Рішення № 120449171, 16.05.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6896/22

Провадження № 2/202/1744/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Голєва А.А., Шульги А.О., представників відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року позивач звернувся до суду з заявою про відшкодування шкоди, а саме сум, які були сплачені ним у зв`язку з надання йому юридичної допомоги у кримінальному провадженні.

Зазначена заява була розглянута в порядку кримінального судочинства.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року, залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, заяву ОСОБА_3 було задоволено та стягнуто з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування сум, сплачених за надання правової допомоги, 92009 грн. 00 коп.

Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2023 року скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2023 року заяву ОСОБА_3 було залишено без руху та встановлено йому строк для усунення недоліків заяви, а саме її оформлення у формі позовної заяви та визначення відповідача (відповідачів), який має відповідати за позовом про відшкодування шкоди.

18 грудня 2023 року на виконання ухвали суду позивачем була подана позовна заява до Дніпропетровської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України, в якій позивач посилається на те, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року, його було визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, та виправдано у зв`язку із недоведеністю у його діях складу кримінального правопорушення.

Починаючи з моменту повідомлення йому про підозру 17 січня 2014 року, і до закінчення судового розгляду кримінального провадження Дніпровським апеляційним судом 04.08.2022 року, тобто на протязі 8 років 6 місяців 19 днів, йому надавав професійну правничу допомогу адвокат Ісаєв Михайло Терентійович.

За цей час захисник брав участь у 108 судових засіданнях в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська та Дніпровському апеляційному суді, витрати на що склали 72550 грн. Захисником було складено 18 процесуальних документів на суму 6600 грн. Також захисник приймав участь у проведенні чотирьох процесуальних дій під час досудового розслідування, витрати на що склали 1150 грн. Крім того, захисником було надано йому сім інших послуг, пов`язаних із наданням юридичної допомоги, на суму 11709 грн.

За цих підстав позивач просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державного казначейства України на свою користь у рахунок відшкодування шкоди суми, сплачені ним у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги, 92009 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2023 року справу було прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження представником відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури було подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Протокольною ухвалою суду в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі було відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій позов підтримав.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури Алексеєнко М.І. у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Представник Державної казначейської служби України Паращенко Ю.О. у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позову, при цьому вважала, що права позивача казначейською службою не порушені.

В подальшому представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, надав заяву про завершення розгляду справи без його участі.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що 17 січня 2014 року позивачу ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42013040660000084 від 13 травня 2013 року слідчим слідчого відділу Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Покрасою К.В. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 140 КК України.

В подальшому вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 було визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, та виправдано у зв`язку із недоведеністю у його діях складу кримінального правопорушення.

З матеріалів справи, в тому числі матеріалів кримінального провадження, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, вбачається, що під час досудового розслідування та судового розгляду захист ОСОБА_3 здійснював адвокат Ісаєв М.І. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 0574 від 15.03.1995 року).

Заявляючи позовні вимоги про відшкодування шкоди, позивач посилається на те, що в період з 17 січня 2014 року по 04 серпня 2022 року ним були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 92009 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав звіт, виконаний адвокатом, в якому детально описані надані йому послуги, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру №17 від 04.08.2022 року, про сплату адвокату Ісаєву М.Т. за надання правової допомоги 92009 грн.

Зокрема, правова допомога полягала в участі захисника в слідчих та процесуальних діях під час досудового розслідування (допит підозрюваного, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження) 1150 грн., участь у судових засіданнях 72550 грн., складанні захисником 18 процесуальних документів 6600 грн.

Також позивачем були понесені інші витрати, пов`язані з наданням йому захисником правової допомоги (витрати на консультації, транспортні витрати, витрати на мобільний зв`язок, друкарські та копіювальні роботи, проведення експертизи тощо) на суму 11709 грн.

При вирішенні спору щодо стягнення вказаних сум на користь позивача суд виходить із того, що статтею 56 Конституції України гарантовано право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підставивідповідальності зашкоду,завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначеніу статті 1176 ЦК України.

Так, згідно з частиною 1 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частина 2 статті 1176 ЦК України).

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом (частина 7 статті 1176 ЦК України).

Зокрема, порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду визначається Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР (далі Закон № 266/94-ВР ).

Так, згідно зі статтею 1 Закону № 266/94-ВР підлягає відшкодуваннюшкода,завдана громадяниновівнаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України"Про оперативно-розшукову діяльність","Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно допункту 1статті 2 Закону № 266/94-ВР право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Пунктом 4статті 3Закону № 266/94-ВР визначено, що у наведених встатті 1цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги.

Згідно зі статтею 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування шкоди у випадках, передбаченихпунктами 1,3,4і5статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Суд вважає доведеним, що через повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, він був вимушений звернутися за отриманням про професійної правничої допомоги. Позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 92009 грн.

Враховуючи, що в подальшому вироком суду, який набрав законної сили, позивача було визнано невинуватим та виправдано у зв`язку із недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, з Державного бюджету України на користь підлягає стягнення відшкодування шкоди у вказаному розмірі.

При цьому суд вважає, що позивачем було вірно залучено до участі Дніпропетровську обласну прокуратуру як орган, який наділений повноваженнями представляти державу у спірних правовідносинах.

Суд бере до уваги, що розмір завданої позивачу шкоди, яка полягає у понесених ним витратах на правову допомогу, відповідачем не оспорювався, був перевірений судом, підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Отже, позов ОСОБА_3 необхідно задовольнити, стягнувши з Державного бюджету України на його користь у рахунок відшкодування шкоди 92009 грн.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у рахунок відшкодування шкоди 92009 (дев`яносто дві тисячі дев`ять) грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія МАРЧЕНКО