Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/36129.09.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ»
Про стягнення 70511,97 грн.
Суддя Трофименко Т. Ю.
Представники:
від позивача:
від відповідача:Палієнко О.І. –по дов. №93 від 13.07.2010р.
не з»явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ»70511,97 грн., із яких: 64127, 72 грн. основний борг, 6384, 25 грн. – пеня за прострочку платежу.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди №18-Д від 02.01.2009р., не сплатив позивачу в повному обсязі суборендну плату у зв’язку з чим виник борг в сумі 64127, 72 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі №36/361, розгляд справи призначено на 29.09.2010р.
В судовому засіданні 29.09.2010р. представник позивача повністю підтримав вимоги та просив задовольнити позов.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання 29.09.2010р. не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду, письмово відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення (ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 13.09.2010р.). Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.
02.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Виробниче об»єднання «Київський меблевий комбінат»(з 01.07.2010р. –Публічне акціонерне товариство «Київський меблевий комбінат») (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРТ»(далі відповідач) був укладений договір №18-Д суборенди.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу нежитлове приміщення загальною площею 176,5 кв.м. на строк визначений в п. 5.1 договору. Приміщення розташоване за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 82.
02.01.2009р. між сторонами був підписаний акт прийому –передачі приміщення загальною площею 176,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 82.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Строк дії договору визначений в п. 5.1 договору з моменту підписання його сторонами та діє по 31 грудня 2009 року.
Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачу вати орендну плату та інші платежі, що можуть виникнути за цим Догово ром.
Відповідно до пунктів 3.5. та 3.7. зазначеного Договору, орендна плата нараховується та сплачується з дати підписання Акту приймання - передачі приміщення в суборенду (додаток № 3 до Договору), тобто з 02 січня 2009 року, по день фактичного повернення приміщення орендарю, що підтвер джується підписанням сторонами Акту здачі - приймання (повернення) примі щення з суборенди.
Відповідно до пункту 3.6. зазначеного договору, відповідач зо бов'язувався протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання Договору сплатити авансовий платіж в розмірі двохмісячної орендної плати.
За суборенду приміщення загальною площею 176,5 кв.м., згідно пунк тів 3.1. та 3.3. договору, відповідач повинен був сплачувати Позивачу що місячно орендну плату в розмірі 10 000,49 грн., в т.ч. ПДВ, виходячи з розрахунку 56, 66 грн. за 1 кв.м. в порядку попередньої оплати не пізніше 7-го числа кожного поточ ного місяця, за який здійснюється оплата.
31 березня 2009 року від відповідача на адресу позивача надійшов лист за № 1101 з проханням зменшити розмір орендної плати за зазначеним вище Договором.
01 квітня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору суборенди № 18-Д від 02 січня 2009 року про зменшення орендної плати.
Відповідно до зазначеної додаткової угоди, з 01 квітня 2009 року відповідач повинен був сплачувати позивачу щомісячно орендну плату в розмірі 7 942,50 (сім тисяч дев'ятсот сорок дві грн. 50 коп.) грн., в т.ч. ПДВ, виходячи з розрахунку 45,00 (сорок п'ять грн. 00 коп.) грн. за 1 кв.м. в по рядку попередньої оплати не пізніше 7-го числа кожного поточного місяця, за який здійснюється оплата.
01 жовтня 2009 року, на підставі пункту 6 договору суборенди № 18-Д від 02 січня 2009 року, відповідач листом за № 33/8, посилаючись на скрутний фінансовий стан товариства, просив достроково, з 15 жовтня 2009 року, припинити строк дії зазначеного вище договору.
Відповідно до пункту 2.2.18. зазначеного договору суборенди, в зв'язку з достроковим припиненням терміну суборенди, 15 жовтня 2009 року відповідач передав, а позивач прийняв з тимчасового платного користуван ня нежитлове приміщення загальною площею 176,5 кв.м., що підтверджено підписанням сторонами акту здачі - приймання (додаток № 4 до договору), який є невід'ємною частиною договору суборенди нежитлового приміщення № 18-Д від 02 січня 2009 року.
При розгляді справи судоми встановлено, що за час користування приміщенням відповідач мав сплатити позивачу суборендну плату за період з 02.01.2009р. по 15.10.200р. в розмірі 81627, 72 грн.
Із наданих позивачем матеріалів вбачається, що відповідач сплатив позивачу суборендну плату в розмірі 17500 грн.
Заборгованість відповідача по суборендній платі за вищевказаний період складає 64127, 72 грн. Відповідач розмір заборгованості не спростував.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач своїх зобов’язань по договору суборенди №18-Д від 02.01.2009 року щодо сплати в повному обсязі суборендних платежів не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становить 64127 грн. 72 коп.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 64127 грн. 72 коп. заборгованості по суборенд ній платі обґрунтовані і підлягають задоловленню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6284, 25 грн. пені за прострочку платежу.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В п. 4.1 договору сторони передбачили, що за прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань у встановлений цим договором строк, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 1% від суми боргу, адле не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.
Оскільки відповідач припустився прострочки по орендним платежам з нього на підставі п.4.1 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»підлягає стягненню пеня в сумі 6384, 25 грн.
Державне мито в сумі 705 грн. 12 коп. та 236 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТ»(м. Київ, вул.. Глибочицька, 17, офіс 211, м. Київ, вул.. Артема, 21, офіс 404, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 31912908) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський меблевий комбінат» (м. Київ, вул. Фрунзе, 82, код ЄДРПОУ 05516151) 64127 грн. 72 коп. основного боргу, 6384 грн. 25 коп. пені за прострочку платежу, 705 грн. 12 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття .
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення
складено 01.10.2010р.
Судове рішення № 12043618, Господарський суд м. Києва було прийнято 29.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 36/361. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: