Рішення № 12044977, 09.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2010 р. Справа № 10/166-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                 Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Марценюк О.М.

розглянувши справу № 10/166-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Альянс», м. Вишневе;

до відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто», м. Фастів;

про           стягнення 6622,02 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сидоренко В.А., довіреність б/н від 24.04.2010р.;

від відповідача: Шехович З.С., довіреність № 306 від 26.08.2010р.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафто-Альянс»(надалі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто»про стягнення заборгованості в розмірі 6622,02 грн., з яких: 2791,37 грн. –заборгованість по відсоткам за користування товарним кредитом, 597,73 грн. –інфляційних втрат, 232,92 грн. –3 % річних, 3000 грн. –збитків у формі послуг адвоката, що нараховані відповідачу, в зв’язку з неналежним виконанням умов Договору поставки товарів № 151 від 15.12.2009р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2010р. порушено провадження у справі № 10/166-10 та призначено її розгляд на 09.09.2010р.

До початку розгляду справи по суті представник позивача через канцелярію господарського суду подав клопотання щодо приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та клопотання про збільшення розміру позовних вимог в частині заборгованості по відсоткам за користування товарним кредитом до 3697,01 грн. та 3% річних до 299,96 грн., перерахованих станом на 07.09.2010р.

Відповідач також до початку розгляду справи по суті надіслав на адресу господарського суду відзиви на позов № 302 від 23.08.2010р. та № 303 від 23.08.2010р., в яких заперечує проти позовних вимог в частині стягнення збитків у формі послуг адвоката, посилаючись на те, що термін дії Договору № 004/10-ап про надання юридичних послуг від 05.05.2010р. закінчився 08.06.2010р. Крім того, наявність договору і проплати не доводить факту надання всіх послуг, визначених у договорі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування товарним кредитом, інфляційних втрат та 3% річних не заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто-Альянс» (постачальник за договором) та відкритим акціонерним товариством «Фастів-Авто» (покупець за договором) був укладений Договір поставки товарів № 151 (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався систематично поставляти покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов’язався приймати вказаний товар та оплачувати його. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється паливно-мастильні матеріали (нафтопродукти) (п. 1.2. договору).

Згідно п. 3.1. договору, передання і приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами відповідно до рахунків-фактур постачальника та в порядку, що визначається чинним законодавством України.

Сторонами у п. 4.1. договору визначено, що виставлений постачальником рахунок-фактура являється підставою для оплати вартості товару покупцем.

У відповідності з п. 4.2. договору, покупець зобов’язаний здійснити оплату поставленої партії товару не пізніше трьох банківських днів з моменту поставки товару, якщо інше не було вказано у самому рахунку.

На виконання умов договору постачальник (позивач у справі) за видатковою накладною №1653 від 21.12.2009р. на суму 23155,00 грн. поставив покупцю (відповідач у справі) товар: дизельне пальне у кількості чотири тисячі двісті десять літрів. Факт отримання товару представником відповідача також підтверджується оформленою належним чином довіреністю № 206 від 21.12.2009р.

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме в сумі 10000,00грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 13155,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2010р. по справі № 7/072-10 паозовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Альянс» щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто»заборгованості в розмірі 13155,00 грн. були задоволені повністю. Рішення господарського суду відповідачем не оскаржувалось та у встановленом законом порядку набрало законної сили.

Таким чином, факт порушення відповідачем взятих на себе зобовязань за Договором поставки товарів № 151 від 15.12.2009р. встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2010р. по справі № 7/072-10.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Пунктом 4.7. Договору поставки товарів № 151 від 15.12.2009р., укладеного між сторонами, передбачено, що у випадку не перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника за поставлений товар на протязі 3-х банківських днів з моменту поставки, покупець сплачує постачальнику по першій його (постачальника) письмовій вимозі відсотки за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% в день від вартості неоплаченого товару за весь період кредитування. Відсотки за користування товарним кредитом нараховуються від дати поставки неоплаченого в строк товару і до дати оплати повної вартості товару.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування відсотків за користування товарним кредитом за період з 21.12.2009р. по 07.09.2010р. та задовольняє їх в сумі 3606,01 грн. (2791,37 грн. (заявлена у позові) + 815,61 грн. (заявлена у клопотанні про збільшення суми позовних вимог) = 3606,01 грн.)

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 21.12.2009р. по 02.03.2010р. у розмірі 597,73 грн. та 3 % річних за період з 21.12.2009р. по 07.09.2010р. у сумі 299,96 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені та індексу інфляції і задовольняє їх за розрахунками позивача, наведеними у позовній заяві та клопотанні про збільшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3000,00 грн. збитків за послуги адвоката задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об’єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання; причинний зв’язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об’єктивної сторони правопорушення є причинний зв’язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов’язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 3000,00 грн., витрачена ним у зв’язку з отриманням юридичної допомоги від іншої юридичної особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за іншим договором. (додатково див. пост. ВСУ від 04.03.2002р. у справі № 2/217).

Таким чином, віднесення до збитків витрат позивача на послуги адвоката суперечить закону, зокрема положенням ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України. При цьому, ст. 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, які підлягають відшкодуванню за рахунок винної у виникненні спору особи.

Враховуючи вище викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто»(08500, Київська область, м. Фастів, вул. Бишівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 05538773) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Альянс»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 3, код ЄДРПОУ 36106684) 3606 грн. 98 коп. –заборгованості по відсоткам за користування товарним кредитом, 597 грн. 73 коп. – інфляційних втрат, 299 грн. 96 коп. –3% річних, 60 грн. 50 коп. –витрат по сплаті державного мита та 139 грн. 98 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –15.09.2010р.