Рішення № 12046598, 11.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 20/1685-10 За позовом Дочірнього підприємства „КОНРІЛ” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий центр „Логос” м. Хмельницький

про стягнення 11010,01 грн.

Суддя С.В. Гладій

Представники сторін:

позивача: Примаченко І.Б. –за довіреністю №01/09 від 17.09.2010р.

відповідача: не з`явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору поставки № 161 від 15.06.2005р. в розмірі 11010,01 грн., з яких 10277,14 грн. основного боргу, 496,39 грн. пені, 72,64 грн. 3% річних та 163,84 грн. нарахувань інфляції.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2010 року суддею Гладієм С.В. порушено провадження у справі №20/1685-10. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем –ТзОВ „Торговий цент „Логос” умов договору поставки на отримання товар в асортименті.

В ході розгляду справи сума боргу не змінилась.

В судове засідання 11 жовтня 2010 року відповідач за викликом не з’явився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ДП „КОНРІЛ” (позивач) та ТзОВ „Торговий центр „Логос” (відповідач) укладено договір поставки №161 від 15.06.2005р. на поставку товару, за умовами якого (п.1 Договору) ДП „КОНРІЛ” (Постачальник) зобов’язався передати у власність ТзОВ „Торговий центр „Логос” (Покупця) замовлену ним продукцію, асортимент та кількість якої оформлюється накладними, а Покупець зобов’язався прийняти і оплатити поставлену продукцію.

Позивач згідно накладної № 11-0000474 від 24.02.2010р. поставив відповідачу товар в асортименті всього на суму 14499,00 грн.

Відповідно до п.4, п.5 Договору, відповідач зобов’язаний був здійснити попередню оплату поставленого товару або розрахуватися за поставлений товар протягом 3(трьох) календарних днів з моменту оформлення видаткової накладної.

Відповідач зобов’язаний був розрахуватися за товар за даною накладною не пізніше 28.02.2010р.

Станом на 25.05.2010р. відповідач частково погасив заборгованість, перерахувавши позивачу за отриману продукцію 1800,00грн. та повернув позивачу товар на суму 2421,84 грн.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 10277,14 грн..

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 10277,14 грн.

Відповідно п.5 даного договору якщо Покупець не розрахувався за отриманий товар на протязі трьох календарних днів, він зобов’язаний сплатити пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу та до тих пір, поки вся сума.

01.03.2010р. пішло прострочення в сплаті поставленого товару.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 01.03.2010р. по 25.05.2010р. в сумі 496,39 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.03.2010р. по 25.05.2010р. в розмірі 72,64 грн. та нарахувань інфляції за період з 01.03.2010р. по 25.05.2010р. в розмірі 163,84 грн.

В зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 11010,01 грн. в т.ч.: 10277,14 грн. основного боргу, 496,39 грн. пені, 72,64 грн. 3% річних, 163,84 грн. індексу інфляції.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 14499,00 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов’язку по його оплаті в строк встановлений Договором виконав частково на суму 4221,84грн.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 10277,14 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5 договору, за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 496,39 грн. пені за період з 01.03.2010р. по 25.05.2010р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача 163,84 грн. – нарахувань інфляції та 72,64 грн. - 3% річних.

Позов в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 72,64 грн. підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 61,38 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування інфляції. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції на суму 102,46 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий центр „Логос” (м. Хмельницький, вул. Львівське шосе,12, код 31374984) на користь Дочірнього підприємства „КОНРІЛ”(м. Київ, вул. Кутузова,18/7, офіс 201, код 23703164) –10277,14 грн. (десять тисяч двісті сімдесят сім гривень 14 коп.) основного боргу, 496,39 грн. (чотириста дев’яносто шість гривень 39 коп.) пені, 72,64 грн. (сімдесят дві гривни 64 коп.) 3% річних, 61,38 грн. (шістдесят одна гривня 38 коп.) нарахувань інфляції, 109,07 грн. (сто дев’ять грн. 07 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення 102,46 грн. інфляційних відмовити.

                    Суддя