Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2010 р. Справа № 6/128-09/20-10
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
до 1. Баришівської районної ради
2. Дернівської сільської ради
про визнання права державної власності на цілісний майновий комплекс Баришівської інкубаторно-птахівничої станції та витребування державного майна з чужого незаконного володіння
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від прокуратури: не з’явився
від позивача: Клименко О.А., довір. № 4 від 14.01.2010 р.
від відповідача 1: Пухир М.Б., довір. № 02-20/91 від 16.08.2010 р.
від відповідача 2: Пухир М.Б., довір. № 118 від 13.09.2010 р.
Обставини справи:
У січні 2009 року Баришівський міжрайонний прокурор (далі –прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Баришівської районної ради (далі - відповідач-1) та Дернівської сільської ради (далі –відповідач-2) про визнання права державної власності на цілісний майновий комплекс Баришівської інкубаторно-птахівничої станції та витребування державного майна з чужого незаконного володіння.
Прокурор в порядку ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»звернувся з позовом на захист інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі –позивач).
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на незаконне переведення Баришівської інкубаторно-птахівничої станції з державної власності у комунальну на підставі рішення Баришівської районної ради № 154-16-4 від 30.07.2004 р. «Про передачу об’єкта Баришівської інкубаторно-птахівничої станції у комунальну власність», у зв’язку з чим прокурор просив суд визнати право державної власності на цілісний майновий комплекс - Баришівську інкубаторно-птахівничу станцію, що знаходиться по вул. Павлівська, 2 в с. Дернівка Баришівського району Київської області, витребувати з незаконного володіння зазначений цілісний майновий комплекс у відповідача-2 та повернути його Регіональному відділенню ФДМУ по Київській області, визнати незаконним та скасувати рішення Баришівської районної ради № 154-16-4 від 30.07.2004 р. «Про передачу об’єкта Баришівської інкубаторно-птахівничої станції у комунальну власність» та рішення Дернівської сільської ради № 17 від 24.03.2008 р. «Про дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності», а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.05.2008 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 28.08.2009 р. у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.-16.12.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 28.08.2009 р. у справі № 6/128-09 скасовано частково та прийнято нове рішення, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. Так, суд постановив - визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області право власності на Баришівську інкубаторно-птахівничу станцію як цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Дернівка, вул. Павлівська; витребувати з незаконного володіння Баришівської районної ради Київської області цілісний майновий комплекс Баришівської інкубаторно-птахівничої станції та повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області; визнати незаконним та скасувати рішення Баришівської районної ради від 30.07.2004 р. № 154-16-4 «Про передачу об'єкта Баришівської інкубаторно-птахівничої станції у комунальну власність»; в іншій частині позовних вимог відмовити.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2010 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.-16.12.2009 р. та рішення господарського суду Київської області від 28.08.2009 р. скасовано, а справу № 6/128-09 направлено на новий розгляд.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що судами не було з’ясовано питання щодо прийняття уповноваженим органом рішення, відповідно до норм чинного законодавства, про передачу державного майна –Баришівської інкубаторно-птахівничої станції з державної в комунальну власність.
Крім того, рішення про прийняття Баришівської інкубаторно-птахівничої станції з державної в комунальну власність було здійснено на підставі розгляду листів Баришівської райдержадміністрації № 149 від 30.07.2004 р. та РВ ФДМ України по Київській області, останній з яких не досліджувався судами.
Відповідно до резолюції Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. матеріали справи № 6/128-09 передані для розгляду судді Бабкіній В.М.
Розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 03.09.2010 р. представник прокуратури заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи, передбаченого ч. 1 ст. 69 ГПК України, присутні представники сторін не заперечили.
Клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи судом були задоволені.
03.09.2010 р. представником відповідача-1 було надано суду пояснення у справі, відповідно до яких Баришівська районна рада зазначила, що вимоги позивача є незаконними і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач зазначає, що згідно довідки Київського обласного управління статистики України за № 3981 та Статуту, Баришівська інкубаторно-птахівнича станція є державним підприємством.
Як вбачається з матеріалів справи, Баришівська районна рада Київської області діяла в межах повноважень та рішення № 154-16-4 приймала в межах чинного законодавства України. Заборони, на час прийняття рішення, щодо прийняття у комунальну власність Баришівської інкубаторно-птахівничої станції не було.
Районна рада неодноразовими зверненнями намагалась встановити, хто є органом управління і власником підприємства.
Всі дії з питань прийняття у комунальну власність були відомі Регіональному відділенню Фонду державного майна України у Київській області, на час прийняття у комунальну власність Баришівської інкубаторно-птахівничої станції, яка згідно Статуту була державним підприємством, але в реєстрі державного майна України не знаходилась. Жодних документів, підтверджуючих законність перебування станції в державній власності до 2004 року, позивачем не було надано.
Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»визнано об'єкти загальнодержавного значення, до яких Баришівська ІПС не відноситься.
В свою чергу, за твердженням відповідача-1, позивач не надав доказів перебування у державній власності майна станції.
Відповідно до листа Міністерства аграрної політики України № 37-24-1-11/7793 від 02.07.2004 р. Баришівська інкубаторно-птахівнича станція не входила до сфери управління Мінагрополітики, питання приватизації об'єктів права комунальної власності відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
Враховуючи відсутність державних органів управління підприємством, прохання директора Баришівської інкубаторно-птахівничої станції (лист № 48 від 06.07.2004 р.) та Баришівської райдержадміністрації (лист № 149 від 30.07.2004 р.), вищезазначене підприємство було прийнято у комунальну власність Баришівського району.
17.09.2004 р. Баришівська районна рада Київської області своїм рішенням № 162-17-4 «Про включення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004 році Баришівську інкубаторно-птахівничу станцію»включили до переліку зазначене підприємство шляхом викупу, делегувавши повноваження Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Київській області щодо проведення приватизації даної станції у відповідності з діючим законодавством України.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Київській області від 04.01.2005 р. № 14-25-2/1 було прийнято рішення щодо приватизації комунального підприємства Баришівської інкубаторно-птахівничу станції шляхом перетворення в колективне сільськогосподарське підприємство.
Окрім цього, позивач ставить питання про скасування рішення Дернівської сільської ради за № 17 від 24.03.2008 р. «Про дозвіл на оформлення свідоцтва на право власності».
На думку відповідача-1, вказане рішення Дернівської сільської ради може бути скасоване лише в тому випадку коли буде доведено обставини незаконного перебування у комунальній власності Баришівської інкубаторно-птахівничої станції, адже дане рішення було прийняте на підставі спірного рішення Баришівської районної ради.
У судовому засіданні 14.09.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача-1 та відповідача-2 проти позову заперечував.
Представник прокуратури у судове засідання 14.09.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 14.09.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Баришівською інкубаторно-птахівничою станцією було направлено на адресу Баришівської районної ради лист № 48 від 06.07.2004 р. з проханням прийняти станцію до районної комунальної власності у зв'язку з тим, що підприємство не входить до сфери управління Мінагрополітики.
В свою чергу, Баришівська районна державна адміністрація направила на адресу Баришівської районної ради лист № 149 від 30.07.2004 р. з проханням винести на розгляд сесії питання передачі об'єкта Баришівської інкубаторно-птахівничої станції у районну комунальну власність.
Рішенням Баришівської районної ради № 154-16-4 від 30.07.2004 р. «Про передачу об’єкта Баришівської інкубаторно-птахівничої станції у комунальну власність»було прийнято у комунальну власність Баришівську інкубаторно-птахівничу станцію, яка знаходиться за адресою: вул. Павлівська, 2 в с. Дернівка Баришівського району, а також передано у оперативне управління та збереження Баришівській райдержадміністрації та затверджено новий статут підприємства.
Рішенням Виконавчого комітету Дернівської сільської ради «Про дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності»№ 17 від 24.03.2008 р. було доручено Баришівському бюро технічної інвентаризації формувати текст свідоцтва про право власності на комплекс будівель і споруд Баришівської інкубаторно-птахівничої станції (інкубаторій, санпропускник, контора, господарський склад, гараж, вбиральня, ворота, огорожа, трансформатор) в с. Дернівка, вул. Павлівська, 2 на громаду району; дозволено Баришівському БТІ зареєструвати свідоцтво про право власності, в установленому порядку на праві комунальної форми власності.
На підставі вказаного вище рішення № 17 від 24.03.2008 р. Дернівською сільською радою було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.05.2008 р. серії ЯЯЯ № 744866, відповідно до якого комплекс будівель і споруд Баришівської інкубаторно-птахівничої станції, а саме - інкубаторій, санпропускник, контора, господарський склад, гараж, вбиральня, ворота, огорожа, трансформатор, перебувають у комунальній власності громади району.
Згідно витягу Баришівського БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18992514 від 28.05.2008 р., право комунальної власності на комплекс будівель і споруд Баришівської інкубаторно-птахівничої станції зареєстроване за громадою району.
Рішенням Баришівської районної ради № 384-28-05 від 27.03.2009 р. шляхом ліквідації було припинено діяльність комунального підприємства «Баришівська інкубаторно-птахівнича станція», що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Баришівського району (комунальної), створено ліквідаційну комісію КП «Баришівська інкубаторно-птахівнича станція».
Як слідує з матеріалів справи, зазначене вище рішення Баришівської районної ради № 154-16-4 від 30.07.2004 р. було прийняте на підставі розгляду листів Баришівської райдержадміністрації № 149 від 30.07.2004 р. та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
В свою чергу, в матеріалах справи відсутній лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, і його існування заперечується самим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області.
Водночас представник відповідача-1 стверджував суду про наявність зазначеного вище листа РВ ФДМ України по Київській області, проте ані оригінал листа, ані його копії суду надано не було.
Крім того, суд також відзначає відсутність посилання у спірному рішенні Баришівської районної ради № 154-16-4 від 30.07.2004 р. на дату та номер листа РВ ФДМ України по Київській області.
Згідно ст. 191 Цивільного кодексу України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
Згідно з п.п. 1.1, 6.1, 6.2 статуту Баришівської інкубаторно-птахівничої станції в редакції 1995 року, Баришівська інкубаторно-птахівнича станція є державним підприємством, яке функціонує як державне виробничо-господарське формування, управління діяльністю якого очолює директор, якого призначає і звільняє з посади Баришівське управління сільського господарства.
Відповідно до довідки з ЄДРПОУ № 3981 Баришівська інкубаторно-птахівнича станція є державним підприємством, перебуває у загальнодержавній власності, органом управління якого є Міністерство агропромислового комплексу України.
З наведеного вище вбачається, що Баришівська інкубаторно-птахівнича станція як єдиний майновий комплекс на час прийняття рішення Баришівської районної ради від 30.07.2004 р. № 154-16-4 перебувала у державній власності.
При цьому суд не враховує посилання відповідача-1 на відсутність спірного підприємства в реєстрі державної власності, оскільки з наданих представником РВ ФДМ України по Київській області у засіданні суду пояснень слідує, що Єдиний реєстр об’єктів державної власності ведеться фактично з 2005 року і ненадання до нього органами управління відомостей про державне підприємство не свідчить про неперебування останнього у державній власності.
Згідно положень ст. 141 Господарського кодексу України, до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передача об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом. Не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям. Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.
У відповідності з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»в редакції, яка діяла на час прийняття рішення Баришівської районної ради від 30.07.2004 р. № 154-16-4, передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється, зокрема, за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому, третьому, п'ятому частини першої етапі 2 цього Закону, а саме цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення); акції (частки, паї), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств.
Згідно приписів ч. 2 вищевказаної статті Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.
Пропозиції щодо передачі об'єктів з державної у комунальну власність, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються з: органом, уповноваженим управляти державним майном, або відповідною самоврядною організацією; органом, уповноваженим управляти державними корпоративними правами, - щодо акцій (часток, паїв), що належать державі; державним органом приватизації; підприємством - щодо передачі структурних підрозділів підприємства та окремого індивідуально визначеного майна, закріпленого за таким підприємством, а також з трудовим колективом підприємства - щодо майна, закріпленого за таким підприємством, об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів такого підприємства (ч. 3 ст. 4 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону у разі, якщо передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об'єктів погоджуються ініціаторами такої передачі, зазначеними у статті З цього Закону, та подаються до Міністерства економіки України. У пропозиціях зазначаються: у разі передачі підприємства - його найменування, місцезнаходження, найменування органу, що здійснює функції з управління майном підприємства, стан приватизації (корпоратизації) підприємства, у разі прийняття рішення про його приватизацію (корпоратизацію), на поточний момент; у разі передачі закріпленого за підприємством майна - назва майна, його місцезнаходження (для будівель і споруд), найменування підприємства, його місцезнаходження, найменування органу, що здійснює функції з управління майном підприємства. Міністерство економіки України на підставі пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Закону, готує і подає за погодженням з Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
Порядок передачі об'єктів права державної та комунальної власності було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482, у відповідності до п. 4 якої передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, акцій (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств (крім передачі акцій державним органам приватизації засновниками відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації).
Положеннями ст. 7 Закону передбачено, що з державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об'єкти: житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом); навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори, в тому числі не завершені будівництвом; підприємства міського і приміського транспорту, шляхового господарства, а також акції (частки, паї) господарських товариств, створених на базі їх майна (у разі якщо щодо них не було прийнято рішення про закріплення їх у державній власності); аеропорти цивільної та колишні аеропорти військової авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, за поданням Міністерства транспорту України та Міністерства оборони України; військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил України і не планується до використання за призначенням; об'єкти соціальної інфраструктури державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», що розташовані на території міста Славутич, та інші об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), які необхідні для реалізації інвестиційних проектів у межах спеціальної економічної зони «Славутич»з метою створення додаткових робочих місць. Безоплатно можуть передаватися також інші об'єкти права державної власності, визначені статтею 2 цього Закону, якщо такі об'єкти не менше двох разів пропонувалися до продажу конкурентними способами приватизації, але не були реалізовані. Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Як встановлено судом, відповідне рішення Кабінету Міністрів України про передачу спірного об'єкта у комунальну власність громади Баришівського району не приймалось, а відтак Баришівською районною радою під час передачі та прийняття у комунальну власність цілісного майнового комплексу Баришівської інкубаторно-птахівничої станції було порушено порядок передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність, який встановлений Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»та постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482.
Таким чином, внаслідок незаконних дій Баришівської районної ради під час передачі та прийняття у комунальну власність району Баришівської інкубаторно-птахівничої станції як цілісного майнового комплексу державу було позбавлено права власності та правомочностей щодо спірного об'єкту, такі дії свідчать про не визнання Баришівською районною радою права державної власності на цілісний майновий комплекс Баришівської інкубаторно-птахівничої станції, та така передача є безпідставною.
Статтею 387 ЦК передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (ст. 144 Конституції України).
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У відповідності до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права державної власності на цілісний майновий комплекс Баришівської інкубаторно-птахівничої станції та витребування спірного об'єкту з незаконного володіння Баришівської районної ради є обґрунтованими, а тому спірне майно повинно бути передано у власність держави в особі відповідного органу, уповноваженого державою здійснювати від її імені право власності, яким є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Оскільки рішення Баришівської районної ради від 30.07.2004 р. № 154-16-4 «Про передачу об'єкта Баришівської інкубаторно-птахівничої станції у комунальну власність»було прийнято всупереч норм Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», тому воно є незаконним та підлягає скасуванню.
Водночас, з приводу позовних вимог про визнання недійним та скасування рішення Дернівської сільської ради від 24.03.2008 р. № 17 «Про дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності», слід зазначити наступне.
Як встановлено судом, рішення № 17 «Про дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності»було прийнято 24.03.2008 р. Виконавчим комітетом Дернівської сільської ради, проте позовні вимоги заявлені прокурором до Дернівської сільської ради, а з матеріалів справи не вбачається, що сільською радою приймалося таке рішення.
Отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Дернівської сільської ради від 24.03.2008 р. № 17 «Про дозвіл на оформлення свідоцтва про право власності»є відсутніми, у зв’язку з чим позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.05.2008 р., яке було видано на підставі вищевказаного рішення виконавчого комітету Дернівської сільської ради, також не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення до Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01196, м. Київ-196, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 19028107) право власності на Баришівську інкубаторно-птахівничу станцію як цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Дернівка, вул. Павлівська, 2.
3. Витребувати з незаконного володіння Баришівської районної ради Київської області (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, пл. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 05408852) цілісний майновий комплекс Баришівської інкубаторно-птахівничої станції (07523, Київська обл., Баришівський р-н, с. Дернівка, вул. Павлівська, 2, код ЄДРПОУ 05503958) та повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01196, м. Київ-196, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 19028107).
4. Визнати незаконним та скасувати рішення Баришівської районної ради від 30.07.2004 р. № 154-16-4 «Про передачу об'єкта Баришівської інкубаторно-птахівничої станції у комунальну власність».
5. Стягнути з Баришівської районної ради Київської області (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, пл. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 05408852) в доход Державного бюджету України:
на р/р 31118095700001, банк У ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу ГУ ДКУ в Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.
на р/р 31217264700001, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, одержувач платежу державний Київська область, код бюджетної класифікації 22050003, 70 (сімдесят) грн. 80 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. В решті позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення – 17.09.2010 р.
Судове рішення № 12045059, Господарський суд Київської області було прийнято 14.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/128-09/20-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: