Рішення № 12046387, 12.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 67/63-10

вх. № 7462/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Подорожній П.П., директор, наказ від 27.08.2008 р., Білогай О.В., головний бухгалтер, наказ від 02.01.2009 р.

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом ТОВ "Оскол", м. Ізюм

до ПП "Агро-продукт", м. Харків

про стягнення 87432,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскол" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Агро-Продукт" про стягнення грошових коштів у розмірі 87432,49 грн. за договором купівлі-продажу № 1404-02 від 14.04.2009 р., а також витрат по оплаті державного мита в розмірі 874,33 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16 вересня 2010 року о 15:00 годині.

13.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав супровідним листом витребувані документи (вх. № 19029).

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2010 р. наполягає на заявлених позовних вимогах та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 16.09.2010 р. не з"явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 19 серпня 2010 року документів не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 28.09.2010 р. о 14:45 годині.

28.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав заяву (вх. № 20765), в якій просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: уточнення позовних вимог від 27.09.2010 р., виписки з особового банківського рахунку від 13.09.2010 р. та від 20.09.2010 р.

28.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав уточнення позовних вимог (вх. № 20788), в яких зазначив, що відповідачем була частково здійснена оплата за отриману пшеницю, у зв"язку з чим сума позовних вимог позивача до відповідача станом на 27.09.2010 р. становить 20000,00 грн. - сума основного боргу, 2423,26 грн. - 3% річних, 6132,52 грн. - інфляційні.

Суд прийняв дані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2010 р. наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням наданих уточнень.

Представник відповідача в судове засідання 28.09.2010 р. не з"явився, витребуваних попередніми ухвалами суду від 19.08.2010 р. та від 16.09.2010 р. документів не надав та про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 12.10.2010 р. о 11:00 годині.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2010 р. наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням наданих уточнень та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу – 20000,00 грн., 2423,26 грн. - 3% річних, інфляційні нарахування в сумі 6132,52 грн., судові витрати покласти на відповідача з вини якого виник спір.

Представник відповідача у судове засідання 12.10.2010 р. не з"явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки. Також, до господарського суду Харківського суду повернулась Ухвала від 19.08.10 р., про порушення провадження у справі з відміткою «за перебігом строку зберігання».

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 19 серпня 2010 року, 16.09.10 року, 28.09.10 року оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 61124, м. Харків, вул. Матросова, б. 12, кв. 35.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 19.08.10 р., 16.09.10 р., 28.09.10 р., 12.10.10 р., сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14.04.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСКОЛ» Позивач) уклало із приватним підприємством «АГРО- ПРОДУКТ» (Відповідач) Договір купівлі-продажу № 1404-02 (Договір) про продаж пшениці 6 класу («Товар») у кількості 388,205 т. за ціною 815 грн. за 1 тонну й 57,720 т. за ціною 810 грн. за 1 тонну, всього в кількості 445,930 тонн +/-10% на загальну суму 363140,28 грн, у тому числі ПДВ 60523.38 грн.

Передача Товару від Продавця Покупцеві на підставі п.4.1 Договору здійснюється в період з 14 по 24 квітня 2009 року.

Згідно п. 4.3 Договору - Датою передачі товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п.6.1 Договору - Приймання - Передача товару ведеться вповноваженими представниками Покупця й Продавця на ЗАТ « Борова-Агро» та ДП ДАК «Хліб України» Ізюмський ДКХП.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний надати Покупцеві оригінали квитанцій зі складу не пізніше дня передачі товару.

Виконуючи умови Договору Продавець (Позивач) 14 квітня 2009 року згідно накладній № 1404 передав Покупцеві (Відповідачеві) пшеницю, вагою 388,205 тонн на суму 316387,08 грн, шляхом списання її по облікам ДП ДАК «Хліб України» Ізюмський ДКХП», з наданням згідно п.6.4 Договору всіх документів.

Аналогічним чином Продавець 15 квітня 2009 року по накладній № 1404-1 передав Покупцеві пшеницю, вагою 57,720 тонн на суму 46753,20 грн, шляхом списання її по облікам ЗАТ «Борова-Агро», з наданням усіх документів.

П.7.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язується зробити часткову передоплату вартості товару, що поставляється в межах діючого Договору, шляхом перерахування відповідних коштів на банківський рахунок Постачальника, або передачі наявних коштів у касу Продавця «31» вересня 2009 року.

28 квітня 2009 року Позивач звернувся до Відповідача із пропозицією викласти п. 7.1 Договору в наступній редакції: «Покупець зобов'язується зробити оплату вартості товару, що поставляється в межах Договору, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника в строк до 30 квітня 2009 року. Відповідач не відмовився від такої зміни й запропонував провести переговори для складання й підписання додаткової угоди, однак сам усіляко зривав такі зустрічі.

Як вбачається з матеріалів справи, за отриманий товар, Відповідач зробив оплату шляхом перерахування коштів у загальній сумі 283140,28 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме: платіжним дорученням від 17.04.2009 р. № 429 у сумі 163000,00 грн; платіжним дорученням від 22.04.2009 р. № 445 у сумі 140,28 грн; платіжним дорученням від 23.04.2009 р. № 450 у сумі 20,00 грн; платіжним дорученням від 27.04.2009 р. № 467 у сумі 50,00 грн; платіжним дорученням від 06.08.2009 р. № 916 у сумі 20000,00 грн; платіжним дорученням від 14.09.2009 р. № 1153 у сумі 30000,00 грн; платіжним дорученням від 22.09.2009 р. № 1225 у сумі 50000,00 грн; платіжним дорученням від 28.09.2009 р. № 1256 у сумі 10000,00 грн; платіжним дорученням від 09.12.2009 р. № 1484 у сумі 5000,00 грн; платіжним дорученням від 03.08.2010 р. № 1509 у сумі 4930,00 грн.

Пунктом 4.1. договору було передбачено, що відповідач зобов'язаний передати позивачу товар у строк з 14 квітня до 24 квітня 2009р.

В порушення даної умови договору і ст. 526 Цивільного Кодексу України, відповідач не передав у власність позивача відповідний товар на 80000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачеві претензію № 2607/10 від 26.07.2010 р, з вимогою про сплату суми заборгованості, оплатити протягом місяця з моменту отримання листа (а.с. 33).

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням наданим відповідаче уточнень, які були прийняті судом, відповідач сплатив частину суми основновного боргу, а саме: платіжним дорученням від 26.08.2010 р. № 1532 у сумі 10000,00 грн., платіжним дорученням від 20.08.2010 р. № 1904 у сумі 20000,00 грн., платіжним дорученням від 06.09.2010 р. № 1925 у сумі 10000,00 грн., платіжним дорученням від 13.09.2010 р. № 1949 у сумі 10000,00 грн., платіжним дорученням від 20.09.2010 р. № 1965 у сумі 10000,00 грн..

Таким чином, не сплаченою сумою боргу залишається 20000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та банківськими виписками (а.с. 89-90).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 265446,06 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Враховуючи те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 20000,00грн. правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 961,64грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Пунктом 8.1 Договору передбачене, що у разі порушення зобов'язань, які виникають із діючого Договору, сторона несе повну відповідальність, зазначену даним Договором і (або) правом, застосовним до даного Договору.

Відповідно до п.9.2 - «Договір укладений строком до 31 грудня 2009 року», згідно п.9.3 - «Закінчення строку даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки у зобов"язанні встановлено строк його виконання, то, відповідно до ч. 1 ст. 530, ст. 692 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Керуючись ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язанні, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 2423,26 грн. - 3% річних, інфляційні нарахування в сумі 6132,52 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

          На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю з урахуванням наданих уточнень.

Стягнути з Приватне підприємство «АГРО-ПРОДУКТ» (61124, м. Харків, вул. Матросова, 12 кв.35, р/р 260060133291 ВАТ «Ощадбанк Росії» м. Київ, МФО 320627, ІПН 323354820328, св-во платника ПДВ № 29016798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКОЛ» (64300, г.Ізюм, вул. Фрунзе, 29кв.З, р/р 26003301760376 ф. «Промінвест Банк» м.Ізюм, МФО 351492, ЄДРПОУ 30712924 св-во 100145156, ІПН 307129220250) суму основного боргу в сумі 20000,00 грн., 2423,26 грн. - 3% річних, інфляційні нарахування в сумі 6132,52 грн., державного мита в сумі 285,55 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення по справі № 67/63-10 складено та підписано 18 жовтня 2010 року.