Рішення № 120421750, 16.07.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2265/23

провадження № 2/136/527/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 липня 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Липовець,за правиламиспрощеного позовногопровадження,цивільну справуза позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі Банк, позивач) через свого представника ОСОБА_2 звернулось до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи підставність позову тим, що 19.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву б/н від 19.12.2019, погодившись, що анкета заява з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір.

На виконання вимог договору Банк надав відповідачеві кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі до 100 000 грн., з можливістю його корегування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4 % річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних).

Банк взяті на себе зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачеві можливість розпоряджатись грошовими коштами на умовах передбачених договором, утім відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань допустив заборгованість, яка станом на 08.08.2023 становить 44359,31 грн., та становить заборгованості за наданим кредитом, які у добровільному порядку не погашає, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Ухвалою судувід 05.12.2023позов прийнятодорозгляду,відкритопровадженняу справі,а розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 21.05.2024 здійснено перехіду цивільнійсправі,з розглядусправи впорядку спрощеногопровадження безповідомлення (виклику)сторін врозгляд справив порядкуспрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в заяві просив про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за останнім відомим місцем проживання, яке повернуто до суду із відміткою про вручення.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч. 3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи.

Ураховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. ст.280,281 ЦПК Українисуд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що 19.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву, що є невід`ємною частиною договору від 19.12.2019 про надання банківських послуг, відповідно до якої просив відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку відповідно до умов Договору.

Дослідивши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг відповідач надав свою згоду, що підписана заява разом з "Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує та зобов`язується виконувати. Відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0327AB6C76F305CE48DFA30997838E6E16420049F623282FDA9A74BB0CC2A6C078, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку.

До вказаної анкети-заяви позивач додав Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank, Тарифи чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю загальної вартості кредиту.

Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 08.02.2024 слідує, що клієнту ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про наданнгя банківських послуг monobank від 19.12.2019 за карткою № НОМЕР_1 станом на 08.02.2024 встановлювався ліміт.

Як слідує із довідки про наявність рахунку, на ім`я ОСОБА_1 позивачем було відкрито платіжну картку - № НОМЕР_1 із рахунком НОМЕР_2 , термін дії картки 11/24.

Факт передачі позивачем відповідачеві грошових коштів обумовлених договором підтверджується випискою про рух коштів по картці ОСОБА_1 , рахунок НОМЕР_2 , у якій відображено рух грошових коштів на картковому рахунку відповідача.

Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом щодо передачі відповідачеві грошових коштів та користування ними.

З наданого розрахунку заборгованості, якими позивач обґрунтовував свої вимоги вбачається, що відповідач станом на 08.08.2023 має заборгованість за кредитним договором, яка становить 44359,31 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 44359,31 грн.; заборгованість за пенею 0,00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з цією статтею, ураховуючи підпункт 2.3 пункту 2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи, договір, що укладений між банком та відповідачем є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно, договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Як видно з анкети-заяви від 19.12.2019, відповідачем була підписана електронним цифровим підписом шляхом генерування ключової пари з особистим ключем та використовувалася для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку (електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту), з метою засвідчення його дій згідно з договором про надання банківських послуг.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ураховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку відповідачемне повернуті, а також зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд вважає, що позивачем було надано належні та допустимі докази стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості відповідача наданої позивачем за договором № б/н від 19.12.2019, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 .

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Відповідач в межах визначеного судом строку відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подав, як і жодних доказів на спростування використання кредитних коштів, тощо.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

За таких обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується Главою 8 ЦПК України, а оскільки позов задоволено повністю, то відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «УніверсалБанк» (місце знаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.12.2019 станом на 08.08.2023 у розмірі 44 359 (сорок чотири тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн. 31 коп. в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 44 359,31 грн.; заборгованість за пенею 0,00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Світлана ШПОРТУН