Рішення № 12046680, 11.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 11/1557-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Екконд” м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Говерла” м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в розмірі 54 157,54 грн., з яких 44510,00 грн. –основного боргу, 4451,00 грн. –штрафу та 5196,54 грн. - пені

Суддя Д.І. Радченя

Представники сторін:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 54 157,54 грн., з яких 44510,00 грн. –основного боргу, 4451,00 грн. –штрафу та 5196,54 грн. –пені. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки №35 від 01.12.2008р., не повністю розрахувався за поставлений товар, в результаті чого утворилась заборгованість. За порушення виконання грошового зобов’язання згідно договору позивач нарахував відповідачу пеню та штраф.

В судовому засіданні 30.09.2010р. повноважний представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обгрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

01.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Екконд” м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД Говерла” м. Хмельницький укладено договір поставки №35, відповідно до умов якого ТОВ „Екконд” (постачальник) зобов’язалося поставляти, а ТОВ „ТД Говерла” (покупець) приймати та оплачувати кондитерські вироби за цінами, в асортименті та кількості у відповідності до видаткової накладної на кожну партію товару, яка є невід’ємною частиною договору (п. 1.1.).

Відповідно до п. п. 3.1., 4.1. договору оплата товару покупцем проводиться за цінами, які зазначаються у видаткових накладних постачальником на момент поставки. Ціни встановлюються в національній валюті України гривнях з врахуванням ПДВ 20%. Ціни на поставлений покупцю товар можуть бути змінені лише за згодою сторін. Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника та за його рахунок на умовах DDU м. Хмельницький у відповідності до офіційних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.

Розділом 6 договору поставки №35 сторони визначили порядок розрахунків, а саме: згідно п. п. 6.1., 6.2. покупець здійснює оплату товару з відстрочкою платежу –21 календарний день з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата, яка поставлена покупцем у видаткових накладних в день отримання товару. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору поставки №35 від 01.12.2008р. ТОВ „Екконд” (позивач у справі) поставило ТОВ „ТД Говерла” (відповідач у справі) товар –кондитерські вироби - на загальну суму 87040,10 грн., а саме: згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000598 від 06.12.2009р. на суму 51585,98 грн. через Гарапенчук А.В. за довіреністю серії ЯПТ №480891 від 07.12.2009р.; згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000723 від 26.12.2009р. на суму 35454,12 грн. через Гарапенчук А.В. за довіреністю серії ЯПТ №480894 від 20.12.2009р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору поставки №35 від 01.12.2008р. щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за поставлений товар складає 44510,00 грн., з яких 9055,98 грн. за накладною від 06.12.2009р. і 35454,12 грн. –за накладною від 26.12.2009р.

08.02.2010р. позивач звертався до відповідача з претензією №11 про сплату боргу за поставлений товар, про що свідчить поштова квитанція №6481 від 08.02.2010р. та поштовий опис вкладення у цінний лист від 08.02.2010р. Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пунктом 8.2. договору поставки №35 від 01.12.2008р. сторони передбачили відповідальність за порушення покупцем строків оплати поставленого товару, а саме: покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, якщо заборгованість строків оплати складає більше 20 календарних днів, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несвоєчасно оплаченого товару.

У відповідності до даних умов договору позивач нарахував відповідачу 4451,00 грн. –штрафу та 5196,54 грн. –пені.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 54 157,54 грн., з яких 44510,00 грн. –основного боргу, 4451,00 грн. –штрафу та 5196,54 грн. –пені.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між ТОВ „Екконд” та ТОВ „ТД Говерла” виникли на підставі договору поставки №35 від 01.12.2008р. відповідно до умов якого ТОВ „Екконд” зобов’язалося поставляти, а ТОВ „ТД Говерла” приймати та оплачувати кондитерські вироби у відповідності до видаткової накладної на кожну партію товару.

З наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних №РН-ЭК-000598 від 06.12.2009р., №РН-ЭК-000723 від 26.12.2009р., оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні 30.09.2010р., ТОВ „Екконд” поставило ТОВ „ТД Говерла” кондитерські вироби на загальну суму 87040,10 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач - ТОВ „Екконд” - виконав взяті на себе зобов’язання згідно договору поставки №35 від 01.12.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в п. 6.1. договору поставки №35 від 01.12.2008р. сторони погодили порядок оплати товару, а саме: покупець здійснює оплату товару з відстрочкою платежу –21 календарний день з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата, яка поставлена покупцем у видаткових накладних в день отримання товару.

Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000598 від 06.12.2009р. настав 28.12.2009р., згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000723 від 26.12.2009р. строк оплати настав 18.01.2010р.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за поставлений товар за накладною від 06.12.2009р. складає 9055,98 грн., за накладною від 26.12.2009р. - 35454,12 грн., а загалом в сумі 44510,00 грн.

Оскільки, відповідач зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно договору поставки №35 від 01.12.2008р. належним чином не виконав, у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 44510,00 грн. є правомірною.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5196,54 грн. та 4451,00 грн. –штрафу.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту пункту 8.2. договору поставки №35 від 01.12.2008р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність за порушення покупцем строків оплати поставленого товару у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості, якщо заборгованість строків оплати складає більше 20 календарних днів, а також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 4451,00 грн. штрафу.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивачем не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме взято за основу період, який більший шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, при нарахуванні пені позивачем не враховано зміну облікової ставки НБУ з 08.06.2010р. до 9,5% та з 08.07.2010р. до 8,5%.

Необхідно зазначити, що прострочення заборгованості по оплаті за поставлений товар, з врахуванням п. 6.1. договору поставки №35 від 01.12.2008р., згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000598 від 06.12.2009р. виникло з 29.12.2009р., згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000723 від 26.12.2009р. - з 19.01.2010р. Отже, обґрунтованим періодом нарахування пені на суму боргу за поставлений товар згідно видаткової накладної від 06.12.2009р. є 29.12.2009р. –29.06.2010р.; згідно видаткової накладної від 26.12.2009р. - 19.01.2010р. –19.07.2010р.

Обґрунтовано нарахований розмір пені за порушення зобов’язання згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000723 від 26.12.2009р. на суму 35454,12 грн. складає 3539,58 грн., а саме:

за період 19.01.2010р. –07.06.2010р. (140 днів) на суму боргу в розмірі 35454,12 грн. (ставка НБУ 10,25%) в розмірі 2787,76 грн.

за період 08.06.2010р. –07.07.2010р. (30 днів) на суму боргу в розмірі 35454,12 грн. (ставка НБУ 9,5%) в розмірі 553,67 грн.

за період 08.07.2010р. –19.07.2010р. (12 днів) на суму боргу в розмірі 35454,12 грн. (ставка НБУ 8,5%) в розмірі 198,115 грн.

Стосовно нарахування пені на суму боргу 9055,98 грн. згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000598 від 06.12.2009р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З поданого позивачем розрахунку неможливо перевірити правильність нарахування пені на суму боргу 9055,98 грн., оскільки в розрахунку позивачем не зазначено дат проведених відповідачем платежів на часткове погашення заборгованості та не надано суду доказів проведених відповідачем проплат за поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000598 від 06.12.2009р.

За таких обставин, а також враховуючи, що позивачем не було виконано вимог ухвали суду від 26.08.2010р., від 09.09.2010р. щодо надання розгорнутого, детального, викладеного у хронологічній послідовності розрахунку пені згідно видаткової накладної №РН-ЭК-000598 від 06.12.2009р., суд вважає за необхідне позов в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1136,32 грн., залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 44510,00 грн., 4451,00 грн. –штрафу та 3539,58 грн. –пені.

Вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1136,32 грн. належить залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

В частині стягнення з відповідача пені в сумі 520,64 грн. необхідно відмовити.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 5 ст. 81, ст. ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Екконд” м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Говерла” м. Хмельницький про стягнення заборгованості в розмірі 54 157,54 грн., з яких 44510,00 грн. –основного боргу, 4451,00 грн. –штрафу та 5196,54 грн. –пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Говерла” (юридична адреса: м. Хмельницький, Львівське шосе, 55/3, кв. 11; фактична адреса: м. Хмельницький, вул. Купріна, 66/1; код ЄДРПОУ 35305034; п/р 2600230011504 в ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 315977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Екконд” (юридична адреса: Харківська область, Харківський район, сел. Буди, вул. 4-й П’ятирічки, 1-а; фактична адреса: м. Харків, пл. Повстання,15; код ЄДРПОУ 34567271; п/р 26000961053106 в ПУМБ Харківська філія, МФО 350385) основний борг в розмірі 44510,00 грн. (сорок чотири тисячі п’ятсот десять гривень), штраф в розмірі 4451,00 грн. (чотири тисячі чотириста п’ятдесят одну гривню), пеню в сумі 3539,58 грн. (три тисячі п’ятсот тридцять дев’ять гривень п’ятдесят вісім копійок), 525,00 грн. (п’ятсот двадцять п’ять гривень) витрат по оплаті державного мита та 228,78 грн. (двісті двадцять вісім гривень сімдесят вісім копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1136,32 грн. залишити без розгляду.

В частині стягнення з відповідача пені в сумі 520,64 грн. відмовити.

Суддя                                                                      

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 жовтня 2010 року.

Віддруковано 3 примірника: 1 –до справи, 2 –позивачу, 3 –відповідачу.