ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" жовтня 2010 р.Справа № 4/1458-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Волочиського району електромереж м. Волочиськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 682,29 грн. - боргу за використану електроенергію, 57,27 грн. - пені, 8,62 грн. - 3% річних, 6,13 грн. - інфляційних втрат
Суддя Л.П. Баула
Представники сторін:
позивача: Легкодух М.М. за довіреністю №83 від 11.01.2010р.
відповідача: не зявився
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 682,29 грн. - боргу за використану електроенергію, 57,27 грн. - пені, 8,62 грн. - 3% річних, 6,13 грн. - інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №632 від 01.12.2006р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - субєктам підприємницької діяльності та додатків до нього.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
01.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією “Хмельницькобленерго” в особі Волочиського району електромереж м. Волочиськ (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (споживач) укладено договір №632 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - субєктам підприємницької діяльності.
Відповідно до розділу 1 зазначеного договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.
Відповідно до пунктів 2.3.3., 3.1.1. договору відповідач зобовязався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, регульовані цим договором.
Вказаний договір укладено на строк до 31.12.2006р. й він вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не надійде письмова заява однієї з сторін про припинення договору або про перегляд його умов (п. 9.4).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи рапорту про відпуск електроенергії, що подавався відповідачем до Волочиського РЕМ, в рапорті від 26.09.2008р. попередній показ - 1000, останній показ -01900, різниця 900.
Відповідно до рахунку-фактури за спожиту електричну енергію за жовтень 2008 року сума оплати за активну електроенергію у відповідача складала 708,62 грн.
22.03.2010р. посадовою особою Волочиського РЕМ Кузьміновим В.П., за участю представника споживача, проведено контрольне зняття показів електролічильника типу «Меркурій» і встановлено фактичний показник 03341.
Відповідно до розрахунку величини вартості спожитої електричної енергії, проведеного провідним інженером маркетингу та збуту е/е РЕМ Воронюком А.В., фактична спожита від електромереж електроенергія, що підлягає оплаті відповідачем становила 1322,88 грн.
Позивачем відповідачу виставлено рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію №632 від 22.03.2010р. на суму 1322,88 грн.
Відповідачем умови договору належним чином виконані не були, розрахунки за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не проведені, внаслідок чого утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становить 682,29 грн.
Згідно п. 4.2.1. договору №632 від 01.12.2006р. за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Згідно з умовами даного договору позивачем нараховано відповідачу 57,27 грн. пені за період з 01.03.2010р. по 31.07.2010р., 8,62 грн. - 3% річних за період 01.03.2010р. по 31.07.2010р., 6,13 грн. - інфляційних втрат за березень 2010р. та виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури, а саме:
-на сплату пені №632 від 22.03.2010р. на суму 11,84грн., №632 від 22.04.2010р. на суму 11,46 грн., №632 від 24.05.2010р. на суму 10,32 грн., №632 від 21.06.2010р. на суму 10,83 грн., №632 від 24.07.2010р. на суму 12,82 грн.;
-на сплату 3% річних №632 від 22.03.2010р. на суму 1,73 грн., №632 від 22.04.2010р. на суму 1,68 грн., №632 від 24.05.2010р. на суму 1,51 грн., №632 від 21.06.2010р. на суму 1,68 грн., №624 від 21.07.2010р. на суму 2,02 грн.;
-на сплату інфляційних втрат №632 від 22.03.2010р. на суму 6,13 грн.
Оскільки відповідач, взяті на себе зобовязання згідно умов договору №632 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - субєктам підприємницької діяльності від 01.12.2006р. належним чином не виконав, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача 682,29 грн. - боргу за використану електроенергію, 57,27 грн. - пені, 8,62 грн. - 3% річних, 6,13 грн. - інфляційних втрат.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.
Дослідивши надані докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №632 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-субєктам підприємницької діяльності від 01.12.2006р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Враховуючи невиконання відповідачем зобовязань, визначених умовами договору №632 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - субєктам підприємницької діяльності від 01.12.2006р. щодо оплати вартості електричної енергії, правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті електроенергії в розмірі 682,29 грн.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню. Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 57,27 грн.
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1. договору №632 від 01.12.2006р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-субєктам підприємницької діяльності сторони передбачили нарахування пені за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, а саме: споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши правильність нарахування розміру пені з врахуванням положень ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 57,27 грн. за період з 01.03.2010р. по 31.07.2010р.
Що стосується нарахування 3% річних, суд приймає до уваги приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про правомірність нарахування 8,62 грн. - 3% річних за період з 01.03.2010р. по 31.07.2010р., 6,13 грн. - інфляційних втрат за березень 2010р.
З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД
ВИРІШИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Волочиського району електромереж м. Волочиськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про стягнення 682,29 грн. - боргу за використану електроенергію, 57,27 грн. - пені, 8,62 грн. - 3% річних, 6,13 грн. - інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Волочиського району електромереж (м. Волочиськ, вул. Копачівська, 2а, код ЄДРПОУ 22764755; р/р 2603830100987 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 315784) 682,29 грн. (шістсот вісімдесят дві гривні двадцять девять копійок) - боргу за використану електроенергію, 57,27 грн. (пятдесят сім гривень двадцять сім копійок) - пені, 8,62 грн. (вісім гривень шістдесят дві копійки) - 3% річних, 6,13 грн. (шість гривень тринадцять копійок) - інфляційних втрат, 102,00 грн. ( сто дві гривні) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя
Віддруковано 3 примірника:
1 до справи,
2 позивачу,
3 відповідачу.
Судове рішення № 12046493, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 05.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/1458-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: