Рішення № 12044845, 08.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" вересня 2010 р. Справа № 21/181-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна», м. Київ          

до Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100», Київська обл., с. Демидів

про стягнення 1850694,10 гривень

за участю представників:

від позивача: Іващено І.М. (довіреність №09/06/09 від 09.06.2009р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна»(далі-ТОВ «Віакон Україна»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100»(далі-ЗАТ «ШРБУ №100»/відповідач) про стягнення 1850694,10 грн., з яких: 1689202,33 грн. заборгованості за договором №8-2009 від 02.07.2009р., 38180,00 грн. 3% річних та 123311,77 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2010р. порушено провадження у справі №21/181-10 та призначено справу до розгляду на 01.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2010р. розгляд даної справи відкладено на 08.09.2010р.

В судові засідання 01.09.2010р. та 08.09.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2009р. між ТОВ «Віакон Україна»(далі-продавець) та ЗАТ «ШРБУ №100»(далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу №8-2009 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.2.4, 5.1, 5.2 та 10.2 Договору передбачено, що продавець зобов’язаний передати у власність покупцю товар в асортименті і в кількості, встановлених Договором, а покупець зобов’язаний прийняти цей товар і сплатити за нього визначену Договором грошову суму (ціну).

Покупець зобов’язаний сплатити куплений товар в строк, встановлений Договором.

Покупець протягом 10 календарних днів після підписання Договору перераховує на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 40% від ціни товару.

Остаточний розрахунок за товар проводиться протягом 30 календарних днів з моменту його відвантаження та підписання видаткової накладної.

Термі дії Договору: з 02.07.2009р. по 31.12.2009р. У разі невиконання зобов’язань за Договором хоча б однієї із сторін, термін дії Договору продовжується автоматично до повного виконання зобов’язань за даним договором.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за Договором в частині передачі товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договором, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 3489202,33 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки позивача на видаткових накладних №РН-0000054 від 30.09.2009р. на суму 2623 460,40 грн., №РН-0000006 від 26.02.2010р. на суму 865741,93 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Отримання покупцем товару згідно Договору підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей №18 від 26.02.2010р. та №419 від 29.09.2009р., які були видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Копії довіреностей містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

Проте, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості переданого товару належним чином не виконав, сплативши 1800000,00 грн., внаслідок чого за ним утворився 1689202,33 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 1800000,00 грн. за Договором підтверджується копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача від 09.10.2009р., 28.10.2009р., 11.11.2009р.; довідкою №2-2-1-1-26/65 від 02.09.2010р., яка підписана начальником ОВ ПуАТ «СЕБ Банк»та скріплена відбитком печатки банківської установи.

Наявність 1689202,33 грн. заборгованості відповідача за Договором підвереджується довідкою, яка підписана директором і головним бухгалтером ТОВ «Віакон Україна»і скріплена відбитком печатки Товариства; підписами та відбитками печаток сторін на Акті звірки взаєморозрахунків станом на 21.06.2010р. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 1689202,33 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладними №РН-0000006 від 26.02.2010р., №РН-0000054 від 30.09.2009р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов’язаний передати у власність покупцю товар в асортименті і в кількості, встановлених Договором, а покупець зобов’язаний прийняти цей товар і сплатити за нього визначену Договором грошову суму (ціну).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.2.4 Договору передбачено, що покупець зобов’язаний сплатити куплений товар в строк, встановлений Договором.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 Договору остаточний розрахунок за товар проводиться протягом 30 календарних днів з моменту його відвантаження та підписання видаткової накладної.

За таких обставин, підписання відповідачем видаткових накладних №РН-0000006 від 26.02.2010р., №РН-0000054 від 30.09.2009р. без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та відповідно породжує в останнього обов’язок щодо оплати товару у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив вартість переданого товару, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1689202,33 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладними №РН-0000054 від 30.09.2009р., №РН-0000006 від 26.02.2010р., згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості переданого товару (30 календарних днів з моменту його відвантаження), позивач просить суд стягнути з відповідача 38180,00 грн. 3% річних та 123311,77 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 30.10.2009р. по 30.07.2010р. на 1689202,33 заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 Договору остаточний розрахунок за товар проводиться протягом 30 календарних днів з моменту його відвантаження та підписання видаткової накладної.

Таки чином, остаточний розрахунок за товар, поставлений за накладною №РН-0000054 від 30.09.2009р. у відповідності до п. 5.2 Договору відповідач мав здійснити до 31.10.2009р., а за товар, поставлений за накладною №РН-0000006 від 26.02.2010р. до 29.03.2010р. відповідно.

Таким чином, право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов’язання за Договором, в частині оплати вартості переданого товару за накладною №РН-0000054 від 30.09.2009р. у позивача виникло лише з 31.10.2009р., а за накладною №РН-0000006 від 26.02.2010р. з 29.03.2010р. відповідно.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи п. 5.2 Договору, часткові оплати, здійснені відповідачем, а також період обрахунку, що зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат за наступні періоди: з 31.10.2009р. по 10.11.2009р. на 1823460,40 грн. заборгованості за накладною №РН-0000054 від 30.09.2009р., з 11.11.2009р. по 30.07.2010р. на 823460,40 грн. заборгованості за накладною №РН-0000054 від 30.09.2009р., з 29.03.2009р. по 30.07.2010р. на 865741,93 грн. заборгованості за накладною №РН-0000006 від 26.02.2010р.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 28204,66 грн. та 123311,77 грн. відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 38180,00 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 28204,66 грн., а вимога про стягнення 123311,77 інфляційних втрат - у розмірі 42819,94 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 57, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ШРБУ №100»(07335, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, урочище Берізки, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36444825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна»(03191, м. Київ, вул. Вільямса, 9, корп. 3, кв. 110, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34422841) 1689202 (один мільйон шістсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті дві) грн. 33 коп. заборгованості, 28204 (двадцять вісім тисяч двісті чотири) грн. 66 коп. 3% річних, 42819 (сорок дві тисячі вісімсот дев’ятнадцять) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 17602 (сімнадцять тисяч шістсот дві) грн. 26 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Повне рішення складено 13.09.2010р.