Рішення № 12042760, 27.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.10 Справа № 26/317/10

Суддя

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізького району електричних мереж (вул. Шушенська, 38, м. Запоріжжя, 69089)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 5336,10грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача Ковальчук О.С., довіреність №87 від 04.03.2010.

Від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5336,10грн., з них: 3890,83грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 438,92грн. пені, 227,67грн. втрати від інфляції, 97,04грн. 3% річних, 681,64грн. за спожиту електроенергію понаддоговірної величини, згідно з договором №628 від 01.09.2006. про постачання електричної енергії.

24.09.2010. порушено провадження у справі № 26/317/10, розгляд якої призначено на 27.10.2010., про що сторони були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні, відкритому 27.10.2010., позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. ст. 11, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №910 від 17.10.2005., Постановою КМУ №475.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребувані ухвалою суду від 24.09.2010. матеріали суду не надав.

Неявка представника до судового засідання, не звільняє відповідача від виконання законних вимог суду та надання витребуваних судом матеріалів.

Згідно зі ст.28 ГПК України, сторони зобовязані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізького району електричних мереж та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №628 про постачання електричної енергії.

Згідно п. 1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору, споживач не пізніше 14 годин 2 робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»за формою Додатка №5.1»;

- «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу»за формою Додатка №5.5»

- «Акта результатів замірів електричної потужності»за формою Додатка №5.4.

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Відповідно до п. 7 додатку № 4 договору, за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу- доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електроенергії, згідно даних представленого споживачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” та інших умов договору, з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Відповідно до п. 11 додатку №4 договору, споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 12 додатку № 4 договору, якщо споживач не надав “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати. Сума платежу розраховується виходячи із середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не може перевищувати один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання згідно п.3 додатку № 5 «Графік зняття показників розрахункових засобів обліку електричної енергії»без подальшого перерахунку.

Відповідачем були одержані рахунки на сплату у сумі 3890,83 за спожиту електричну енергію згідно з договором №628 від 01.09.2006. Але, до цього часу заборгованість не погашена.

Разом з тим, що відповідач не виконав свої зобовязання щодо сплати боргу, йому було зроблено розрахунок суми боргу за жовтень 2009 року 3574,81грн., за листопад 2009. 316,02грн., згідно з наданим Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.

У зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію за період жовтень 2009., листопад 2009. у сумі 3890,83грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати використаної електроенергії.

Грошові кошти на момент розгляду справи не сплачено.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У звязку з невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість ПП ОСОБА_1 перед ВАТ «Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж склала 3890,83грн.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 3890,83грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 3890,83грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить на підставі п. 4.2.1. договору стягнути з відповідача пеню у розмірі 438,92грн.

Відповідно до п.4.2.1. договору. За недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобовязання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Розрахунок суми пені перевірений у судовому засіданні, виконаний вірно, а тому підлягає стягненню сума пені у розмірі 438,92грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 227,67 грн. та 3% річних у сумі 97,04 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідно до п. 5.1. договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік Відповідач не пізніше 1 листопада поточного року повинен надавати Позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії. Тому розмір очікуваного споживання електроенергії на 2009 рік визначався Позивачем на підставі листа Відповідача №6757 від 30.10.2008. за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах 2006.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, Постанова КМУ від 09.04.2002. №475, «у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин».

Відповідачу було надіслано додаток до основного рахунку: за жовтень 2009. №11068 681,64грн., згідно з п.8 Додатка №4 у звязку з перевищенням договірної величини споживання електричної енергії за жовтень 2009.

Отже, заборгованість відповідача за перевищення договірних величин за жовтень 2009. склала 681,64грн., яка до цього часу не сплачена, а тому підлягає задоволенню судом.

Враховуючи викладене, пояснення уповноваженого представника позивача та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведений до суду.

Керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізького району електричних мереж (вул. Шушенська, 38, м. Запоріжжя, 69089; п/р 260373141420, у ЗОФ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 3 890 (три тисячі вісімсот девяносто)грн. 83 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 681 (шістсот вісімдесят одна)грн. 64коп. вартість електроенергії, спожитої понад договірної величини. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізького району електричних мереж (вул. Шушенська, 38, м. Запоріжжя, 69089; р/р 260000931709, у ЗАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00130926) 438 (чотириста тридцять вісім)грн. 92коп. пені, 227 (двісті двадцять сім)грн. 67коп. інфляційних збитків, 97 (девяносто сім)грн. 04коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев