Рішення № 12043820, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/38114.09.10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Мітекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНАР"

про стягнення заборгованості у сумі - 6288,10 грн.

Суддя І.Д. Курдельчук

Представники:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

в судовому засіданні 14.09.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "МП Мітекс" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНАР"(надалі –відповідач) за договором поставки заборгованості в сумі 6 288,10 грн.

Позов мотивний наявністю заборгованості, яка утворилась після не оплати відповідачем поставленного позивачем товару.

02.08.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/381, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 14.09.2010 року.

В судове засідання, призначене на 14.09.2010 року позивач та відповідач не з’явилися, належних представниківа не направили, поважних причин неявки в судове засідання суду не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

26.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Ібоя" (надалі - позивач) та Приватним підприємством "Білдінг Хауз" (надалі - відповідач) було укладено договір поставки від № 26/04 від 26.04.2010 року (надалі - Договір), відповідно до якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити покупцеві (відповідач) м'ясо, м’ясопродукти та субпродукти м’ясні оброблені, а покупець –прийняти цей товар і оплатити позивачу його вартість у терміни й у порядку, передбаченому даним Договором.

Згідно п. 1.2 Договору, конкретна кількість, асортимент та ціни товару, відповідно до узгодженої Специфікації, а також строки поставки відповідної партії товару визначаються сторонами шляхом надання покупцем (відповідачем) та прийняття постачальником (позивачем) відповідних заявок на товар.

Пунктами 2.3 та 2.6 Договору передбачено, що зобов’язання постачальника з поставки вважається виконаним у момент передачі товару покупцю. Моментом передачі товару є момент оформлення відповідних супровідних документів на товар, з зазначення в цих документах дати фактичного отримання товару.

Відповідно до п. 1.5 Договору супровідними документами на Товар є наступні документи:

- рахунок,

- видаткова накладна,

- товарно-транспортна накладна,

- ветеринарне свідоцтво.

На виконання вимог Договору № 26/04 від 26.04.2010 року позивачем було здійснено поставку замовленого відповідачем товару вчасно та в повному обсязі на загальну суму 11935,45 грн., що підтверджується такими документами:

-видатковою накладною № 624 від 30.04.2010 року на суму 6391,26 грн.,

-податковою накладною № 624 від 30.04.2010 року;

-видатковою накладною № 728 від 15.05.2010 року на суму 5544,19 грн.

-податковою накладна № 728 від 15.05.2010 року.

Відповідно до умов п.п. 4.3, 4.4 Договору, відповідач здійснює оплату товару позивачу в розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними та у відповідності до узгоджених сторонами цін у відповідній Специфікації протягом 3 календарних днів з дня отримання товару. Платежі за цим Договором здійснюються відповідачем на рахунок позивача в безготівковій формі виключно на підставі видаткових накладних.

Відповідач, в порушення умов договору оплатив поставлену позивачем продукцію лише частково, в сумі 5700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: № 13708 від 12.05.2010 року на суму 4700,00 грн. та № 13718 від 14.05.2010 року на суму 1000,00 грн. (належним чином засвідчені копії банківських виписок долучені до матеріалів справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6235,45 грн.

Відповідач не повідомив суд і не надав інформації щодо неналежного виконання позивачем, чи взагалі невиконання Договору поставки № 26/04 від 26.04.2010 року

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 6235,45 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати товару відповідачем, з урахуванням поданої заявки на поставку певної партії товару, покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього штраф у розмірі 0,5% від вартості відповідної партії товару, від якої покупець відмовився або ухилився від оплати.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф, який помилково зазначає як пеню, в розмірі 31,18 грн.

З розрахунком розміру боргу в сумі 31,18 грн. суд погоджується та вважає його обґрунтованими.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього 3 % річних в розмірі 21,47 грн.

В положеннях ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 21,47 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 6235,45 грн. основного боргу, 31,18 грн. штрафу та 21,47 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНАР"(04073, м. Київ, вул.. Петропавлівська, 12, код ЄДРПОУ 22939108) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Мітекс»(08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул.. Леніна 47, код ЄДРПОУ 35324895) 6235 (шість тисяч двісті тридцять п’ять), 45 грн. основного боргу, 31 (тридцять одна),18 грн. боргу, 21 (двадцять одна),47 грн. 3% річних, 102 (сто дві),00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 24.09.10