Рішення № 12046621, 12.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2010 р.Справа № 4/11/557-10 За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Шкарівка, Київської області, Білоцерківського району

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енма", с.Гелетинці, Хмельницького району, Хмельницької області

про стягнення 50000,00 грн. безпідставно набутих коштів

Суддя Л.П.Баула

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за довіреністю від 21.04.2010 року.

відповідача: Давидко С.Ю. - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Енма".

Суть спору: Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с. Шкарівка Київської області Білоцерківського району звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Енма", с. Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області безпідставно набутих коштів - 50000,00 грн., внаслідок їх помилкової сплати цих грошових коштів відповідачу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що отримання відповідачем грошових коштів від позивача підтверджується прибутковим касовим ордером від 20.10.2009 р..

Повноважний представник позивача для участі у судовому засіданні зявився, наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами .

На виконання вимог суду позивачем надано суду письмові пояснення в яких позивач зазначив, що готівковий обіг коштів в Україні підлягає жорсткому регулюванню з боку держави. Посилається на те, що приватні підприємці в цьому відношенні мають деякі послаблення, зокрема вони не ведуть касової книги, а отже не зобов'язані додержуватись касової дисципліни. Надалі позивач зазначає, оскільки приватні підприємці не зобовязані вести касові книги і, відповідно, для не встановлюється ліміт каси. По - друге, підприємці не ведуть касову книгу, не виписують в обов'язковому порядку прибуткові (ПКО) і видаткові касові ордери (ВКО) по кожному факту одержання і витрати готівки. Отже, на думку позивача як документи, що підтверджують одержання або видачу коштів, підприємці можуть використовувати документи, аналогічні за формою ПКО і ВКО, однак це право підприємця, а не його обов'язок, кожний факт надходження або витрати готівки супроводжувати виписуванням цих документів. До того ж не обов'язково вести хронологічну нумерацію ордерів, що виписуються. Стверджує, що касова книга у встановленому порядку органами ДПА підприємцю ОСОБА_1 не видавалась.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник проти позову заперечують. Відповідач, в судовому засіданні 12.10.2010 р. оглянувши в оригіналі касовий ордер, який на думку позивача свідчить про передачу повноважному представнику спірної суми - 50000 грн. стверджує, що така операція ними не проводилась, чекова книжка товариством в 2009 р. не придбавалась, касовий чек не видавався, підпис на прибутковому ордері не співпадає з підписами посадових осіб товариства, а тому просить суд позивачу в позові відмовити . На його думку, якщо касовий ордер підписав Їлдиз Абдуррахман, то позов має бути заявлений до нього, а не до товариства.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2009 року позивачем - ФОП ОСОБА_1 через свого працівника ОСОБА_4 було здійснено сплату грошових коштів у готівковій формі у сумі 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень до каси відповідача - ТОВ „ЕНМА” . Відповідну суму коштів позивачем було видано ОСОБА_4 згідно видаткового касового ордеру від 19.10.2009 р., яка згідно трудового договору між працівником і фізичною особою від 14.11.2008 року працювала на посаді менеджера у позивача.

На підставі прибуткового касового ордеру від 20.10.2009 року та квитанції до прибуткового касового №03 від 20.10.2009 року прийнято від ОСОБА_4 аванс за замовлення меблевої тканини в сумі 50000,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем не було укладено в подальшому будь-яких договорів щодо поставки чи продажу зазначеної меблевої тканини або інших матеріалів, обладнання , тощо.

Будь-яких поставок тканин чи іншого товару на вказану суму чи на будь-яку іншу суму від відповідача до позивача не проводилося, відповідачем вказаний факт не заперечується.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:

Згідно ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

Отримання відповідачем грошових коштів від позивача підтверджується прибутковим касовим ордером від 20.10.2009 року разом з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 03 від 20.10.2009 року .В судовому засіданні судом оглянуто оригінал прибуткового касового ордеру від 20.10.2009 року разом з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 03 від 20.10.2009 року про прийняття від позивача 50000 грн.. На вказаному прибутковому ордері стоїть підпис, який скріплений печаткою відповідача, ТОВ „Енма".

Заперечення відповідача з посиланням на те, що така операція ним не проводилась, чекова книжка товариством в 2009 р. не придбавалась, касовий чек не видавався, підпис на прибутковому ордері не співпадає з підписами посадових осіб товариства, а також те якщо касовий ордер підписав Їлдиз Абдуррахман, то позов має бути заявлений до нього, а не до товариства, судом до уваги не приймається виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого правлінням Національного банку України №637 від 15.12.2004 року та зареєтрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. ( Пункт 3.1 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 277 від 10.08.2005 )

Пунктом 3.3. вказаного порядку визначено, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Враховуючи вказані пункти положення, суд приходить до висновку, що обов'язок належного оформлення прибуткового касового ордеру про прийняття готівки до каси підприємства покладено на підприємство яке приймає готівку, в даному випадку на відповідача, печатка якого відповідно поставлена на підпис в прибутковому касовому ордері.

Пункт 7.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачає, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

Згідно вимог чинного законодавства досудове врегулювання спору не є обовязковим і субєкти господарювання, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій зобовязані поновити їх не чекаючи предявлення претензії. Зазначена правова позиція узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. №15-рп/2002, в якому наголошено на тому, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням субєктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Згідно п.п.1,2 ст.1212 Цивільного кодексу України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню .

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача .

Керуючись ст.ст.206,1212 Цивільного кодексу України , ст.ст. 47,49,82,84,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Енма", с.Гелетинці, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 50000,00 грн. безпідставно набутих коштів задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енма", с.Гелетинці, Хмельницького району, Хмельницької області (п/р26000060390942 в ХФ ЗАТ „Комерційний банк”ПриватБанк”, МФО 315405 , код ЄДРПОУ 35344560) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (п/рНОМЕР_2в ПАКБ „Правекс-Банк” м.Київ, МФО 321983 , ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 50000,00 грн. безпідставно набутих коштів , державне мито в розмiрi 500,00 грн. (пятсот грн. 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Повний текст рішення складено 15.10.2010р.

Віддруковано 3 примірників :

1 прим.- до справи;

2 прим.-позивачу;

3 прим.-відповідачу.