Рішення № 12044232, 28.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/40228.09.10 За позовомдочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агоронафтохім»

простягнення 196958,36 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Купрієнко Б.В. (довіреність №2-д від 21.12.2009 року) від відповідача:представник Трошина М.М. (довіреність №1/115 від 15.09.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агоронафтохім»штрафних санкцій за договором поставки №УГВ147/11-10 від 29.01.2010 року.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює поставки за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2010 року порушено провадження у справі №23/402 та призначено її розгляд на 07.09.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник Позивача вимоги, викладені у позовній заяві просив задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, оскільки у зв’язку із скрутним фінансовим становищем не мав змоги закуповувати метанол у виробника.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №УГВ147/11-10 від 29.01.2010 року відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність метанол у кількості 10000 тон, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Пунктом 4.2 договору №УГВ147/11-10 від 29.01.2010 року визначено, що ціна товару вказується у специфікації. Згідно пункту 1 специфікації загальна вартість товару складає 39990000,00 гривень. Строк поставки товару визначено у період з січня по квітень 2010 року.

Згідно пункту 3.8 договору №УГВ147/11-10 від 29.01.2010 року встановлено, що по прибуттю товару у кінцевий пункт призначення його прийом проводиться Позивачем з обов’язковим оформленням акту приймання.

Відповідно до наданих Позивачем актів приймання-передачі у період з 29 січня по 08 квітня 2010 року Відповідач поставив метанол у кількості 4754,02 тон на суму 20294164,24 гривень.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що у зв’язку із скрутним фінансовим становищем не має можливості поставляти метанол без попередньої оплати товару Позивачем.

Пунктом 6 специфікації до договору визначено, що оплата товару проводиться по факту поставки протягом 120 календарних днів з дати поставки.

Судом встановлено, що Відповідач порушив зобов’язання щодо своєчасної та у повному обсязі поставки метанолу на суму 19 695835,76 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 7.3 договору №УГВ147/11-10 від 29.01.2010 року сторони погодили, що у разі постачання товару неналежної якості, або не у повному об’ємі Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 1% від вартості товару.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми штрафу у розмірі 196958,36 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агоронафтохім»(04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, буд.10-А; ідентифікаційний код 19070055) на користь дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) 196958,36 грн. (сто дев’яносто шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят вісім гривень 36 копійок) штрафу; 1969,58 грн. (одну тисячу дев’ятсот шістдесят дев’ять гривень 58 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 29.09.2010 року.