Постанова № 12046424, 26.10.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2010 р. Справа № 6/62-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Понтифік", ідентифікаційний код 32022114, пров. Готельний, 9, оф. 101, м. Херсон,

до Інспекції по державному технічному нагляду Херсонської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код 21280647, вул. Маяковського 6/29, м. Херсон,

про визнання рішення не чинним

за участю представників сторін:

від позивача: Величко М.Л., довіреність б/н від 07.06.2010 р.;

від відповідача: Корнєєв М.П., Рубан Т.Г., довіреність № 1-12/24 від 20.09.2010 р.;

в с т а н о в и в:

Справу порушено ухвалою суду від 23.01.2008р.

За позовом ТОВ "Правовий центр "Понтифік", позивач, просить визнати нечинним рішення Інспекції по державному технічному нагляду Херсонської обласної державної адміністрації, відповідача, викладеного в листі за №18-1140/23 щодо відмови у державній реєстрації прав власності на сільськогосподарську техніку та інвентар і просить зобов’язати відповідача провести державну реєстрацію сільськогосподарської техніки та сільськогосподарського інвентарю, зазначених у рішенні господарського суду Херсонської області від 19.11.2007р. по справі №1/371-ПН-07. Позивач стверджує, що дії та рішення відповідача створюють перешкоди щодо користування та розпорядження власником ТОВ "Правовий центр "Понтифік" належним йому майном, а тому мають бути визнані нечинними.

Ухвалою суду від 05.03.2008 року зупинялося провадження у цій справі до розгляду господарським судом Херсонської області справи № 1/371-ПН-07 та набрання рішенням по справі законної сили, в якій розглядалося питання про право власності позивача на сільськогосподарську техніку та інвентар, про які позивач заявляв вимогу до відповідача про їх реєстрацію.

Ухвалою суду від 04.10.2010 року провадження у справі поновлено у зв'язку з тим, що набрало законної сили рішення господарського суду Херсонської області від 01.02.2008р. по справі №1/371-ПН-07.

Позивач подав до суду 26.10.2010 року листа з додатковими поясненнями, доводами та документами, якими обґрунтовує позовні вимоги. Відповідно до зазначеного листа позивач обґрунтовує підстави виникнення прав власності на сільськогосподарську техніку та інвентар. Так, позивач, визнаючи, що рішення господарського суду Херсонської області від 19.11.2007р. по справі №1/371-ПН-07, скасоване та не може бути покладене в основу судового рішення у цій справі, стверджує, що право на отримання у власність сільськогосподарської техніки та інвентаря, що заявлені до державної реєстрації, виникло у позивача ТОВ "Правовий центр "Понтифік", за відповідними правочинами 2003 та 2005 років, учасником яких були ЗАТ "АФ Радан" та його правонаступник ЗАТ "АФ Колос" та ХОД АППБ «Аваль». Оскільки, як стверджує позивач, з об’єктивних причин він не зміг зареєструвати майно за собою. Вважає, що правовстановлюючим документом, який підтверджує його право власності на майно, та відповідно, право на державну реєстрацію сільськогосподарської техніки та інвентаря, є ухвала господарського суду від 03.07.2006 року по справі №14/173 та акт приймання-передачі від 14.07.2006 року. Позивач вважає, що на підставі зазначених документів він правомірно може вимагати від відповідача здійснення державної реєстрації сільськогосподарської техніки та інвентаря різних найменувань та модифікацій, що вказані у позовній заяві, у кількості 108 одиниць, у тому числі: борони, сівалки, розкидувачі добрив, оприскувачі, комбайни, жатки, плуги, плоскорізи, культиватори, трактори.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

          Представники відповідача позовні вимоги не визнають, вважають, що у разі надання позивачем до відповідача сільськогосподарської техніки та механізмів у відповідності до положень «Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», то відповідачем буде здійснена їх державна реєстрація.

Позивач та відповідач подали до суду заяву сторін із мировою угодою.

За текстом мирової угоди сторони виклали своє бачення суті спору наступним чином. Сторони зазначають (том 1 а.с. 85), що лист відповідача від 18.01.2008р. за №18-1140/23 на адресу позивача є листом-роз’ясненням процедури реєстрації. Сторони посилаються на п.4 мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.07.2006р. у справі № 14/173-06, вважаючи, що право приватної власності на перелічене за її текстом майно перейшло до ТОВ "Правовий Центр "Понтифік" на підставі якого сторонами тієї мирової угоди підписано акт від 14.07.2006р. прийому-передачі майна.

Сторони посилаються також на рішення господарського суду Херсонської області від 19.11.2007р у справі №1/371-ПН-07 яким, на їх погляд, підтверджено право власності позивача на сільськогосподарську техніку та інвентар, про які позивач заявляв вимогу до відповідача про їх реєстрацію. Причинами відмови у реєстрації відповідачем заявленої позивачем сільськогосподарської техніки та інвентарю сторони вказують відсутність у позивача (ТОВ «Правовий центр «Понтифік») технічних паспортів з відміткою про зняття зазначеної техніки з реєстрації. Крім того, сторони констатують у мировій угоді, що зазначена техніка знаходиться на обліку в Інспекції державного технічного нагляду Запорізької Облдержадміністрації, де зареєстрована вона за іншою юридичною особою –ТОВ АФ «Агро-Люкс».

В досягнутих сторонами умовах примирення, які викладені ними у п.2 тексту мирової угоди також йдеться про те, що позивач відмовляється від позовних вимог, а відповідач визнає та не оспорює право власності позивача і зобов'язується в добровільному порядку вчинити дії щодо державної реєстрації на ім'я ТОВ "Правовий Центр "Понтифік" рухомого майна, а саме сільськогосподарської техніки та сільськогосподарського інвентарю, перелік яких наведено в ухвалі господарського суду Херсонської області від 03.07.2006р., акті прийняття-передачі від 14.07.2006р. та рішенні господарського суду Херсонської області від 19.11.2007р.

За текстом мирової угоди зазначено, що заявлена позивачем до реєстрації техніка та інвентар на даний час знаходиться на обліку в Інспекції державного технічного нагляду Запорізької Облдержадміністрації, де зареєстрована вона за іншою юридичною особою - ТОВ АФ «Агро-Люкс».

Заслухавши представників сторін, дослідивши текст і викладені у ньому умови мирової угоди та додані до мирової угоди документи, суд приходить до висновку, що умови примирення не можуть бути прийнятими судом.

Відповідно до положень ст. 113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

Рішення господарського суду Херсонської області по справі №1/371-ПН-07 від 19.11.2007р. скасоване за нововиявленими обставинами та прийняте нове рішення від 01.02.2008р., яким ТОВ "Правовий центр "Понтифік", тобто позивачеві у цій справі, було відмовлено у визнанні права власності на сільськогосподарську техніку та інвентар, які були заявлені до державної реєстрації. В основу судового рішення від 01.02.2008р. по справі №1/371-ПН-07 були покладені факти що мають юридичне значення, в тому числі, що майно, про визнання права власності на яке заявило ТОВ “Правовий центр “Понтифік”, - є чужим майном, що станом на 19.11.2007р. не належало ні ЗАТ “Агрофірма “Колос” (також, “Радан” чи “Титанік”) ні ТОВ “Правовий центр “Понтифік”. Крім того, суд констатував, що мирова угода, яка затверджена ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.07.2006р. про припинення провадження у справі №14/173-06 та акт приймання передавання від 14.07.2006р. не є правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності зазначених юридичних осіб.

Таким чином, позивач не є власником сільськогосподарської техніки та інвентаря, з заявою про реєстрацію яких він звернувся до Інспекції по державному технічному нагляду Херсонської обласної державної адміністрації (відповідача).

Предмет мирової угоди, таким чином, суперечить праву, яким наділені сторони в адміністративній справі та не ґрунтується на належних сторонам цивільних правах. Як зазначено у позовній заяві, предметом позову є рішення Інспекції по державному технічному нагляду Херсонської обласної державної адміністрації про відмову у державній реєстрації прав власності на рухоме майно, яке, на думку позивача, було викладене в листі за №18-1140/23 від 18.01.2008 року. Відповідно же до листа за №18-1140/23 від 18.01.2008 року, відповідач не відмовляв заявникові-позивачеві у державній реєстрації техніки, а вказав на порядок реєстрації та перелік документів і дій, які заявник має вчинити для реалізації права на державну реєстрацію технічних засобів.

Право власності не є предметом спору між позивачем і відповідачем у цій справі, оскільки позов є адміністративним, а тому сторони не можуть включати питання щодо визнання права власності до тексту мирової угоди. Більше того, спірність права власності на сільськогосподарську техніку та інвентар випливає також з самого тексту підписаної сторонами мирової угоди, де сторони вказують на наявність спору про право власності на заявлене до реєстрації майно, оскільки воно зареєстроване за іншими особами.

Отже, суд не може визнати умови примирення сторін та продовжує розгляд справи по суті.

Розглянувши правовідносини, що склалися між позивачем і відповідачем, та законодавство, що їх регулює, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до «Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», далі Правила, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 11.06.2004 року № 221 та, які були зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.06.2004 р. за № 772/9371, що діяли на час виникнення відносин між сторонами, відповідач здійснював державну реєстрацію машин, метою якої є забезпечення єдиного обліку машин, контролю за відповідністю їх ідентифікаційних номерів, конструкцій та технічного стану діючим в Україні правилам, нормативам і стандартам.

Відповідно до розділу 2 зазначених Правил реєстрація машин здійснюється на підставі заяви власника і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання машин, відповідність конструкції машин технічним вимогам. Для реєстрації машин, що перебували в експлуатації і зареєстровані в інспекції Держтехнагляду, крім названих документів, додаються свідоцтва про реєстрацію машин з відміткою про зняття машини з обліку попереднім власником. Реєстрація машин проводиться за умови попередньої оплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також платежів за огляд машин, реєстрацію або перереєстрацію тощо.

Державна реєстрація техніки, як видно з Правил, не здійснюється лише на підставі заяви особи, як про це просив позивач. Реєстрація техніки здійснюється за заявою власника, який фактично і юридично володіє нею та надає її для технічного огляду, перевірки стану та виконання інших дій і формальностей.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з заявою (том 1 а.с. 17, без номера і без дати її відправлення) про державну реєстрацію сільськогосподарської техніки та інвентаря, в якій вказав його перелік. В той же час, ця заява не містить відомостей про її надходження до відповідача. Позивач не надавав відповідачеві для огляду заявлену техніку, не надав документів на техніку, не здійснив оплату податків і зборів тощо.

Відповідач листом за №18-1140/23 від 18.01.2008 року ( а.с. 20) без посилання на дату і вхідний номер заяви ТОВ «Правовий центр «Понтифік», повідомив заявникові-позивачеві, що для здійснення державної реєстрації техніки необхідно надати її для здійснення технічного огляду, надати відповідні документи, тощо.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

За таких обставин відповідач правомірно роз’яснив позивачеві про умови і порядок державної реєстрації.

Таким чином, лист відповідача за №18-1140/23 від 18.01.2008 року має консультативний характер, є роз’ясненням прав особі, яка звернулася до публічної адміністрації, зміст цього листа не містить дій чи бездіяльності органу влади які би порушували права позивача, а тому не створює публічно-правового спору між сторонами.

Отже, позов заявлено безпідставно.

Керуючись ст.2, 6, 158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У позові відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя           П.Д. Пригуза

          Повний текст постанови підписано                                         29.10.2010 року.