Рішення № 12045975, 02.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.10                                                                                           Справа№ 32/151 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-технологічне підприємство „Промтехмаш”, м.Київ.

До відповідача: Приватного підприємства „Фінансово-Промислова компанія „Каскад”, м.Львів.

Про стягнення 306114,24 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сілецька Л.В. –представник (довіреність №1 від 03.01.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-технологічне підприємство „Промтехмаш”, м.Київ до Приватного підприємства „Фінансово-Промислова компанія „Каскад”, м.Львів про стягнення 306114,24 грн. з яких 300 000,00 грн. основний борг, 6114,24 грн. пеня.

Ухвалою суду від 09.09.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.09.2010р. Розгляд справи відкладався на 12.10.2010р. та на 02.11.2010р. з підстав вказаних в ухвалах суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач втретє не з»явився в судове засідання, вимог ухвал суду не виконав, доказів витребуваних судом не надав, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням № 79026 0189103 3 про вручення йому 25.10.2010р. ухвали суду від 12.10.2010р.

Станом на 02.11.2010р. від відповідача відзив, витребувані судом документи, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд,-

встановив:

24.06.2010р. між ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад»(продавець) та ТзОВ «Виробничо-технологічне підприємство «Промтехмаш»(покупець) було укладено договір № 906 (далі по тексту –договір) згідно умов якого продавець зобов»язується передати у власність покупця колісні пари залізнични вагонів, вісь типу РУ 1 суцільнокатані з товщиною бандажу 70-75 м.м., які пройшли опосвідчення в умовах ДЕПО (далі –товар), а покупець зобов»язується прийняти його та оплатити на умовах договору.

Згідно п.3.1., п.3.2 договору загальна вартість договору становить 640000,00 грн. включаючи ПДВ. Оплата проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця: передоплата в розмірі 300000,00 грн. –на протязі 20-ти днів з дня підписання даного договору, решту 340000,00 грн. –на протязі 10-ти календарних днів з дня отримання товару.

Позивач на виконання умов договору здійснив передоплату в сумі 300000,00 грн. згідно платіжних доручень № 33 від 12.07.2010р. на суму 150000,00 грн. та № 35 від 14.07.2010р. на суму 150000,00 грн.

Згідно п.4.2. договору відповідач повинен був поставити товар на протязі 30-ти днів після підписання договору, тобто не пізніше 24.07.2010р., однак поставки не провів.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 104/1 від 02.08.2010р. в якій вимагав поставити товар або повернути суму попередньої оплати. Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 300000,00 грн. передоплати.

Крім того, позивач на підставі п.5.2. договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 6114,24 грн.

Отже заборгованість відповідача складає 306114,20 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно п.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.3.2. договору позивач перерахував відповідачу 300000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 35 від 14.07.2010р. на суму 150000,00 грн. та № 33 від 12.07.2010р. на суму 150000,00 грн.

Відповідач згідно умов п. 4.2. договору зобов»язаний був поставити товар на протязі 30 днів після підписання договору, тобто не пізніше 24.07.2010р.

У зв»язку з тим, що відповідач не виконав свого зобов»язання щодо поставки позивач звернувся до нього з претензією вих. № 104/1 від 02.08.2010р., яка була отримана наручно, про що свідчить печатка і підпис відповідача та залишена без відповіді та задоволення.

Згідно п.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак позивач правомірно ставить вимогу про стягнення з відповідача суми попередньої оплати 300000,00 грн.

Щодо нарахованої позивачем пені суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

В п.5.2. договору сторони зазначили, що за прострочку строків передачі товару покупець має право нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такої прострочки від суми проведеної передоплати за товар за весь час користування грошовими коштами з моменту отримання передоплати в свій адрес до моменту передачі товару і/або документів.

З аналізу ст. 549 ЦК України випливає, що пеня застосовується виключно за порушення виконання грошового зобов»язання, а в пункті п.5.2. договору сторони передбачили застосування пені за прострочку строків передачі товару, що не є грошовим зобов»язанням.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Отже, вимога позивача про стягнення пені за порушення відповідачем строків передачі товару задоволенню не підлягає.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів поставки товару або повернення передоплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення частково.

Як вбачається із позовної заяви позивач просить стягнути 300000,00 грн. попередньої оплати та 6114,24 грн. пені, відтак ціна позову становить 306114,24 грн., а позивачем вказано, що ціна позову 300000,00 грн.

Позивач згідно платіжного доручення № 12 від 03.09.2010р. сплатив держмито в сумі 3000,00 грн., відтак з нього підлягає до стягнення в дохід державного бюджету сума недоплаченого ним при поданні позовної заяви держмита, а саме 61,14 грн.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покласти на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627, 629, 693, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фінансово-промислова компанія «Каскад», 79026, м.Львів, вул.Ак.Лазаренка, 1 (кодє ЄДРПОУ 35382611, р/р 26000109803 в ЛФ АБ «Експрес-Банк», МФО 325956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічне підприємство «Промтехмаш», м.Київ, 04073, м.Київ, вул.Фрунзе, 160 Б (код ЄДРПОУ 31408117, р/р 26005301414223 у відділенні ПАТ «Промнівестбанк в м.Львів», МФО 325633) 300000,00 грн. попередньої оплати, 3000,00 грн. держмита, та 231,28 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 6114,24 грн. пені відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технологічне підприємство «Промтехмаш», м.Київ, 04073, м.Київ, вул.Фрунзе, 160 Б (код ЄДРПОУ 31408117, р/р 26005301414223 у відділенні ПАТ «Промнівестбанк в м.Львів», МФО 325633) в дохід Державного бюджету 61,14 грн. держмита.

5. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя