Ухвала суду № 120427891, 21.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/12364/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 22022101110000336, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_7 під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 22022101110000336 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

До обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 23.01.2023 продовжено до 23.03.2023 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_7 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначає, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, зокрема, ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, також вказаний ризик підтверджується з огляду на те, що обвинувачена може покинути Україну через неконтрольовані ділянки кордону. Крім того, остання намагалась приховати свою діяльність шляхом використання мобільних додатків, що свідчить про можливість знищити, спотворити документи та інші докази, які мають значення для кримінального провадження, також прокурор зауважив, що обвинувачена може незаконно впливати на свідків, які наразі не допитані, з метою перешкоджання надання останніми показань у судовому засіданні. Окрім того, наразі не встановлене повне коло осіб, що причетні до вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тому остання за допомогою вказаних осіб може перешкоджати встановленню обставин кримінального провадження. Також обвинувачена може повідомити своїм співучасникам інформацію щодо здійснення вказаного кримінального провадження з метою уникнення ними кримінальної відповідальності. Окрім того, прокурор просив врахувати, що наразі в Україні продовжено дію воєнного стану, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність шляхом фотографування місць розташування військових, блокпостів та передачі інформації щодо оборони країни представникам держави-агресора.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та вказав, що у даному кримінальному провадженні недоцільно застосовувати до обвинуваченої найсуворіший запобіжний захід. Так, адвокат зазначив, що з досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_7 не співпрацювала із спец-службами держави-агресора. Окрім того, тяжкість покарання не може бути обґрунтуванням застосуванням до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що вказані прокурором, є формальними, оскільки усі докази вже зібрані, тому ОСОБА_7 не може знищити інформацію, ризики переховування та впливу на свідків можна уникнути шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов?язків. Окрім того, адвокат просив врахувати обставини, що характеризують обвинувачену, та те, що остання має на утримані матір, яка потребує догляду за станом здоров?я. З урахуванням викладеного, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника та додатково наголосила на тому, що її матір перебуває у тяжкому стані та потребує догляду, оскільки соціальний працівник її відвідує недостатньо часто.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності підтверджується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винною, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, обвинувачена може переховуватися від суду.

Окрім того, при оцінюванні вказаного ризику суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема рішення по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Ризик знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зумовлений характером та обставинами інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, відповідно до яких, ОСОБА_7 , використовуючи свій мобільний телефон, здійснювала фотографування місць розташування військової техніки ЗСУ, блок постів Територіальної Оборони України, об`єктів критичної інфраструктури, цивільних та військових об`єктів у АДРЕСА_1 з відображенням координат у вигляді знімків екрана мобільного телефону в програмі Google Maps, які надсилала через мобільні додатки невстановленому громадянину України, який, в свою чергу, передавав вищевказану інформацію представникам спеціальних служб Російської Федерації. Відтак, обвинувачена, використовуючи програми обміну повідомленнями для смартфонів (мобільні додатки), може здійснювати видалення текстових та графічних повідомлень задля уникнення викриття злочинної діяльності. Окрім того, суд враховує вказане прокурором у поданому клопотанні, а саме те, що обвинувачена вже раніше здійснювала дії щодо видалення текстових та графічних повідомлень з власного телефону. Окрім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні інкримінованих їй діянь за попередньою змовою групою осіб, повне коло яких, як зазначив прокурор, наразі не встановлене, тому остання, перебуваючи на волі, може шляхом узгодження дій з іншими особами спотворити, сховати або знищити інформацію, речі та документи, які наразі не відшукані стороною обвинувачення.

Також суд вбачає наявним та таким, що не втратив своєї актуальності ризик незаконного впливу обвинуваченої, в тому числі опосередковано, через інших осіб, на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Також суд враховує, що на теперішній час продовжено воєнний стан Указом Президента України від 06.02.2023 року №58/2023, затверджено Законом № 2915-IX від 07 лютого 2022, з 05 години 30 хвилин, 19.02.2023 строком на 90 діб. У разі застосування до ОСОБА_7 будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, вона може безпосередньо чи із залученням інших осіб за допомогою мобільних додатків, вчиняти дії, направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, і така діяльність загрожуватиме як життю та здоров`ю невизначеного кола осіб, так і безпеці держави в цілому.

З огляду на викладене, враховуючи в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги стадію судового провадження, особу обвинуваченої, конкретний характер та обставини інкримінованого ОСОБА_7 діяння, продовження повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, підвищену суспільну небезпеку діяння, суд надходить висновку, що належний процесуальний контроль за поведінкою обвинуваченої шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу - неможливий, а тому наявні підстави для продовження тримання ОСОБА_7 під вартою, і вказаних висновків не спростовують посилання сторони захисту на позитивні дані про особу обвинуваченої та наявності на її утримання матері.

З урахуванням положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України суд надходить висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_7 розміру застави.

На підставі ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити до 19 травня 2023 року включно застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3