Рішення № 12041954, 03.11.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2010 р. Справа № 8/97-44 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан –Лізинг”,

м. Київ

До відповідача: Луцького підприємства електротранспорту, м. Луцьк

Про стягнення 1218 593 грн. 03 коп.

                                                             Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Коптєва А.Є., довіреність від 30.07.2010 року №28

від відповідача: Івчик М.О., довіреність від 23.07.2010 року №17/916

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Богдан –Лізинг” просить стягнути з відповідача - Луцького підприємства електротранспорту 1218 593 грн. 03 коп., в тому числі: 563 576 грн. 69 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна згідно договору № 045/07-АВТ від 25.12.2007 року, 426 688 грн. 73 коп. винагороди (комісії) 1-го порядку, 214460 грн. 48 коп. заборгованості по Графіку погашення розстроченої заборгованості за договором

№ 045/07-АВТ від 25.12.2007 року, 10 362 грн. 03 коп. пені, 3 505 грн.

10 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 12 185 грн. 93 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та поясненні від 12.10.2010 року позовні вимоги визнає, причиною невчасних розрахунків зазначає недоотримання на протязі поточного року субвенцій з державного бюджету за перевезення пільгових категорій пасажирів міським автобусним та електротранспортом, внаслідок чого підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані. Враховуючи фінансовий стан підприємства, відповідач просить не стягувати пеню та інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні проти зменшення штрафних санкцій заперечувала.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

25 грудня 2007 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Богдан –Лізинг” та відповідачем - Луцьким підприємством електротранспорту був укладений договір № 045/07-АВТ фінансового лізингу (далі договір, а. с. 7-21).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору № 045/07-АВТ від 25.12.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

У відповідності із п.2 ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п. п. 1.1, 1.6, 2.1, 4.1, 11.5.1, договору позивач зобов’язувався передати відповідачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу майно згідно специфікації (Додатку №2 до договору а. с. 24-31) загальною вартістю 11736000 грн. 00 коп. зі строком користування 60 місяців від дати підписання Акта прийому – передачі майна, а відповідач - за користування об’єктом лізингу вносити періодичні лізингові платежі. Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у Додатку №1 до договору (а. с. 22-23). Згідно п. 11.5.1 договору у випадку прострочення сплати або несплати кожного поточного лізингового платежу, у тому числі прострочення сплати першого лізингового платежу, незалежно від причини цього прострочення відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несплаченого, несвоєчасно сплаченого, неповністю сплаченого лізингового платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання договору позивач передав, а відповідач отримав майно згідно специфікації (Додатку №2 до договору а. с. 24-31) – 41 автобус «Богдан», 2007р.в. загальною вартістю 11736 000 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна від 28.12.2007 року (а. с. 78-85).

Додатком №1 до договору погоджено графік сплати лізингових платежів.

5 січня 2010 року між сторонами укладено додатковий договір до договору

фінансового лізингу № 045/07-АВТ від 25.12.2007 року про розстрочення заборгованості по лізингових платежах (а. с. 32-33), у зв’язку з чим 06.01.2010 року сторонами погоджено новий графік сплати лізингових платежів (а. с. 34-36).

Відповідач в порушення умов договору оплату лізингових платежів у строк не проводив, в результаті чого виникла заборгованість за період з 22.05.2010 року по 22.09.2010 року в сумі 1204 725 грн. 90 коп., в т. ч. 563 576 грн. 69 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 426 688 грн. 73 коп. винагороди (комісії) 1-го порядку, 214460 грн. 48 коп. заборгованості по графіку погашення розстроченої заборгованості.

Заборгованість відповідача в сумі 1204 725 грн. 90 коп. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

          Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем за серпень 2010 року 3 505 грн. 10 коп. збитків від інфляції підставні та підлягають до стягнення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Повноваженнями щодо зменшення збитків від інфляції господарський суд не наділений.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 11.5.1 договору у випадку прострочення сплати або несплати кожного поточного лізингового платежу, у тому числі прострочення сплати першого лізингового платежу, незалежно від причини цього прострочення відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несплаченого, несвоєчасно сплаченого, неповністю сплаченого лізингового платежу за кожен день прострочення платежу.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 10 362 грн. 03 коп. пені за період з 23 червня по 22 вересня 2010 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ підставні в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п.11.5.1 договору.

Однак, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, що стверджується довідкою, листами (а. с. 134, 137-140), те, що заборгованість виникла через недоотримання на протязі поточного року субвенцій з державного бюджету за перевезення пільгових категорій пасажирів міським автобусним та електротранспортом, а не з вини відповідача, керуючись ст. 551 ЦК України,

ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд вважає за можливе нараховану позивачем пеню стягнути в сумі 1 036 грн. 20 коп., що становить 10 % від стягуваної суми. У позові на суму 9 325 грн. 83 коп. відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 12 185 грн. 93 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Луцького підприємства електротранспорту, м. Луцьк,

вул. Даньшина, 1/52, р/р 2600230144 у КБ "Західінкомбанк" м. Луцьк, МФО 303484, код 03327931 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7/920, р/р 2600415160 у ВАТ "Український професійний банк", МФО 300205, код 32960732

- 1204 725 грн. 90 коп. основного боргу, 1 036 грн. 20 коп. пені, 3 505 грн.

10 коп. збитків від інфляції, 12 185 грн. 93 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 1221 689 грн. 13 коп. (один мільйон двісті двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят дев’ять грн. 13 коп.).

3. У позові на суму 9325 грн. 83 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 03.11.2010 року

Суддя