Рішення № 12046939, 26.10.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2010 р. Справа № 3/83. За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УкрСиббанк», м. Харків

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Заставна Чернівецької області

про стягнення заборгованості 53679,93 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача Кошкер І.А., довіреність від 29.12.2009 року

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УкрСиббанк»звернулося до приватного підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 53679,93 грн., з яких 41051,73 грн. кредитної заборгованості, 4783,17 грн. заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами, 5000,00 грн. неустойки за порушення своїх зобовязань та 2845,03 грн. пені за порушення термінів повернення кредиту.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору споживчого кредиту за №11247602000 від 07.11.2007 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.08.2010 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 13.09.2010 року.

Ухвалою від 13.09.2010 року, у звязку з неявкою відвідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 12.10.2010 року.

Ухвалою від 12.10.2010 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 26.10.2010 року.

На день вирішення спору, 26.10.2010 року, відповідач у судове засідання повторно не зявився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки його двічі належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду.

Відзиву на позовну заяву або іншої інформації щодо заявленого позову від відповідача з часу порушення провадження у справі не надходило.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

07.11.2007 року між сторонами укладено кредитний договір за №11247602000 (надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу, як позичальнику, однією сумою, а останній зобовязався прийняти належним чином використовувати і повернути банку кредит в національній валюті в сумі 117000 грн. та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах визначених цим договором.

Як убачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання по наданню відповідачу кредиту в сумі 117000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №718 від 07.11.2007 року.

Відповідно до п. 1.2.2. Договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 05 листопада 2010 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 12 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 8.4. Договору.

Згідно з п. 1.3.1. Договору за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 14,2% річних. По закінченню тридцяти календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2. даного Договору.

Як установлено судом, виходячи з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання за договором в частині погашення кредиту у встановлені графіком строки не виконав, у звязку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість за кредитом у розмірів 41051,73 грн. та заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 4783,17 грн.

П.п. 12.1. Договору сторони узгодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 8.4. цього Договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього Договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку.

Позивачем направлено на адресу відповідача заяву за №101 від 04.11.2009 року в якій сформульовано вимогу щодо погашення заборгованості за Договором та її негайного виконання протягом 14 календарних днів з дати отримання, яку відповідач отримав 12.11.2009 року.

Однак, існуюча заборгованість відповідачем, станом на день звернення до господарського суду з позовом, не погашена.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (про договір позички), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилась, та сплати процентів належних йому.

В процесі розгляду справи судом встановлено факт порушення відповідачем умов Договору та факт наявності у нього перед позивачем кредитної заборгованості у розмірі 41051,73 грн. та заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 4783,17 грн., у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно п.8.1. Договору, у випадку порушення зобов'язання позичальником в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим Договором, банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 календарного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Відповідно до п.8.6. Договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, і за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених п.п. 4.5., 4.6., 4.7., 4.9. цього Договору. Розмір зазначеної в цьому пункті Договору неустойки сторонами визначено в розмірі 5000 грн.

Зазначені умови Договору узгоджуються з вимогами частини 2 статті 1054 ЦК України, та частини 1 статті 1050 ЦК України, якою встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу.

Таким чином, беручи до уваги, що умовами кредитного договору передбачено відповідальність відповідача за прострочення повернення кредитних коштів та/або несплати процентів, позивачем правомірно заявлено позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 845,03 03 грн. та неустойки у розмірі 5000 грн.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду у судовому порядку.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УкрСиббанк»(м. Харків, просп. Московський, 60, код 09807750) 41051,73 грн. кредитної заборгованості, 4783,17 грн. заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами, 2845,03 грн. пені, 5000 грн. неустойки, 536,79 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Повне рішення підписано 28.10.2010 року.

Суддя .