р. Також сторони зазначили, що Постачальник зобов’язаний передати, а Покупець прийняти та оплатити вугілля від ряду вантажовідправників, серед яких: ВАТ „Павлоградвугілля” та ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська”.

22.01.2009р. зі станції Ароматної Придніпровської залізниці вагонами № 60019734, № 67851808, № 67189837, № 66490616, № 65885907, № 66787581, № 63783260 відправлено на адресу „Ладижинська ТЕС” ВАТ „Західенерго” (станція призначення - Ладижин Одеської залізниці) 485000 кг вугілля кам’яне марки ДГ, що підтверджується залізничною накладною № 45761208 (а.с. 18-19, т.1).

Згідно з цією накладною, вантаж завантажений у вагони засобами відправника (ВАТ „Павлоградвугілля”) навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 1,2,5,8,9 розділу ІІ Технічних умов правильно. Маса вантажу визначена на 150 тонних вагах відправника.

В процесі перевезення вантажу 23.01.2009р. на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці при контрольному перевантаженні на тензометричних вагах та комерційному огляді потягу по прибуттю вагону № 66490616 встановлено: за перевізним документом нетто 69 т, тара 21,8 т, фактично вага брутто 81,7 т, тара з брусу 21,8 т, нетто 59,9 т, тобто, менше документа на 9,1 т. Двері та люки в вагоні закриті. Течі вантажу немає. У зв’язку з контактною мережею завантаження зверху не оглядалось. Вагон поданий на статичні ваги для перевірки маси та огляду завантаження. Про встановлені обставини станцією Павлоград-1 Придніпровської залізниці складений акт загальної форми від 23.01.2009р. № 212 (а.с. 48, т.1).

На підставі вищевказаного акту 23.01.2009р. станцією Павлоград-1 Придніпровської залізниці складений акт загальної форми № 152 (а.с. 49, т.1), згідно з яким було проведено комісійне перевантаження вагону № 66490616 в присутності комісії на 150-тонних перевірених справних вагах станції Павлоград-1. За документом значиться вантаж –вугілля кам’яне, тара –21800 кг, нетто –69000 кг. Фактично при перевантаженні виявилось: брутто –84500 кг, тара з брусу –21800 кг, нетто –62700 кг, вага менше документа на 6300 кг. Перевантаження здійснювалося двічі при повній зупинці без відчеплення, вага брутто не змінилась. Завантаження нижче бортів 5 см. Трапеція з природними скосами ущільнена, що відповідає вказаної в пункті 1 накладної відправника. Вантаж не маркований вапном. Люки та двері закриті. Течі вантажу та поглиблень немає.

23.01.2009р. станцією Павлоград-1 Придніпровської залізниці складений також акт загальної форми № 153, згідно з яким при комісійному перевантаженні вагону № 66490616 виявилось: брутто 84500 кг, тара з брусу 21800 кг, нетто 62700 кг, за документом значиться вага нетто 69000 кг, тара 21800 кг, вага менше документа на 6300 кг. (а.с. 50, т.1)

На підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення вантажовідправником маси в накладної нараховується штраф у розмірі 3459 грн. х 5 = 17295 грн.

На підставі акту загальної форми від 23.01.2009р. № 212 станцією Павлоград-1 Придніпровської залізниці 23.01.2009р. складений комерційний акт № БН744496/1/12, в якому вказано, що було проведено комісійне перевантаження вагону №66490616. За документом значиться: вантаж вугілля кам’яне марки ДГ, нетто 69000 кг. тара 21800 кг, спосіб визначення не вказаний. Фактично виявилось: вантаж вугілля кам’яне, брутто 84500 кг, тара з брусу 21800 кг, нетто 62700 кг, вага менше документа на 6300 кг. Перевантаження здійснювалося 23.01.2009р. при повній зупинці без відчеплення в присутності комісії на 150-тонних перевірених справних вагах станції Павлоград-1. Перевантаження здійснювалося двічі, вага брутто не змінилась 84500 кг. Вагон в технічному та комерційному відношенні справний. Двері та люки закриті. Завантаження нижче бортів 5 см. Трапеція з природними скосами ущільнена, що відповідає вказаної в пункті 1 накладної відправника. Течі вантажу та поглиблень немає (а.с. 20, т.1).

Таким чином матеріали справи свідчать, що між ВАТ „Павлоградвугілля” (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу на користь ВАТ „Західенерго” (вантажоодержувач), оскільки в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

В зв’язку з недостачею вугілля, яка, з врахуванням норми природної втрати, становить 5610,00 кг, та виходячи з вартості 1 тони вантажу у розмірі 692,80 грн.( з ПДВ), ВАТ „Західенерго” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця” (надалі - Відповідач-1) та ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля” (Відповідач-2) 4615,21 грн. вартості вантажу, якого не вистачає.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ГК України та ч.1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України та ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. У ст. 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України (надалі - Статут).

Частиною 1 ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. „а” ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно з ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п.2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах;

За п.3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Відповідно до ч.1 ст. 33, ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що між ВАТ „Павлоградвугілля” (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу на користь ВАТ „Західенерго” (вантажоодержувач), оскільки, як зазначено в постанові вище, в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства, а актами загальної форми та комерційним актом виявлено недостачу вантажу, при цьому встановлено, що вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, при відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, разом з тим, актом загальної форми від 23.01.2009р. № 153 встановлено відповідальність вантажовідправника за неправильне зазначення вантажовідправником маси в накладної у вигляді штрафу у розмірі 17295 грн. на підставі статей 118, 122 Статуту, апеляційний господарський суд вважає, що в даному випадку відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на безпосереднього вантажовідправника - ВАТ „Павлоградвугілля”, як на особу, що недовантажила вантаж.

Враховуючи вищезазначене, у даному випадку вина залізниці, ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” та ДП „Вугілля України” у нестачі (недонавантаженні) вантажу відсутня.

З урахуванням того, що наданий позивачем розрахунок суми нестачі містить провізну плату, що суперечить ст.114 Статуту, тому судова колегія приймає до уваги розрахунок нестачі вантажу, складений залізницею, відповідно до якого вартість нестачі 6300 кг вугілля складає 3886,65 грн.

Приймаючи до уваги, що господарський суд не залучив до участі у справі у якості відповідача ДП „Вугілля України”, не встановив всіх обставин справи і не прийняв рішення у відповідності з вимогами матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям відповідно п.2 ст.103 ГПК України нового рішення, яким позов задовольняється частково, у розмірі 3886,65 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” частково задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2010р. по справі № 10-26/42-09-975 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76; ідентифікаційний код 00178353 ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м.Львів, вул. Козельницька, 15; ідентифікаційний код 23269555 ) –вартість нестачі вантажу у розмірі 3886 (три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 65 коп., державного мита в розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 90 коп. та 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 37 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Державне підприємство „Одеська залізниця”, ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська” та ДП „Вугілля України” від цивільної відповідальності по даній справі звільнити.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                       П.Ф. Мацюра

                                                                                Г.П. Разюк

Постанова підписана 26.10.2010р.