Рішення № 12043382, 21.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/31721.09.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15272,33 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Амєліна О.О. представник за довіреністю № 269 від 12.03.2010 року

від відповідача: Пономаренко В.І. представник за довіреністю № 08-03-28/311-10 від 16 червня 2010 року;

встановив :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15272,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.06.2009 р. між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»(правонаступник ЗАТ «СК «Кредо-Класик») та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 030103/4002/0000021, за яким ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Хундай», державний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва, 03.09.2009 р. по вул. Будівельників в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хундай», державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_4 та автомобіля марки «Шкода», державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_5

Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 23.10.2009 року, 03.09.2009 p. ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «Шкода», державний номер НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Будівельників, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хундай», державний номер НОМЕР_1, чим причинив пошкодження транспортних засобів.

В постанові зазначено, що ОСОБА_5 порушив п. 13.1 ПДР України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди, який був завданий ОСОБА_4 внаслідок ДТП, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у СПД ОСОБА_6

Відповідно до Звіту № 935 від 07.10.09 p., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Хундай», державний номер НОМЕР_1, склала 15378,29грн.

04.09.2009 року Страхувальником було подано до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»заяву на виплату страхового відшкодування.

05.11.2009 р. ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було виплачено страхове відшкодування у розмірі 14 863 гривні 29 копійок (за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 515, 00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 027141.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи призначено на 21.09.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума страхового відшкодування в розмірі 15272,33 грн. визначено на підставі звіту спеціаліста фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, але позивачем не було направлено на адресу відповідача документи на підставі яких робився звіт, також не надано свідоцтво оцінювача, свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачем, сертифікат субєкта оціночної діяльності. Також не було направлено лист вигодонабувача за договором ВАТ «Ерсте Банк», що страхове відшкодування слід направити на ремонт пошкодженого транспортного засобу, а не в рахунок погашення заборгованості. На думку відповідача, безпідставним є нарахування пені, оскільки НАСК «Оранта»було розглянуто регресну вимогу позивача та своєчасно направлено відповідь з проханням надати додаткові документи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Як вбачається з довідки ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва, 03.09.2009 р. по вул. Будівельників в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хундай», державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_4 та автомобіля марки «Шкода», державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_5 в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 23.10.209 року у справі № 3-5640/09 встановлено, що ОСОБА_5 03.09.2009 року о 18:30 год. керуючи автомобілем марки «Шкода», державний номер НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Будівельників, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хундай», державний номер НОМЕР_1, чим порушив п. 13.1 ПДР України.

Вищезазначеною постановою визнано винним ОСОБА_8, 1951 р.н., у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень на користь держави.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальником, позивачем була замовлена автотоварознавча експертиза.

Згідно зі Звітом про визначення вартості матеріального збиту, завданого власнику транспортного засобу № 935 від 07.10.2009 рок, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Хундай Еланта. Державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 15378,29 грн.

Вищезазначений звіт складено субєктом оціночної діяльності фізичною особою ОСОБА_10, що діє на підставі сертифіката субєкта оціночної діяльності № 8516/09 від 28.04.2009 року.

На підтвердження повноважень ОСОБА_10 для зайняття оціночної діяльності представником позивача було надано до матеріалів справи сертифікат № 8516/09 від 28.04.2009 року виданого фондом Державного майна України; Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 4071 від 28.10.2005 року; посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 20.08.2009 року виданого Фондом державного майна України, ТОВ «Агентство незалежної експертизи «Егіда»; кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 17 вересня 2005 року МФ № 3802 видане Фондом державного майна України та ТОВ «Агентство незалежної експертизи «Егіда».

Відтак, посилання відповідача, що визначення вартості матеріального збиту, завданого власнику транспортного засобу проводилось не кваліфікованим та несертифікованим спеціалістом спростовуються вищезазначеними документами.

04.09. 2009 року ОСОБА_3 було надано до ЗАТ «СК «Кредо Класик»заяву про настання ДТП та прохання виплатити страхове відшкодування шляхом перерахування коштів на рахунок СТО ТОВ «СК-Арсенал ЛТД».

Як вбачається з договору добровільного комплексного страхування на транспорті №030103/4002/0000021 від 11 червня 2009 року укладеного між ЗАТ «СК «Кредо Класік»та ОСОБА_3 обєктом страхування став транспортний засіб Хундай Еланта, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до розділу 2 договору вигодонабувачем є ВАТ «Ерсте Банк».

На виконання умов договору добровільного страхування на транспорті позивачем було здійснено запит до вигодонабувача, щодо можливості перерахування коштів на рахунок СТО.

Згідно листа від 24.09.2009 року № 34.00/182 ВАТ «Ерсте Банк», не заперечував проти виплати страхового відшкодування в сумі 16500,00 грн. ОСОБА_3 шляхом перерахування коштів на рахунок СТО.

Позивач взяті на себе зобовязання виконав в повному обсязі та виплатив страхове відшкодування в розмірі 14863 грн. (за мінусом франшизи 515 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 027141.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 1187 Цивільного кодексу України регулює порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної безпеки.

Як встановлено матеріалами справи, обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів ОСОБА_8 застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8770799.

Позивачем було направлено на адресу відповідача регресну вимогу 19.03.2010 року вих. № 603, з проханням перерахувати на поточний рахунок позивача відшкодування в порядку регресу в розмірі 14863,29 коп.

Проте виплати здійснено не було.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, нормами цивільного законодавства передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Оскільки, відповідач не довів факту того, що шкоду транспортному засобу Хундай Еланта, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того п. 37.2 ст. 37 Закону передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

В період в якій відповідач порушив виконання зобовязань діяла ставка НБУ в розмірі 10,25 %. Таким чином 2 х 10,25 % х 14 863,29 грн. х 49 днів / 365 днів = 409,04грн.

Суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з ВАТ HACK «Оранта»на користь позивача пеня у розмірі 409 гривень 04 копійки.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 02307725) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37 р/р 26500455 в АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 300335, код ЄДРПОУ 20033533) суму збитків у розмірі 15272 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 33 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 152 (сто пятдесят дві) грн. 72 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяС.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 30.09.2010 року.