Постанова № 12041474, 01.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2010 року 11:33 № 2а-11110/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомКиївського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

простягнення суми коштів

За участю представників сторін:

Від позивача: Коновальчук О.М.- представник за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_3 представник за довіреністю

на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів у розмірі 8798, 14 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що ОСОБА_1 наказом Соломянського районного центру зайнятості №12148/5133 від 08.09.09р. було надано статус безробітного громадянина та призначено допомогу по безробіттю, однак за результатами перевірки встановлено, що остання належить до категорії занятого населення, в звязку з чим наказом Соломянського РЦЗ м. Києва від 19.05.10р. було прийнято рішення про повернення отриманих ОСОБА_1 коштів в сумі 8798, 14 грн.

Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку кошти не повернуті, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму.

Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях проти позову заперечив та зазначив, що 03.09.09р. відповідачка звернулась до державного реєстратора Соломянської районної державної адміністрації у м. Києві з заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця; зазначена заява була зареєстрована та внесена до бази реєстратора. Також представник відповідача зазначив, що при поданні заяви до центру зайнятості про надання статусу безробітного, відповідачка попередила співробітників про те, що підприємницька діяльність ще не припинена, натомість співробітник центру зайнятості зазначив, що у заяві необхідно поставити відмітку про відсутність реєстрації як СПД.

Враховуючи викладене, відповідач посилався на те, що вини відповідача у несвоєчасному внесенні держаним реєстратором запису про припинення підприємницької діяльності не має, в звязку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

як свідчать обставини справи, 08.09.09р. ОСОБА_1 було подано до Соломянського районного центру занятості м. Києва заяву, в якій остання просила до вирішення питання працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про занятість населення»; у вказаній заяві відповідач також зазначила, що не є, зокрема, найманим працівником та не зареєстрована як фізична особа підприємець.

Наказом Соломянського районного центру зайнятості від 08.09.09р. №15133 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Відповідно до п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття»виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного.

Наказом від 01.12.09р. №14781/6734 на підставі вищевикладеної норми виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 припинена, а наказом від 01.12.09р. №14782/6735 ОСОБА_1 знято з обліку у центрі зайнятості як безробітну.

З метою розслідування страхового випадку, обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1 та перевірки цільового використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Соломянським РЦЗ був направлений запит до Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації щодо того, чи зареєстрована ОСОБА_1 як фізична особа підприємець в ЄДРПОУ.

Із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 23.04.10р. вбачається, що 03.09.09р. відповідачем внесено рішення про припинення підприємницької діяльності, однак запис про виключення відповідача з реєстру відсутній.

Відповідно до п. «б»ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця (ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»).

Як вбачається із долученого відповідачем до матеріалів справи свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця датою припинення підприємницької діяльності відповідача є 07.06.10р.

Отже, на момент перебування відповідача у статусі безробітного та отримання виплати по безробіттю, відповідач значилась підприємцем, оскільки до ЄДРПОУ не було внесено запис про припинення підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, доводи відповідача про подання заяви про припинення підприємницької діяльності до надання статусу безробітного не заслуговують на увагу, як і не заслуговують на увагу доводи щодо неотримання відповідачкою доходу на час перебування в статусі безробітного, оскільки не спростовують факт порушення вимог вищенаведених законів.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття»).

Відповідно до ч. 7-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 71, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248 - протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

19.05.10р. відповідачу було направлено повідомлення з проханням повернути незаконно отримані кошти в сумі 8798, 14 грн. за період перебування у статусі безробітної з 08.09.09р. по 30.11.09р. Вказане повідомлення не отримано відповідачем, в звязку з неможливістю пошти здійснити вручення, про що зроблена відповідна відмітка.

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку (ч. 9 вищенаведеного Порядку).

В судовому засіданні сторони повідомили суду, що рішення про повернення коштів не було оскаржено відповідачем, як і не було повернуто кошти в сумі 8798, 14 грн.

За наведених обставин та правових норм, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (03056, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості кошти в сумі 8798 (вісім тисяч сімсот девяносто вісім) 14 грн. на р/р 37179301900001, код отримувача 03491091, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, отримувач: Соломянський районний центр зайнятості, призначення платежу: повернення допомоги по безробіттю.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена у повному обсязі 03.11.2010р.