Рішення № 12046678, 11.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 11/1631-10 За позовом Славутського міжрайонного прокурора, м. Славута в інтересах держави в особі Славутської міської ради та комунального підприємства „Славутське житлово-комунальне об'єднання” м. Славута до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Славута

про стягнення заборгованості в розмірі 2500,60 грн.

Суддя Д.І. Радченя

Представники сторін:

позивачів: не зявилися

відповідач: не зявився

за участю прокуратури: Параскевич О.Г. прокурор відділу прокуратури області

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2500,60 грн., з яких 1982,29 грн. борг за спожиту теплову енергію, 276,69 грн. пеня, 192,00 грн. інфляційні нарахування, 49,62 грн. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач неналежним чином виконує свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію за договором про надання послуг з теплопостачання №33 від 30.10.2008р., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за період з листопада 2008 року по червень 2010 року. Крім того, за порушення виконання своїх зобовязань згідно договору відповідачу нараховано пеню, а також 3% річних та інфляційні втрати.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 29.09.2010р. наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Прокурор відділу прокуратури області позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

30.10.2008р. між Комунальним підприємством „Славутське житлово-комунальне об'єднання” м. Славута (виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Славута (споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання №33, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором. Послуги надаються споживачу в обсягах згідно п. 3.1. даного договору у вигляді теплоенергії на потреби опалення в період опалювального сезону, враховуючи фактичну подачу природного газу і електроенергії на котельні виконавця. (п. п. 1.1., 2.1.).

Розділом 3 договору №33 сторони встановили вартість та обсяги надання послуг, а саме: відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3. вартість послуг становить при відсутності лічильника теплової енергії: в опалювальний період абонентська плата (плата за обслуговування котелень та теплових мереж) в місяць за 1 кв. м. опалювальної площі 1,44 грн., плата за спожиту теплову енергію в місяць за 1 кв. м. опалювальної площі 5,48 грн. (всього 6,92 грн.); в міжопалювальний період плата за обслуговування котелень та теплових мереж в місяць за 1 кв. м. опалювальної площі 1,44 грн. (всього 1,44 грн.). Тарифи можуть змінюватись відповідно до зростання цін на електроенергію, газ та його транспортування, збільшення заробітної плати та нарахувань на неї на підставі законів та підзаконних актів України. Зміна тарифів не є підставою для переукладання даного договору. Нарахування за надані послуги з теплопостачання проводяться відповідачу на приміщення перукарню, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на площу приміщення 17,1 кв.м.

Як передбачено п. 4.1. договору оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків або актів виконаних робіт виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 11.1. договір укладається на один рік , набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду договору.

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань, забезпечував відповідачу постачання теплової енергії в обсягах згідно з договором та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію, а саме: рахунок №78 від 08.11.2008р. за листопад 2008р. на суму 109,40 грн., рахунок №78 від 08.12.2008р. за грудень 2008р. на суму 109,40 грн., рахунок №13 від 21.01.2009р. за січень 2009р. на суму 117,09 грн., рахунок №27 від 16.02.2009р. за лютий 2009р. на суму 117,09 грн., рахунок №42 від 16.03.2009р. за березень 2009р. на суму 117,09 грн., рахунок №145 від 21.04.2009р. за квітень 2009р. на суму 53,76 грн., рахунок №145 від 25.05.2009р. за травень 2009р. на суму 24,62 грн., рахунок №145 від 17.06.2009р. за червень 2009р. на суму 24,62 грн., рахунок №145 від 13.07.2009р. за липень 2009р. на суму 24,62 грн., рахунок №145 від 04.08.2009р. за серпень 2009р. на суму 34,02 грн., рахунок №145 від 04.09.2009р. за вересень 2009р. на суму 28,35 грн., рахунок №145 від 09.10.2009р. за жовтень 2009р. на суму 115,69 грн., рахунок №145 від 11.11.2009р. за листопад 2009р. на суму 192,37 грн., рахунок №145 від 14.12.2009р. за грудень 2009р. на суму 192,37 грн., рахунок №145 від 12.01.2010р. за січень 2010р. на суму 192,37 грн., рахунок №145 від 09.02.2010р. за лютий 2010р. на суму 192,37 грн., рахунок №145 від 10.03.2010р. за березень 2010р. на суму 192,37 грн., рахунок №145 від 14.04.2010р. за квітень 2010р. на суму 70,96 грн., рахунок №145 від 19.05.2010р. за травень 2010р. на суму 34,03 грн., рахунок №145 за червень 2010р. на суму 34,03 грн.

Однак, відповідач умов договору щодо оплати використаної теплової енергії належним чином не виконав, розрахунків за використану теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно поданого позивачем розрахунку за період листопад 2008р. червень 2010р. за відповідачем рахується заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 1982,29 грн.

Пунктом 7.1. договору про надання послуг з теплопостачання №33 від 30.10.2008р. сторони погодили, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до даних умов договору позивачем нарахована пеня з липня 2009р. в розмірі 276,69 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 49,62 грн. - 3% річних за період листопад 2008р. - червень 2010р., а також 192,00 грн. інфляційних збитків.

Як вбачається з письмових пояснень, які були надані 16.08.2010р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 помічнику Славутського міжрайонного прокурора юристу 1 класу Бондарук Т.Є., відповідач пояснив, що станом на серпень 2010р. має борг в розмірі 2500,00 грн., який виник внаслідок важкого фінансового становища та зобовязався сплатити вказаний борг протягом одного місяця до 09.09.2010р.

Але, відповідач борг за спожиту теплову енергію в добровільному порядку не сплатив, що спонукало прокурора в інтересах позивача звернутися з позовом до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем за спожиту теплову енергію у строк, встановлений п. 4.1. договору про надання послуг з теплопостачання №33 від 30.10.2008р., тобто вважається таким, що прострочив.

Отже, в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість по оплаті за послуги теплопостачання, яка за період з листопада 2008р. по червень 2010р. становить 1982,29 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 1982,19 грн. є правомірною.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 276,69 грн.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту пункту 7.1. договору про надання послуг з теплопостачання №33 від 30.10.2008р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність споживача за несвоєчасне внесення платежів за послуги з теплопостачання у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 276,69 грн. пені.

Що стосується нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд приймає до уваги приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про правомірність нарахування 49,62 грн. 3% річних та 192,00 грн. інфляційних втрат.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов Славутського міжрайонного прокурора, м. Славута в інтересах держави в особі Славутської міської ради та комунального підприємства „Славутське житлово-комунальне об'єднання” м. Славута до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Славута про стягнення заборгованості в розмірі 2500,60 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства „Славутське житлово-комунальне об'єднання” (м. Славута, вул. Миру, 14а; код ЄДРПОУ 34432514) борг за спожиту теплову енергію в розмірі 1982,29 грн. (одна тисяча девятсот вісімдесят дві гривні двадцять девять копійок), пеню в сумі 276,69 грн. (двісті сімдесят шість гривень шістдесят девять копійок), 192,00 грн. (сто девяносто дві гривні) інфляційних нарахувань, 49,62 грн. (сорок девять гривень шістдесят дві копійки) 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 ВДК у м. Хмельницькому, код 23565225, УДК у Хмельницькій області, МФО 815013) державне мито в розмiрi 102,00 грн. (сто дві гривні), та в дохід державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264, банк ГУДКУ у Хмельницькій області (на рахунок 31211264700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, МФО 815013) 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 жовтня 2010 року.

Віддруковано 6 примірників:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - Славутській міжрайонній прокуратурі,

5 - прокуратурі області,

6 - на наказ.