Рішення № 12042743, 01.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.10 Справа № 14/254-10-4/46д/10

Суддя

за позовом Прокурора міста Дніпропетровська, (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 29-А) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, – Дніпропетровської міської ради, (49011, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20)

про внесення змін до договору оренди землі від 19.10.2005 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –Челак Я.В., довіреність № 10/4309-53 від 02.04.2010 р.

Від прокуратури – не з’явився

04.10.2010 р. до господарського суду Запорізької області за підсудністю відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 р. надійшли матеріали справи № 14/254-10, провадження у якій порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2010 р., за позовом прокурора міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, м. Запоріжжя про внесення змін до пункту 4.1 Договору оренди земельної ділянки від 19.10.2005 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та ВАТ “Дніпроенерго”, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстрованого 19.10.2005 р. в реєстрі за № 5798 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 11.04.2006 р. за № 040610400437.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2010 р. справу № 14/254-10 прийнято до розгляду, присвоєно № 14/254-10-4/46д/10, судове засідання призначено на 01.11.2010 р., у сторін і прокурора витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 01.11.2010 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник прокуратури міста Дніпропетровська в судове засідання 01.11.2010 р. не з’явився, про відмову від позову не заявив, про поважність причин неявки суд не повідомляв. Про дату, час та місце розгляду справи № 14/254-10-4/46д/10 прокурор міста Дніпропетровська був повідомлений належним чином ухвалою суду по справі від 04.10.2010 р.

Позивач в судове засідання 01.11.2010 р. також не з’явився, про відмову від позову прокурора не заявив. 20.10.2010 на адресу суду від Дніпропетровської міської ради надійшли пояснення до позовної заяви, за текстом яких позивач просить суд розглянути спір у справі № 14/254-10-4/46д/10 по суті без участі представника Дніпропетровської міської ради.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, суд вважає, що воно подано в порядку ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю прокурора та позивача.

Заявлені прокурорм вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 188 ГК України, ст., ст. 651, 653, 654 ЦК України, Закону України “Про оренду землі”, Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 309-VІ від 03.06.2008 р. і полягають в тому, що позивачем та відповідачем у справі укладений договір оренди землі від 19.10.2005 р., за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2291 га, яка знаходиться за адресою: вул. Гаванська (Самарський район) і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим № 1210100000:09:061:0665 з метою використання для виробництва і розподілення електроенергії. Вказаний договір оренди землі посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. і зареєстрований 19.10.2005 р. в реєстрі за № 5798 та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 11.04.2006 р. за № 040610400437. відповідно до п. 4.1 договору оренди землі річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку. Відповідно до Закону № 309-VІ від 03.06.2008 р. до Закону України “Про оренду землі” внесені зміни, якими встановлений мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки, що не відносяться до земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній та комунальній власності, в розмірі трикратного розміру земельного податку. Закон № 309-VІ від 03.06.2008 р. набрав чинності з моменту опублікування, а саме –з 04.06.2008 р. Таким чином, спірний договір оренди землі від 19.10.2005р. в частині визначення розміру річної орендної плати є таким, що суперечить чинному законодавству. З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її Виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства було прийнято рішення № 39/35 від 06.08.2008 р. “Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок і діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства”, пунктом 3 якого встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”, незалежно від мети використання. 20.05.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про приведення спірного договору оренди землі від 19.10.2005 р. у відповідність до вимог діючого законодавства. Проте, відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та задоволення, додаткова угода до договору сторонами укладена не була. З урахуванням викладеного, прокурор просить суд позов задовольнити, внести зміни до п. 4.1 договору оренди землі від 19.10.2005 р., виклавши його в запропонованій редакції, а саме: “4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”.

Позивач заявлені прокурором вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові прокурора.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (№ 10/13905 від 10.09.2010 р.) зазначив, що 20.05.2009 р. ВАТ “Дніпроенерго” отримало від начальника земельного управління Дніпропетровської міської ради вимогу про приведення договорів оренди землі (в тому числі спірного від 19.10.2005 р.) у відповідність до вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 309-VІ від 03.06.2008 р., яким внесено зміни до Закону України “Про оренду землі”. Однак, відповідач зазначає, що твердження прокурора та позивача, що ним вказана відповідь залишена без відповіді та задоволення є невірним, оскільки листом від 03.06.2009 р., який був зареєстрований у Дніпропетровській міській раді 04.06.2009 р. за вх. № 11/2734, відповідач вислови готовність приведення розділу “Орендна плата” договорів оренди земельних ділянок у відповідність до вимог чинного земельного законодавства та запропонував підготувати відповідним службам проекти додаткових угод до договорів. Крім того, відповідач просив суд зауважити, що ВАТ “Дніпроенерго” виконує зобов’язання по внесенню орендної плати своєчасно та в повному обсязі, про що свідчить додаток до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

          Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

19.10.2005 р., на підставі рішень Дніпропетровської міської ради № 431/26 від 20.04.2005 р. і № 386/30 від 21.09.2005 р., Дніпропетровською міською радою (позивачем у справі) та ВАТ “Дніпроенерго” (відповідачем у справі) був укладений договір оренди землі (далі за текстом –Договір).

За умовами Договору позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2291 га, яка знаходиться за адресою: вул. Гаванська (Самарський район) і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим № 1210100000:09:061:0665 з метою використання для виробництва і розподілення електроенергії. (пункти 1.1, 1.2, 2.1 Договору).

19.10.2005 р. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. і зареєстрований в реєстрі за № 5798 та зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 11.04.2006 р. за № 040610400437.

Відповідно до п. 3.1 Договір укладено на строк 15 років без права капітального будівництва.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 (%) відсоток від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Орендна плата вноситься відповідачем, незалежно від результатів діяльності відповідача, у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок позивача. (пункт 4.4 Договору).

Згідно з п. 4.7 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої ділянки не з вини відповідача що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до положень п.. п. 12.1, 12.2 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 309-VI від 03.06.2008 р. було внесено зміни до частин 4 та 5 статті 21 Закону України “Про оренду землі”, згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до Закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

- для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим законом.

Річна орендна платаза земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому в разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 309-VI набрав чинності з моменту його опублікування, а саме з 04.06.2008 р.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, у зв’язку із прийняттям Закону України № 309-VІ від 03.06.2008 р., з метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її Виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства Дніпропетровською міською радою V скликання було прийнято рішення № 39/35 від 06.08.2008 р. “Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок і діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства”.

Пунктом 3 зазначеного рішення встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”, незалежно від мети використання.

Вирішити питання щодо приведення Договору оренди землі від 19.10.2005 р. у відповідність до вимог діючого земельного законодавства у позасудовому порядку сторонам у справі не вдалося.

Враховуючи зазначене, прокурор та позивач вважають, що з метою приведення договірних відносин з відповідачем у відповідність до вимог діючого законодавства необхідно внести зміни до п. 4.1 Договору в частині розрахунку розміру орендної плати та викласти його в наступній редакції: “4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”.

Приписами ст. 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що передбачено ст. 652 ЦК України.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Орендна плата за землю визначена частиною 1 статті 21 Закон України “Про оренду землі” як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

На момент укладення сторонами спірного Договору оренди землі від 19.10.2005 р. частина 5 статті 19 Закону України “Про оренду землі” передбачала, що орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, централізується на спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється і використовується відповідно до Закону України “Про плату за землю” і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється зазначеним Законом.

Згідно з приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином, судом встановлено, що рішення № 39/35 від 06.08.2008 р. “Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок і діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства” прийнято уповноваженим органом.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України та частиною 5 ст. 188 ГГ України встановлено, якщо договір змінюється в судовому порядку, зобов’язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Враховуючи те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а умовами спірного Договору оренди землі від 19.10.2005 р. передбачено внесення змін до нього у разі зміни розміру земельного податку і розміру орендної плати, відповідач не ставить питання про розірвання договору, на цьому не наполягає і позивач, суд вважає, що наявні достатні підстави для зміни Договору у частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, виклавши пункт 4.1 Договору у запропонованій прокурором редакції.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу присуджуються до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 188 ГК України, ст., ст. 632, 651-653 ЦК України, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України “Про оренду землі”, ст., ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до пункту 4.1 Договору оренди землі від 19.10.2005 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Дніпроенерго”, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. 19.10.2005 р. і зареєстрованого в реєстрі за № 5798 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 11.04.2006 р. за № 040610400437, виклавши його в наступній редакції:

“4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про оренду землі” та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита.

Видати наказ.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку –264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “02” листопада 2010 р.