Ухвала суду № 120427915, 13.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/12364/22

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 22022101110000336, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_7 під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 22022101110000336 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

До обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 27.12.2023 продовжено до 24.02.2024 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_7 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зокрема, ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності ґрунтується на тому, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі. Враховуючи, що частина державного кордону України не контролюється компетентними органами, ОСОБА_7 може уникнути кримінальної відповідальності через виїзд на територію держави-агресора російської федерації, перехід до місць дислокації військовослужбовців російської федерації на території України. Також існує ризик незаконного впливу на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні. Так, обвинувачена самостійно або через інших осіб, завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, знищення речових доказів та документів. Крім того, обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема серед оточення обвинуваченої є невстановлені співучасники злочину, яких вона може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. У разі застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу обвинувачена, використовуючи мобільні додатки та пристрої, може вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України або продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується. Існування зазначених ризиків підтверджується матеріалами кримінального провадження. З урахуванням наведеного, просить продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора з огляду на наступне. У клопотанні прокурор посилається на те, що обвинувачена може незаконно впливати на свідків, проте вказане твердження є абсолютно безпідставним, оскільки жодних доказів вказаного матеріали справи не містять. Щодо того, що серед оточення ОСОБА_7 не встановлено співучасників злочину, то вважає незрозумілим, звідки стало відомо, що існують ще якісь учасники злочину, у зв`язку з чим комунікація обвинуваченої з такими особами, вчинення ними іншого злочину є абстрактним. Твердження щодо застосування ОСОБА_7 мобільних телефонів для вчинення інших кримінальних правопорушень у разі застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу також необґрунтовані, в такому випадку суд може покласти на обвинувачену певні обов`язки, що будуть забезпечувати і ведення самої справи в суді, обвинувачена буде з`являтися у всі судові засідання, остання жодного разу не дала підстав вважати, що вона якимось чином ухиляється від суду. Крім того, вже майже 2 роки ОСОБА_7 перебуває під вартою, натомість застосування до неї цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечить її процесуальну поведінку. На утриманні ОСОБА_7 знаходиться її матір, яка перебуває у поганому фізичному стані, є лежачою та потребує догляду, який соціальні працівники не в змозі забезпечити в повній мірі. ОСОБА_7 не має наміру тікати, вчиняти інші кримінальні правопорушення, вину не визнає, бажає довести свою невинуватість. З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченої запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги, що хоч обвинувачена і є раніше не судимою, однак на даний час обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, пов`язаного із державною зрадою, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам спецслужб рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що в контексті повномасштабної збройної агресії рф свідчить про надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки таких дій. Також, беручи до уваги і покарання, яке може бути призначене обвинуваченій, у разі визнання її винуватою, розвинуті та стабільні зв`язки з цивільним чоловіком в Криму, інкриміновані зв`язки із спецслужбами держави-агресора, суд дійшов висновку про продовження існування реального ризику, що обвинувачена ОСОБА_7 , будучи неізольованою від суспільства в рамках лише такого запобіжного заходу як тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватись від суду, насамперед на території російської федерації чи тимчасово окупованій території України.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд вбачає з огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні інкримінованих їй діянь за попередньою змовою групою осіб, повне коло яких, як зазначив прокурор, наразі не встановлене, тому остання, перебуваючи на волі, може шляхом узгодження дій з іншими особами спотворити, сховати або знищити інформацію, речі та документи, які наразі не відшукані стороною обвинувачення, узгоджувати показання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд вбачає наявним та таким, що не втратив своєї актуальності ризик незаконного впливу обвинуваченої, в тому числі опосередковано, через інших осіб, на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час судом допитані не всі свідки. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

В судовому засіданні 13.02.2024 стороною захисту заявлено клопотання про допит осіб, що не були допитані під час досудового розслідування, зокрема і сусідки обвинуваченої - ОСОБА_8 , відповідне клопотання захисту судом задоволено. Вказане свідчить про об`єктивне продовження існування ризику впливу на свідків, в тому числі свідка, яка є знайомою обвинуваченої та підлягає виклику до суду за клопотанням захисту.

При вирішенні доцільності застосування до обвинуваченої найсуворішого запобіжного заходу, колегія суддів також враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, наразі повномасштабне вторгнення рф в Україну продовжується, на теперішній час воєнний стан Указом Президента України від 06.11.2023 року №734/2023, затвердженим Законом №3429-IX від 08 листопада 2023, з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 продовжено строком на 90 діб. З огляду на вказане суд переконаний щодо продовження існування ризику вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення чи продовження злочину, у якому вона обвинувачується. Зокрема, остання може безпосередньо чи із залученням інших осіб за допомогою мобільних додатків, вчиняти дії, направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, і така діяльність загрожуватиме як життю та здоров`ю невизначеного кола осіб, так і безпеці держави в цілому.

Вказаним ризикам, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, ймовірності та вірогідності їх реалізації, не може запобігти будь-який інший, більш м`який запобіжний захід, оскільки навіть цілодобовий домашній арешт не зможе убезпечити обвинувачені від впливу на свідків, продовження протиправної діяльності за допомогою залучення інших осіб, із використанням мобільного зв`язку, мобільних додатків для листування.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують. Судом враховується вік обвинуваченої, її стан здоров`я, місце проживання, наявність на утриманні хворої матері та інші обставини, що характеризують її особу, дані про її соціальні зв`язки та спосіб життя, однак такі відомості, не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із конкретними обставинами кримінального провадження, поетапним заявленням сторонами клопотань, не виходить за межі розумного строку, та відповідає потребам забезпечення судового розгляду. Зволікань із розглядом провадження суд не опускає.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту про застосування цілодобового домашнього арешту, оскільки враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну небезпечність інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, в даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе дієво запобігти наявним в провадженні ризикам.

Також суд приймає до уваги положення ч. 6 ст. 176 КПК України, якою передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються зокрема у вчиненні злочину, передбаченого статтею 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 111 КК України.

При вирішенні питання щодо можливості визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених цим Кодексом, в межах розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , суд враховує фактичні обставини кримінального правопорушення, його наслідки, те, що в Україні введено воєнний стан у зв`язку із нападом збройних сил російської федерації, в інтересах спецслужб якої ОСОБА_7 вчиняла, згідно обвинувачення, дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, ту обставину, що збройна агресія з боку російської федерації призвела до загибелі багатьох людей, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеня ризику ухилення обвинуваченої від суду, незаконного впливу на свідків, та можливістю знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, з урахуванням в тому числі даних про особу обвинуваченої.

З урахуванням викладеного, суд при продовженні застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення щодо неї застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Продовжити до 12 квітня 2024 року включно застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3