Рішення № 12046586, 17.09.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2010 р.Справа № 13/1300-10 За позовомвідкритого акціонерного товариства „Віньковецький консервний

завод” смт Віньківці

дофізичної особи підприємця ОСОБА_1 смт Віньківці

За участю третьої особи

на стороні відповідача

без самостійних вимог на предмет спору

Віньковецької державної нотаріальної контори смт Віньківці

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини комплексу від

20.02.2009 р. ВМС № 195555, № 195556

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Клименко А.В. ліквідатор арбітражний керуючий (згідно ухвали суду

від 10.11.2009р. у справі № 13/154-Б)

Костур С.В. по довіреності б/н від 24.06.2010р.

відповідача: не зявився

третьої особи: не з'явився

Рішення приймається 17.09.2010 р., оскільки в судовому засіданні 14.09.2010 р. оголошувалася перерва.

Позивач у позові просить господарський суд прийняти рішення, яким визнати недійсним нотаріально-посвідчений договір купівлі-продажу частини комплексу серії ВМС № 195555 та № 195556, укладений 20.02.2009 р. між ВАТ „Віньковецький консервний завод” та громадянкою ОСОБА_1, як такого, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України, тобто без відповідних повноважень на укладання такого договору головою правління ВАТ „Віньковецький консервний завод” Вуйловою Г.В.

Представники позивача у попередніх судових засіданнях повідомили, що підставою подання позову про визнання недійсним частини договору стало те, що вказаний договір від імені ВАТ „Віньковецький консервний завод” було підписано особою без повноважень. Крім цього зазначили, що поданий відповідачем незавірений примірник копії виписки з протоколу № 1 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ „Віньковецький консервний завод” від 22.03.2008 р., яким надано право керівнику ВАТ „Віньковецький консервний завод” реалізовувати усі його активи без додаткового погодження із зборами акціонерів як найвищого органу управління товариством, є підроблений, оскільки на запит господарського суду Хмельницької області у

справі № 13/154-Б про банкрутство ВАТ „Віньковецький консервний завод” нотаріус яким посвідчувався оспорюваний договір надіслала до суду увесь перелік документів, який став підставою його посвідчення і у вказаному переліку така виписка з протоколу не значилася.

Також, представниками позивача в попередньому судовому засіданні було подано клопотання про додаткові підстави визнання договору недійсним. Зокрема, такими підставами на думку позивача є фактична ліквідація ВАТ „Віньковецький цукровий завод”, оскільки реалізовано залишки усіх майнових активів (нерухоме майно) що склало 74% від усіх виробничих приміщень товариства. Вказані дії колишнього керівництва позивача суперечать ст. ст. 59, 91 Господарського кодексу України, які регулюють процедуру самоліквідації субєкта господарювання.

Відповідач відзиву на позов не подала, проте, в судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2010 р. заперечувала щодо позовних вимог, зазначила те, що спірні обєкти нерухомого майна придбала для здійснення підприємницької діяльності і підтвердила те, що дійсно зареєстрована в установленому законом порядку як фізична особа підприємець. Також подала не завірену належним чином копію виписки з протоколу № 1 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ „Віньковецький консервний завод” від 22.03.2008 р., яким начебто надано право голові правління ВАТ „Віньковецький консервний завод” реалізовувати усі його активи без додаткового погодження із зборами акціонерів як найвищого органу управління товариством та повідомила про те, що оригінал вказаного протоколу у неї відсутній, а копію виписки отримала у державного нотаріуса, яка посвідчувала оспорюваний договір.

Крім цього, ні відповідач ні його представник у останні два судові засідання не зявилися, хоча до дня судового розгляду, який відбувся 30.08.2010 р., подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку із хворобою. Крім цього, відповідачем не виконано попередню ухвалу господарського суду від 06.08.2010 р. та не подано доказів оплати придбаних обєктів нерухомого майна на виконання умов оспорюваного договору купівлі-продажі.

Залучена ухвалою господарського суду від 06.08.2010 р. як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Віньковецька державна нотаріальна контора, відзив на позовну заяву не подала, її представник в судові засідання не зявлявся, а також третьою особою не виконано вимог ухвал господарського суду у даній справі від 06.08.2010 р. та 30.08.2010 р. про надсилання інформації щодо обставин завіряння копії виписки з протоколу №1 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ „Віньковецький консервний завод” від 22.03.2008 р. і наявність чи відсутність оригіналу такої виписки у справах нотаріальної контори.

Дослідивши матеріали справи в сукупності з доводами та запереченнями представників сторін, господарським судом встановлено наступне.

У відповідності до договору купівлі-продажі частини комплексу від 20.02.2009 р., посвідченого нотаріусом Віньковецької державної нотаріальної контори Макаровою Н.В., продавець - ВАТ „Вньковецький консервний завод” в особі голови правління Вуйової Г.В. продало, а громадянка ОСОБА_1 як покупець придбала частину комплексу ВАТ „Віньковецький консервний завод” площею 11018,8 м. кв., що складає 740/1000 ідеальної долі комплексу, що знаходиться у смт Віньківцях по вул. Першотравневій, 12.

Згідно п.2 вказаного договору, продаж вчинено за 330000 грн., які покупець отримав від продавця ще до підписання договору.

У відповідності до протоколу № 3 від 20.02.2009 р. засідання спостережної ради ВАТ „Віньковецький консервний завод”, тобто в день укладання спірної угоди, звільнено з посади виконуючого обовязки товариства Вуйлову Г.В. та призначено тимчасово виконуючим обовязки голови правління Амброзяка Р.Д.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.08.2009 р. порушено про вадження у справі № 13/154-Б про визнання банкрутом відсутнього боржника ВАТ „Віньковецький консервний завод” у відповідності до ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду у цій же справі від 27.08.2009 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором - ініціюючого кредитора - Віньковецьку МДПІ.

Ухвалою господарського суду від 10.11.2009 р. замінено ліквідатора Віньковецьку МДПІ на арбітражного керуючого Клименка А.В.

На запити господарського суду у вказаній вище справі про банкрутство, надіслані за клопотаннями ліквідатора арбітражного керуючого Клименка А.В., від державного реєстратора Віньковецької райдержадміністрації за вих. № 1056 від 15.02.2010 р. надійшла письмова інформація про те, що ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) зареєстрована як фізична особа підприємець з 13.06.2008 р.

Згідно інформаційної довідки Віньковецького малого комунального підприємства „Інвентарбюро”, передостанній запис № 10 до Єдиного державного реєстру внесено 24.02.2009 р. про реєстрацію договору купівлі-продажі від 20.02.2009 р., укладеного між ВАТ „Віньковецький консервний завод” та ОСОБА_1 Також, у цьому записі зазначено, що ОСОБА_1 придбано 740/1000 частину майна, яка складала залишок усього майна товариства на дату укладання договору, тобто 1/1000 частину.

Згідно п. п. 5.1, 8.3.1 статуту позивача, зареєстрованого Віньковецькою райдержадміністрацією 18.04.2000 р., статутний фонд товариства складає суму 1262220 грн., а у відповідності до пр. 8.4.7 цього статуту, голова правління від імені товариства укладає цивільно-правові угоди та договори на суму, що не перевищує 20% балансової вартості основних фондів (у випадках укладання угод та договорів, на суму, що перевищує вказану, голова правління повинен отримати дозвіл Ради товариства).

Рада є органом управління товариством, що представляє інтереси акціонерів в проміжках між загальними зборами акціонерів і контролює та регулює діяльність правління товариства.

У звязку із зареєстрованими Віньковецькою райдержадміністрацією 09.12.2002 р. змінами до статуту, п. 8.4.7 в частині повноважень голови правління, викладено у наступній редакції: „від імені товариства укладає угоди (договори, контракти), з урахуванням обмежень зазначених у підпункті а) п. 8.3.4, підрозділу 8.3.

Підпунктом а), п. 8.3.4, підрозділу 8.3 передбачено, що рада товариства надає згоду на укладання правлінням угод на суму що перевищує 10 (десять) відсотків статутного фонду товариства.

Таким чином, враховуючи статутний фонд товариства, предметом оспорюваного договору стало нерухоме майно, вартість якого перевищує 10% статутного фонду.

На виконання ухвали господарського суду Хмельницької області у справі № 13/154-Б від 10.06.2010 р. Віньковецькою державною нотаріальною конторою згідно листа за вих. № 428 від 23.06.2010 р. надіслано в адресу господарського суду перелік документів, які стали підставою укладання оспорюваного договору від 20.02.2010 р. серед яких міститься незавірена копія виписки з протоколу № 1 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ „Віньковецький консервний завод” від 22.03.2008 р. засвідчена підписом в.о. голови правління Вуйловою Г.В., скріплена печаткою ВАТ „Віньковецький консервний завод” і також засвідчена підписом невідомої особи, скріплена круглою печаткою Віньковецької районної державної нотаріальної контори із написом: ”Згідно з оригіналом 20.02.2009 р.”

Згідно вказаної виписки з протоколу, одноголосним рішенням загальні збори вирішили: ”ВАТ „Віньковецький консервний завод” (код ЄДРПОУ 00374278), який перебуває в нього на балансі, доручити в.о. голови правління Вуйловій Галині Василівні провести роботу по продажу майна ВАТ „Віньковецький консервний завод” та підготувати всі необхідні із цим документи (в т.ч. договори на купівлю-продаж майна).

При цьому, у матеріалах надісланих державною нотаріальною конторою відсутні будь-які докази попередньої оплати нерухомого майна, про яку зазначено у вказаному вище п.2 договору від 20.02.2009 р., а також відсутні докази погодження укладання такого договору із радою товариства, що передбачено п-п а), п. 8.3.4, підрозділу 8.3 статуту товариства.

Приймаючи рішення, господарським судом враховуються наступні норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

У відповідності до ст.ст. 4 та ст. 46 Закону України „Про господарські товариства”, акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

В акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням

загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

Враховуючи статутні повноваження ради товариства ВАТ „Віньковецький консервний завод” та повноваження і мета створення наглядової ради акціонерного товариства, які передбачені вказаним вище Законом, рада товариства є тим же органом і з тими ж повноваженнями що і спостережна рада. Вказана обставина також підтверджується п.8.1 статуту позивача з урахуванням змін та доповнень до нього, зареєстрованих Віньковецькою райдержадміністрацією 17.01.2002 р.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладався без надання згоди голові правління радою товариства всупереч вимог статуту, а виписка з протоколу загальних зборів № 1 від 22.03.2008 р. не оцінюється господарським судом в розумінні ст.36 ГПК України як доказ, оскільки вона не завірена у встановленому законодавством порядку а також, якщо її і оцінювати як доказ, то у ньому відсутнє погодження вищого органу управління товариством на укладання саме цієї спірної угоди, а лише надано дозвіл на підготовку документів та майна до наступної реалізації.

В підтвердження зазначеного належить також відмітити, що спостережна рада проводила засідання 20.02.2009 р. розглядаючи заяву виконуючої обовязки голови правління товариства Вуйлової Г.В. про її звільнення, тобто у день укладання спірної угоди, а тому, могла і розглянути питання про погодження такої угоди у відповідності до п-п а) п.8.3.4 статуту з урахуванням змін, зареєстрованих Віньковецькою райдержадміністрацією 09.12.2002 р.

Сумнівність у розумінні ст. 43 ГПК України, якщо і вважати вказану виписку доказом, викликає також бездіяльність Віньковецької державної нотаріальної контори щодо її завіряння і відсутність доказів належного скликання та проведення зборів акціонерів з урахуванням вимог 43 Закону України „Про господарські товариства” та п. 8.2.7 статуту товариства.

Крім цього, сторонами не подано будь-яких доказів, які б свідчили про подальше схвалення спірної угоди товариством у відповідності до ст. 241 Цивільного кодексу України, навіть у разі перевищення виконуючою обовязки повноважень голови правління щодо укладання такої угоди, а відповідачем не подано доказів оплати придбаного нерухомого майна.

Також, якщо врахувати доведену позивачем обставину про відсутність будь-яких активів позивача після укладання спірної угоди, то фактично реалізована остаточна значна частина активів позивача свідчить про його ліквідацію внаслідок відсутності будь-яких активів для здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, позивачем не дотримано вимог ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Хоча і спірну угоду і укладено відповідачем як фізичною особою, проте, характеризуючи придбане нерухоме майно, як майно не призначене для задоволення особистих потреб фізичної особи громадянина, наявність державної реєстрації фізичної особи як підприємця і твердження самого відповідача про придбання його з метою здійснення підприємницької діяльності, узгоджується із ст.ст. 1, 21 ГПК України, що передбачає підсудність даного спору у господарському судочинстві і виключає підсудність, передбачену нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого на подання позовної заяви про визнання недійсними угод боржника регламентовано ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У відповідності до п.2 ч.2 ст. 16, ч.1ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, є які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене вище, а також порушення вказаних вище норм чинного законодавства сторонами під час укладання спірного договору, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог які відповідно підлягають задоволенню а спірний договір визнанню недійсним.

Керуючись п.2 ч.2 ст. 16, ч.1ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 та ст. 46 Закону України „Про господарські товариства”, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 1, 21, 36, 43, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажі частини комплексу від 20.02.2009 р., посвідчений нотаріусом Віньковецької державної нотаріальної контори Макаровою Н.В., укладений між ВАТ „Віньковецький консервний завод” смт Віньківці та громадянкою ОСОБА_1 смт Віньківці (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Копії даного рішення надіслати в адреси позивача, відповідача та третьої особи.

Оскільки в судовому засіданні 17.09.2010р. оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлений та підписаний 22.09.2010р.

Суддя