Рішення № 12046612, 07.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2010 р.Справа № 16/85-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий комбінат „Слов'янський”, с. Вишнівчик Чемеровецького району

до Сільськогосподарського кооперативу „Степанівський”, с. Степанівка Чемеровецького району

про стягнення 147 318,76 грн., з яких: 143 439,99 грн. - основного боргу та 3 878,77 грн. - 3 % річних.

Суддя

Представники сторін:

Від позивача: Панченко Н.О.за довіреністю №5 від 12.03.2010 р.; в судовому засіданні 04.10.2010 р.;

Від відповідача: Свіжий О.В. за довіреністю №45 від 26.03.2010 р.;

Рішення приймається 07.10.2010р., оскільки в судовому засіданні 04.10.2010р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 147 318,76 грн., з яких: 143 439,99 грн. - основного боргу та 3 878,77 грн. - 3 % річних згідно видаткових накладних №1185 від 14.12.006 р. та №1197 від 20.12.2006 р.

Представник відповідача в засідання суду 07.10.2010р. прибув, у поданому суду письмовому відзиві проти позовних вимог заперечив та повідомив суду про те, що відповідач дійсно отримував від позивача цукор згідно накладних №1152 від 03.11.2006р. на суму 2616,60 грн., №1197 від 20.12.2006р. на суму 79429,90 грн., №1185 від 12.12.2006р. на суму 64010,09 грн., всього на суму 146 056,59 грн.

Вказує, що в рахунок отриманого цукру позивачу було надано послуги по перевезенню та за оренду транспорту на суму 184 987,96 грн., тому заборгованість перед позивачем відсутня. Господарські відносини, що виникли між сторонами, а саме стосовно поставок цукру позивачем, були здійсненні в рахунок виконання двосторонніх угод про вирощування та закупівлю цукру. В рахунок вирощених та зданих відповідачем цукрових буряків, позивач розраховувався з відповідачем цукром. Натомість, відповідач стверджує про наявність заборгованості позивача перед сільськогосподарським кооперативом „Степанівський” в сумі 38931,37 грн. Крім того, у додатковому відзиві відповідач вказує на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за пропуском строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.

Представник позивача в засідання суду не з`явився, проте в засіданні 04.10.2010р. позовні вимоги підтримав та просить про задоволення позову.

Вказує, що позивачу дійсно було відпущено цукрові буряки по накладних згідно договору на вирощування цукрових буряків від 28.10.2006р. та додаткової угоди, проте заявлена до стягнення заборгованість ніякого відношення до накладних №1185 від 14.12.006 р. та №1197 від 20.12.2006 р. на суму 143439,99 грн. не має, заборгованість за 40 тон цукру не була погашена.

На підтвердження або спростування факту отримання цукру, суд ухвалами від 01.03.2010 р., 12.03.2010 р., 29.03.2010 р. та 12.04.2010 р. зобовязував сторони провести звірку взаємних розрахунків щодо заявленої до стягнення суми заборгованості за поставлений цукор, для чого представнику відповідача прибути до позивача, а останньому створити належні умови для проведення звірки, акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами, подати суду до дня слухання справи. Натомість, належним чином підписаного акту звірки суду не було подано, а позивачем подано докази направлення відповідачеві проекту акту звірки взаємних розрахунків для підписання.

При цьому, представники позивача вказують на те, що акту звірки взаємних розрахунків відповідачем підписано не було по причині нестворення відповідачем належних умов для проведення такої звірки.

Постановою слідчого від 11.08.2010р. в порушенні кримінальної справи за фактом внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей щодо отримання СГК „Степанівський” в грудні 2006 року цукру в кількості 40 тонн за ст. 366 КК України відмовлено на підставі п.1 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Крім того, постановою слідчого встановлено факт отримання 40 тон цукру відповідачем, а також справжність підписів на накладних та довіреностях.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно усної домовленості на протязі грудня 2006р. позивач передав у власність відповідачу цукор на загальну суму 143 439,99 грн.: згідно видаткової накладної №1185 від 14.12.2006р. на суму 64010,09 грн. та №1197 від 20.12.2006р. на суму 79429,90 грн. по довіреності від 14.12.2006р. №214125 серія ЯМЕ через ОСОБА_1 з відмітками про одержання продукції відповідачем. У видатковій накладній №1185 умова продажу цукру зазначено: „згідно акту звірки”, у видатковій накладній №1197 „в рахунок урожаю 2007 р.”

У звязку із несплатою заборгованості відповідачем, на адресу відповідачу було направлено претензійну вимогу від 19.01.2009р. б/н із вимогою до відповідача провести розрахунок за поставлений цукор на протязі 7-ми днів з моменту отримання вказаної вимоги.

Претензійну вимогу отримано відповідачем 21.01.2009р. згідно відмітки поштового повідомлення відділення звязку, відповідь на претензію позивач не отримав, заборгованість в сумі 143439,99 грн. відповідачем не сплачена.

У звязку із тим, що на дату вирішення даного спору заборгованість в сумі 143439,99 грн. відповідачем не погашена, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 147 318,76 грн., з яких: 143 439,99 грн. основного боргу та 3 878,77 грн. 3 % річних за період прострочення боргу з 29.01.2009р. по 23.12.2009р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.6 ст.265 Господарського Кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно вимог ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо договору поставки, який укладено в усній формі, на виконання якого позивачем проведено поставку цукру поданих в матеріали справи видаткових накладних №1185 від 14.12.2006р. на суму 64010,09 грн. та №1197 від 20.12.2006р. на суму 79429,90 грн. по довіреності від 14.12.2006р. №214125 серія ЯМЕ з відмітками про отримання товару відповідачем.

За таких обставин, заявлена до стягнення заборгованість в сумі 143439,99 грн. підтверджується відповідними первинними документами, доказів про її сплату суду не подано.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо проведеного відповідачем розрахунку з позивачем за цукор зарахуванням поставленого цукрового буряка та витрат на транспортні послуги по договорам, до уваги судом не приймається, зважаючи на наступне:

Дійсно, між сторонами існували господарські відносини щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру на протязі 2006-2007 р.р., які оформлені договором від 28.10.2006р. на вирощування та закупівлю цукрових буряків, додатковою угодою від 23.10.2006р., договором від 20.09.2006р. про надання транспортних послуг. Проте, на виконання вказаних договорів позивач (як замовник) окремо проводив розрахунки з відповідачем (як виробником) згідно поданих в матеріали справи видаткових накладних (реєстр видаткових накладних від 01.10.2006р., від 12.10.2006р.).

Натомість, доказів про те, що проведені відповідачем поставки цукрових буряків та надані послуги по їх транспортуванню здійснені в рахунок оплати саме за отримані 40 тон цукру по накладних №1185 від 14.12.2006р., №1197 від 20.12.2006р. згідно довіреності від 14.12.2006р. №214125 серія ЯМЕ, суду не було подано. В даних накладних умова продажу цукру зазначено: „згідно акту звірки” та „в рахунок урожаю 2007 р.”

Будь-яких договорів, якими б таку поставку з боку відповідача було обумовлено, сторони не подали, а вимоги суду щодо звірки розрахунків між сторонами, не виконано по причині неявки представника відповідача для проведення звірки.

Крім того, постановою слідчого від 11.08.2010р. не було встановлено внесення будь-яких неправдивих відомостей в первинні документи, зокрема у видаткові накладні №1185 від 14.12.2006р., №1197 від 20.12.2006р. та довіреність від 14.12.2006р. №214125 серія ЯМЕ, на тримання СГК „Степанівський” в грудні 2006 року цукру в кількості 40 тонн, отримання цукру відповідачем визнається.

При цьому, судом враховується, що згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає заборгованість в сумі 143 439,99 грн. такою, що заявлена правомірно, відповідає поданим доказам та фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, позивачем правомірно заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 3% річних в сумі 3 878,77 грн. за період прострочення боргу з 29.01.2009р. по 23.12.2009р. із врахуванням вимог ст.625 ЦК України та у відповідності до поданого розрахунку.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то в даному випаду судом враховується наступне:

Згідно вимог ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. (ч.1,5 ст. 261 ЦК України).

Із поданих доказів слідує, що по видаткових накладних №1185 від 14.12.2006р., №1197 від 20.12.2006р. строк виконання зобовязань по оплаті виникає із моменту вимоги кредитора про таку оплату згідно приписів ч.2 ст.530 ЦК України, оскільки відповідний договір, яким би передбачався строк оплати, між сторонами не укладався.

Таким чином, перебіг строку позовної давності необхідно обраховувати з моменту вимоги (претензійний лист б/н від 19.01.2009р.), тому позов предявлений в межах строку позовної давності, а відтак, заява відповідача про застосування строку позовної давності судом до уваги не приймається.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 147 318,76 грн., з яких: 143 439,99 грн. основного боргу та 3 878,77 грн. 3% річних, є обґрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий комбінат „Слов'янський”, с.Вишнівчик Чемеровецького району до Сільськогосподарського кооперативу „Степанівський”, с. Степанівка Чемеровецького району про стягнення 147 318,76 грн., з яких: 143 439,99 грн. основного боргу та 3 878,77 грн. 3 % річних, задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу „Степанівський”, с. Степанівка Чемеровецького району (код ЗКПО 05575604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий комбінат „Слов'янський”, с.Вишнівчик Чемеровецького району (код ЗКПО 32545366) 143 439,99 грн. (сто сорок три тисячі чотириста тридцять дев`ять гривень 99 коп.) основного боргу, 3 878,77 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень 77 коп.) 3 % річних, 1 473,19 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят три гривні 19 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2010р.

Віддрук. 3 прим.:

1. до справи;

2. позивачу;

3. відповідачу.