Рішення № 12043146, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/18230.08.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського районної у місті Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм»

про стягнення 27670,58 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Панкова О.А.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суд міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 27670, 58 грн. за договором № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громади Солом’янського району міста Києва від 01.04.2008 р., з яких: плата за оренду приміщення в сумі 23245, 86 грн., пеня в сумі 1058, 84 грн., компенсація плати за землю в сумі 3365, 88 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.08.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27670, 58 грн., з яких: плата за фактичне користування приміщенням в сумі 23245,86 грн., пеня в сумі 1058, 84 грн., компенсація плати за землю в сумі 3365, 88 грн. Суд прийняв вищевказану заяву до розгляду.

Розгляд справи переносився у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, вимоги ухвали суду від 16.07.2010 р. виконав частково.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, вимог ухвали суду від 16.07.2010 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 30.08.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 р. між сторонами було укладено договір № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва, за умовами якого, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської у м. Києві ради (далі –орендодавець) зобов’язувалось надати, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм»(далі-орендар) - прийняти у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 170,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Донця, буд. 25/89, у тому числі підвал.

Факт належного виконання позивачем свого обов’язку підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2010 р. (копія –в матеріалах справи), який є додатком № 1 до договору № 703/В від 01.04.2010 р., відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 170,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Донця, буд. 25/89, у тому числі підвал.

Відповідно до п.3.1. договору за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом’янської районної в м. Києві радою від 20.12.2006 р. № 101 .

Орендна плата на момент укладання договору встановлюється в розмірі 5% від вартості майна і становить 2066,11 х І пр х І м грн. на місяць.

Розрахунок орендної плати: 3646,07 х 08 х 170,0 х 5%:12=2066,11 х І пр х І м

І пр –індекс інфляції за період з дати проведення експертної оцінки до дати укладання договору оренди.

І м –індекс інфляції за перший місяць оренди.

Згідно з п.3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.4. договору сторони домовились, що зобов’язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати у розмірі не менше, ніж встановлена п.3.1. договору орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Орендодавець зараховує авансовий платіж, як орендну плату за два місяці.

Відповідно до п. 3.5. договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (Додаток №3).

Згідно з п. 3.8. договору орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1., 3.7.) та інші платежі (п.п.3.5.,3.6.) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.9. орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дня підписання акту прийом-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що строк дії договору встановлено з 01.12.2008 р. до 07.12.2008 р.

Відповідно до п.9.2. договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади (в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору оформлюється письмово угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди; або укладанням нового договору.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 3335/57 від 11.12.2008 р., відповідно до якого позивач повідомив відповідача, що термін дії договору № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громади Солом’янського району міста Києва від 01.04.2008 р. закінчився та попросив добровільно в десятиденний термін після отримання цього повідомлення звільнити займане приміщення та передати його Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у м. Києві ради.

Як стверджує в позовній заяві позивач, незважаючи на закінчення терміну дії договору (07.12.2008 р.) відповідач продовжує займати і фактичне використовувати приміщення загальною площею 170,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Донця, буд. 25/89, у тому числі підвал, не здійснюючи при цьому оплату за фактичне використання вищезазначеного приміщення. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для нарахування відповідачу оплати за фактичне використання приміщення в сумі 23245,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, законодавство та договір оренди передбачає можливість автоматичної його пролонгації в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача.

Оскільки позивач звернувся у встановлений законодавством строк до відповідача з листом щодо закінчення терміну дії договору № 703/В від 01.04.2008 р. 07.12.2008 р., суд приходить до висновку, що договір № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громади Солом’янського району міста Києва від 01.04.2008 р. припинився у зв’язку із закінченням строку 07.12.2008 р.

Пунктом 3.9 договору № 703/В від 01.04.2008 р. сторони домовились, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дня підписання акту прийом-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до розрахунку здійсненого позивачем та перевіреного судом, розмір заборгованості відповідача з оплати за фактичне використання приміщення за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. становить 23245, 86 грн.

Зважаючи на вищенаведене, а також беручи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів звільнення ним приміщення (акт приймання-передачі) та повернення його позивачу, факт наявності боргу у нього перед позивачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення оплати за фактичне використання приміщення за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. у розмірі 23245, 86 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь компенсацію плати за землю в сумі 3365,88 грн. за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, він посилається на Закон України "Про плату за землю".

Проте, суд не може погодитися із вказаною вимогою позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За змістом ст. 14 вказаного Закону України, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Статтею 15 Закону України "Про плату за землю", встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, по –перше, на те, що Закон України "Про плату за землю" чітко окреслює коло суб'єктів, які сплачують земельний податок, а по –друге, у відповідача не виникло ніяких зобов’язань перед позивачем щодо компенсації земельного податку за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. ані в силу вимог Закону України "Про плату за землю", ані в силу умов договору № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громади Солом’янського району міста Києва від 01.04.2008 р., оскільки договірні відносини сторін припинилися 07.12.2008 р.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації плати за землю в розмірі 3365,88 грн. за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. суд визнає необгрунтовною та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1058,84 грн. за період з січня 2010 р. до червня 2010 р.

Так, відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Разом з тим суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, беручи до уваги те, що договір № 703/В оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної власності громади Солом’янського району міста Києва від 01.04.2008 р. припинив свою дію, а отже не породжує обов’язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм»перед КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної у м. Києві ради, в т.ч., зі сплати штрафних санкцій, передбачених зазначеним договором та чинним законодавством України, враховуючи, що між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений у письмовій формі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1058,84 грн. за період з січня 2010 р. до червня 2010 р. є необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Шарм»(03126, м. Київ, вул. М. Донця, 25/89, код 21610851) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код 35756919) плату за фактичне користування приміщенням в сумі 23245 (двадцять три тисячі двісті сорок п’ять) грн. 86 коп., 232 (двісті тридцять дві) грн. 46 коп. державного мита та 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           Пригунова А.Б.

Дата підписання 30.09.2010 р.