Рішення № 12045670, 01.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.10 Справа № 17/299

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 5551 грн. 38 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача - Шепіль Ю.М., довіреність № 200 від 01.10.2010;

від відповідача - представник не прибув;

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за у сумі 5523,75 грн. та 3% річних у сумі 27,63 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 21.10.2010 та 01.11.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” (позивач у справі), та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі), було укладено договір реструктуризацію заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення від 28.07.2009 (далі Договір), якій діє до 28.07.2011.

Згідно п.1 Договору позивач надає відповідачу розстрочку в погашенні заборгованості з водопостачання та водовідведення, що утворилась за відповідачем станом на 01.07.2009.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2 Договору загальна сума боргу у розмірі 26514 грн., за згодою сторін поділяється на 24 місяці, впродовж яких відповідач повинен сплатити всю суму боргу, у звязку з чим сума помісячного платежу боргу становить 1104,75 грн. на місяць.

Проте, відповідач умови договору порушив та за період з 01.05.2010 по 01.10.2010 платежі не здійснював, у звязку з чим станом на 01.10.2010 за ним утворилась заборгованість у розмірі 5523,75 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 27,63 грн. за період з травня по серпень 2010 року.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору, а також доказів перерахування заборгованості не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу розстрочку в погашенні заборгованості з водопостачання та водовідведення на 24 місяці з помісячною оплатою 1104,75 грн. в період дії договору з 28.07.2009 по 28.07.2011.

Відповідач, в порушення умов договору за період з 01.05.2010 по 01.10.2010 платежі не здійснював, у звязку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 5523,75 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 27,63 грн. з травня по серпень 2010 року.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, а також пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно зі статтею 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, буд.166, ідентифікаційний код 35554719, борг у сумі 5523,75 грн., 3% річних у сумі 27,63 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 04.11.2010.

Суддя О.С. Фонова